LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/7512/19

від 08.05.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №160/7512/19 за…

УХВАЛА 08 травня 2020 року Київ справа №160/7512/19 адміністративне провадження №К/9901/11218/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №160/7512/19 за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії, про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії, про стягнення заборгованості. Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 20 листопада 2019 року позов задовольнив частково: - стягнув з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з його утриманням у цьому університеті в розмірі: 66809,88 грн. В іншій частині позову відмовив. Це рішення Третій апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 11 лютого 2020 року скасував, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив: - стягнув з ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з його утриманням у цьому університеті в розмірі: 95250,43 грн. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму права щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17 березня 2020 року №320/1111/19. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, скаржнику потрібно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, приведеної у відповідність переліченим вище вимогам КАС України, зазначивши конкретну норму права щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також надати копії касаційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи. 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, встановлений судом у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №160/7512/19 за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії, про стягнення заборгованості залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, в перебіг якого не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»