Ухвала КАС ВС № 0540/9339/18-а

УХВАЛА 08 травня 2020 року Київ справа №0540/9339/18-а адміністративне провадження №К/9901/11243/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №0540/9339/18-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Служби безпеки України, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання дій протиправними і визнання відсутності повноважень, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися в суд зі спільним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - «ГУ ДФС у Донецькій області»), Служби безпеки України, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання дій протиправними і визнання відсутності повноважень. Донецький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 19 грудня 2018 року відмовив у задоволенні позову. Це рішення Перший апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 23 квітня 2019 року скасував частково. Позов у справі №0540/9339/18-а задовольнив частково: - визнав протиправними дії ГУ ДФС у Донецькій області щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 №2-6 від 4 серпня 2018 року; - зобов`язав ГУ ДФС у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №2-6 від 4 серпня 2018 року у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації».; - закрив провадження в частині позовних вимог про визнання відсутності повноважень. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року залишив без змін. У касаційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області вказує, що є правонаступником ГУ ДФС у Донецькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537, тому просить замінити відповідача - ГУ ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області і скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №0540/9339/18-а. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху. Згідно статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Першого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 23 квітня 2019 року. Разом з тим, скаржник подав касаційну скаргу 15 квітня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Водночас скаржник у касаційній скарзі порушує питання про поновлення цього строку. Вказує, що вперше касаційну скаргу надіслав до суду касаційної інстанції у строк, визначений статтею 329 КАС України. Проте ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2019 року касаційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області було повернуто через невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (не додано документ про сплату судового збору). Скаржник просить врахувати, що Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області утримується за рахунок бюджетних коштів і на час звернення з касаційною скаргою вперше у нього були відсутні кошти на рахунках для сплати судового збору. Вважає, що вказана підстава пропуску строку на касаційне оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у цій справі є поважною і просить поновити цей. Будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин не додає. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Суд вважає, що вказана підстава пропуску строку касаційного оскарження - відсутність коштів для сплати судового збору не є поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки є результатом упущень у плануванні та організації фінансування установ (організацій) з Державного бюджету України. Крім того, касаційна скарга подана відповідачем за 8 днів до закінчення річного строку на касаційне оскарження. За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження і пропонує вказати інші підстави й надати відповідні докази. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків та вказати підстави для поновлення строку. Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження і не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи. 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, встановлений судом у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області на касаційне оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №0540/9339/18-а. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №0540/9339/18-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Служби безпеки України, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання дій протиправними і визнання відсутності повноважень залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, в перебіг якого не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк, А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду