Ухвала КАС ВС № 815/7087/16

УХВАЛА 07 травня 2020 року Київ справа №815/7087/16 адміністративне провадження №К/9901/17862/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Шишова О.О., суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М., розглянуши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №815/7087/16 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Білгород-Дністровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017, у с т а н о в и в :

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії.

2. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.12.2016 відмовив у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, у якому заявлені наступні вимоги: визнати «вимогу» № ф-47 від 05.05.2011, складену УПФУ, такою що не є виконавчим листом, не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України «Про виконавче провадження», визнання незаконною, протиправною, недостовірною та анулювання вказаної вимоги.

3. Позовну заяву ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, у якому заявлені наступні вимоги: визнати незаконним, протиправним, таким, що порушує права та інтереси позивача, таким що не відповідає вимогам закону - постанову ВП №40011488 від 02.10.2013 з протиправного відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Трояновським І.А. по протиправній заяві від 30.09.2013, у відсутності повноважень у стягувача, відповідача, УПФУ про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1288,80 грн на підставі протиправно складеного відповідачем незаконної, недостовірної, такою, що не відповідає вимогам закону, «вимоги» № ф-47 від 05.05.2011; визнати незаконною, такою, що порушує права та інтереси позивача, такою що не відповідає вимогам закону (анулювання та непоновлення)- постанову ВП №51259786 від 31.05.2016 виконавчої служби щодо відкриття виконавчого провадження виконавцем Камаркової Т.А. за заявою, у відсутності повноважень у стягувача, відповідача УПФУ про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості (що не відповідає дійсності) у розмірі 1288,80 грн на підставі виконавчого листа від 02.10.2015 № 815/5032/15 (що не підлягає виконанню) виданого 12.05.2016 Одеським окружним адміністративним судом та інші постанови, які виявляться та будуть відкриватися, так як відсутні законні підстави на їх дію; визнати бездіяльність та дії відповідачів незаконними, протиправними та дати оцінку бездіяльності та діям відповідачів, умисно, незаконно, протиправно складеним та недостовірним документам, що порушили законні та гарантовані права позивача - повернув позивачу.

4. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.03.2017 відмовив у задоволенні заяви про відвід суддів Турецької І.О. та Стас Л.В.

5. Не погоджуючись з указаними рішеннями судів ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог і повернення позову в іншій частині, та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 про відмову у задоволенні заяви про відвід суддів.

6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.05.2017 відмовив у відкритті касаційного провадження.

7. Ухвалюючи таке рішення цей суд виходив із того, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 не переглядалася в апеляційному порядку, а тому на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 214 КАС України, у відкритті касаційного провадження в цій частині відмовлено.

8. Щодо оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 про відмову у задоволенні заяви про відвід суддів, цей суд указав, що з огляду на положення частини третьої статті 31 КАС України ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

9. У травні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України заяву про ухвалення додаткового судового рішення. У заяві позивач просить суд ухвалити додаткове судове рішення, яким задовольнити її касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 (про відвід суддів), скасувати ці судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. 10. 15.12.2017 припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.

11. На виконання п.п.4 п.1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15.12.2017, заяву ОСОБА_1 разом з матеріалами адміністративної справи передано на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

12. Верховний Суд розглянув заяву про ухвалення додаткового судового рішення і дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

13. За правилами частини першої статті 168 КАС України (в редакції, що діяла на час винесення рішення Вищим адміністративними судом України від 05.05.2017 та на дату звернення із заявою про винесення додаткового рішення) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 13.1. 1) щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 13.2. 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 13.3. 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

14. За загальним правилом, яке міститься в частині третій статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. З огляду на такий припис процесуального закону та те, що відповідно до частини четвертої цієї статті Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі, Суд в тому числі вирішує питання щодо можливості задоволення цієї заяви про ухвалення додаткового рішення з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України чинного на момент розгляду цієї заяви.

16. За приписами частини першо статті 252 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 16.1. 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 16.2. 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 16.3. 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

17. За змістом положення цієї норми повністю тотожні приписам частини першої статті 168 Кодексу в попередній редакції.

18. Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.

19. Стаття 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (постанови чи ухвали) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність деяких питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі.

20. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

21. При цьому, додаткове рішення може бути винесене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та лише за тими обставинами, які були предметом обговорення та оцінки судом при розгляді справи.

22. Додаткова постанова не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.

23. Як убачається з матеріалів справи, суд касаційної інстанції ухвалою від 05.05.2017 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 у справі за її позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Білгород-Дністровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов`язання вчинити певні дії.

24. Стаття 252 КАС України не передбачає прийняття додаткового рішення з розгляду питань не віднесених до предмету спору, (як наприклад питань процесуальних).

25. До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 22.10.2020 у справі № 9901/87/19.

26. Крім того, у заяві яка розглядається, заявник просить Суд ухвалити додаткове судове рішення, яким задовольнити її касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 (про відвід суддів), скасувати ці судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

27. З аналізу вимог та доводів цієї заяви убачається, що ОСОБА_1 просить не про винесення додаткового рішення суду, а про перегляд та скасування ухвалених у справі №815/7087/16 судових рішень.

28. З огляду на викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 815/7087/16 не має, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

29. Керуючись статтями 252, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 815/7087/16 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області , Білгород-Дністровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко