Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/1924/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1924/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Новошицькій О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2019 р. (суддя Бойченко Ю.П.) по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови в с т а н о в и В: 25.04.2019 р. ФОП ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, де посилаючись на те, що в квітні 2019 р. отримала постанову про накладення штрафу № 3 ДФС-ФС від 04.04.2019 р., чим накладено на неї штраф в розмірі 500 760 грн за порушення вимог трудового законодавства ч.3 смт. 24 КЗпП України. Оскільки не погодилася з прийнятим рішенням, просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № 3 ДФС-ФС від 04.04.2019 р. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2019 р. адміністративний позов задоволено повністю. Рішення суду обгрунтовано тим, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови. Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2019 р., та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми діючого законодавства. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. З матеріалів справи вбачається, що листом № 04/5-7175-17 від 12.09.2018 р. прокуратура Херсонської області звернулася до Державної фіскальної служби України, де повідомила про те, що розслідується кримінальне провадження № 32017230000000076 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.212-1 та ч.2 ст. 172 КК України за фактом умисного ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, грубого порушення законодавства про працю службовими особами ТОВ «Аутстаффер» та ТОВ «Стафф Сервіс», де встановлено, що службові особи товариств за грошову винагороду від суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки організували схему по ухиленню останніми сплати єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб, військового збору шляхом укладання фіктивних договорів аутстаффінгу, в зв`язку з чим просили вжити заходів до протидії незаконній діяльності підприємств по ухиленню від сплати податків, зборів та єдиного соціального внеску. Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.02.2019 р. №695, в період з 25.02.2019р. по 05.03.2019 р. посадовою особою ГУ ДФС у Запорізькій області проведена виїзна позапланова документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 за період з 01.11.2016р. по 31.12.2017р. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами чого 13.03.2019 р. складено акт №119/08-01-13-05-09/285281129, де зафіксовані порушення: пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1., пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати (згідно договору аутстаффінгу) на загальну суму 8 064,00 грн., у тому числі за квітень 2017 року в сумі 4 032,00 грн та за травень 2017 року в сумі 4 032,00 грн.; пп. 1.2, пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету військового збору з заробітної плати (згідно договору аутстаффінгу) на загальну суму 672,00 грн., у тому числі за квітень 2017 року у сумі 336,00 грн. та травень 2017 року у сумі 336,00 грн.; п. 1 ч. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8, п. 8 ст .9 (у редакції, що діє з 01.01.2016) Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: заниження сум єдиного внеску за період з 01.11.2016 по 31.12.2017 на загальну суму 9 856,00 грн., у тому числі за квітень 2017 року у сумі 4 928,00 грн. та травень 2017 року у сумі 4 928,00 грн.; п. 51.1 ст.51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, а саме: не відображення ФОП ОСОБА_1 нарахування та виплати доходу згідно договору аутстаффінгу за ознакою 101 «Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)» за 2 квартали 2017 року; ст. 24 КЗпПУ та Постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», ФОП ОСОБА_1 використовувала працю найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та без сплати податків до бюджету під час виплати доходів. Також судом встановлено, що листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.03.2019 №14562/10/08-01-15-03-09 направлена копія акту перевірки від 13.03.2019 р. до ГУ Держпраці у Запорізькій області для розгляду питань, що входять до його компетенції, після чого 22.03.2019 р. уповноваженою особою відповідача прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №3ДФС, чим вирішено розглянути справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю 04.04.2019 р о 14 год. 30 хв. та 26.03.2019р. на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи і позивача запрошено на 04.04.2019р. о 14 год. 30 хв. до ГУ Держпраці у Запорізькій області для прийняття участі в розгляді справи, що вручене позивачу 28.03.2019р. Крім того, судом встановлено, що 04.04.2019 р., на підставі акту перевірки Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.03.2019 р., відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу №3 ДФС-ФС, де за порушення вимог трудового законодавства, а саме ч. 3 ст. 24 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 500 760,00 грн. Статтею 265 КЗпП України передбачено, зокрема, що «Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: …фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; …Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації». Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. А згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як вбачається з матеріалів справи, доказом наявності виявленого порушення є акт перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області від 13.03.2019 р., в якому зазначалося про те, що в перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 під час провадження господарської діяльності використовувала працю найманих осіб та в неї офіційно оформлені трудові відносини з 7-ми найманими працівниками без зазначення їх прізвищ. Крім того, в акті перевірки зроблено висновок про те, що «ТОВ «Аутстаффер» не мало можливості виконати умови Договору аутстаффінгу, укладеного з ОСОБА_1 , тому послуги ТОВ «Аутстаффер» з надання ОСОБА_1 персоналу не мають реального характеру, тобто не свідчать про реальність їх здійснення, та виходячи з вищезазначеного, ОСОБА_1 використовувала працю найманих осіб без належного оформлення трудових відносин». Також судом встановлено, що, отримавши акт перевірки ГУ ДФС в Запорізькій області, де не було конкретизовано та підтверджено сам факт порушення позивачем законодавства про працю, відповідач не провівши інспекційне відвідування позивача щодо обгрунтування даного порушення, що підтверджувалося б не припущеннями, а, при наявності такого порушення, конкретними доказами, притягнув позивача до відповідальності. Таким чином, судом встановлено, що доказів, які б підтверджували б факт порушення позивачем вимог законодавства про працю, матеріали справи не містять. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не доведено правомірність свого рішення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2019 р. залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя А.В. Суховаров суддя Ю. В. Дурасова