Постанова 4875 № 917/2033/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" травня 2020 р. Справа № 917/2033/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді суддів: За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л. Ф. Зубченко І. В., Радіонова О. О. Телеснюк І.В. не з`явились не з`явились розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1041П/3) Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ на ухвалу Господарського суду Полтавської області постановлену12.03.2020 року (ухвала підписана 16.03.2020 року) у справі за позовом до про№917/2033/19 (суддя Тимощенко О. М.) Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Полтавагаз, м. Полтава стягнення 211 371 564,75 грн. заборгованості В С Т А Н О В И В: 19.11.2019 року Акціонерне товариство Укртрансгаз, м. Київ (позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою №1001ВИХ-19-5552 від 18.11.2019 року до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Полтавагаз, м. Полтава (відповідач) про стягнення 211 371 564,75 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 183 314 474,37 грн., про що були оформлені односторонні актами про надання таких послуг № 11-18-1512000727- БАЛАНС від 31.11.2018, № 12-18-1512000727- БАЛАНС від № 01-19-1512000727- БАЛАНС від 31.01.2019, № 02-19-1512000727- БАЛАНС від 28.02.2019, що були надіслані Відповідачу разом з рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу супровідними листами Позивача №TSOBHX-18-3207 від 14.12.2018, №2001ВИХ- 19-79 від 14.01.2019, №2001ВИХ-19-582 від 14.02.2019, № 2001ВИХ-19-939 від 14.03.2019. На переконання позивача, з моменту отримання Відповідачем вказаних актів, рахунків на оплату та звітів по тачкам входу/виходу у Відповідача відповідно до п. 9.4 Договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС виникли зобов`язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує і п`яти банківських днів з дня отримання зазначених документів. Однак, в порушення наведених норм законодавства та умов Договору Відповідач оплатив лише частину заборгованості в сумі 2 511 049,16 грн. та до цього часу не оплатив та продовжує не оплачувати Позивачу заборгованість за послуги балансування на загальну суму 180 803 425,21 грн., чим порушує права та інтереси Позивача. Крім того, Позивач зауважує, що Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2 066 867,13 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 632 090,24 грн. 03.03.2020 року від відповідача Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Полтавагаз, м. Полтава до суду надійшло клопотання №2/2351 від 03.03.2020 року про призначення у справі судово-економічної експертизи, проведення якої останній просив доручити Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М. С. Бокаріуса. На вирішення даної експертизи відповідач просив суд поставити наступні питання: 1) Чи підтверджується документально врахування всього обсягу природного газу, отриманого АТ Полтавагаз відповідно до умов договору № 15120000727 від 17.12.2015 року у фізичних точках виходу газотранспортної системи для подальшого його розподілу приєднаним споживачам для застосування АТ Укртрансгаз коефіцієнту 1.2 під час надання послуги з балансування за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року включно? 2) Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок, проведений АТ Укртрансгаз, обсягу місячного небалансу в частині застосування коефіцієнту 1.2, якщо обсяг небалансу є меншим ніж 5% від загального об`єму природного газу, який надійшов до газорозподільної системи за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року включно? 3) Чи підтверджується документально заявлений у позовній заяві АТ Укртрансгаз розмір заборгованості в сумі 183 314 474,37 грн. АТ Полтавагаз перед АТ Укртрансгаз за договором № 1512000727 від 17.12.2015 року (із зазначенням сум та періоду такого прострочення) за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року включно? 4) Чи підтверджуються документально витрати АТ Укртрансгаз за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року включно на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання в обсягах, достатніх для надання послуг з балансування? 5) Чи визначена АТ Укртрансгаз базова ціна газу за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року відповідно до вимог п.2 гл. 4 розд. XIV Кодексу газотранспортної системи, чи підтверджується це бухгалтерськими та первинними документами? 6) Чи вірно (з урахуванням відповідей на попередні питання) здійснено позивачем розрахунок пені за договором №1512000727 від 17.12.2015 року? Якщо невірно, то вказати вірний розмір пені. 7) Чи вірно (з урахуванням відповідей на попередні питання) здійснено позивачем розрахунок 3% річних за договором №1512000727 від 17.12.2015 року? Якщо невірно, то вказати вірний розмір 3% річних. 8) Чи вірно (з урахуванням відповідей на попередні питання) здійснено позивачем розрахунок інфляційних втрат за договором №1512000727 від 17.12.2015 року? Якщо невірно, то вказати вірний розмір 3% річних. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 року (ухвала підписана 16.03.2020 року) у справі №917/2033/19 клопотання Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Полтавагаз про призначення судово-економічної експертизи задоволено. Призначено у справі №917/2033/19 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М. С. Бокаріуса. Зупинено провадження у справі №917/2033/19 на час проведення експертизи. Не погодившись із постановленою ухвалою суду, Акціонерне товариство Укртрансгаз, м. Київ 25.03.2020 року звернулось до суду з апеляційною скаргою б/н від 25.03.2020 року, в якій просить: - прийняти апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 року у справі №917/2033/19 до апеляційного провадження; - скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №917/2033/19; - направити справу №917/2033/19 до Господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 року для подальшого розгляду; - витрати позивача зі сплати судового збору покласти на відповідача. АТ «Укртрансгаз» зазначає, що повний текст ухвали господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 у справі №917/2033/19 (повний текст оскаржуваної ухвали підписано 16.03.2020) не було йому вручено в день її проголошення чи складення, та була отримана АТ «Укртрансгаз» поштовим відправленням 18.03.2020 року. AT «Укртрансгаз» не погоджується з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду першої інстанції, обставинам справи, що підтверджується наступним. Посилається на те, що для призначення судом експертизи саме за ініціативою суду вимагається обов`язкова наявність з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Зазначає, що в спірних правовідносинах відсутні будь-які підстави для призначення у справі №917/2033/19 судової економічної експертизи, відповідно, і відсутні підстави для зупинення провадження у справі, виходячи з того, що судом першої інстанції призначено судову економічну експертизу у справі, в якій достатня кількість доказів (і сторони не позбавлені згідно норм ГПК України на стадії підготовчого провадження (а в окремих випадках і під час розгляду справи по суті) самостійно або на вимогу суду першої інстанції надавати додаткові докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень), дослідження яких не потребує спеціальних знань і у суду першої інстанції є всі підстави для розгляду та вирішення справи. На переконання АТ «Укртрансгаз», обгрунтоване вивчення судом першої інстанції обставин справи до призначення судової експертизи шляхом надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам надало б можливість судупершої інстанції встановити всі обставини та виключило б взагалі потребу у призначенні судової економічної експертизи, натомість судом першої інстанції, все ж таки, прийнято рішення про призначення судової економічної експертизи, що вказує на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи в частині прийняття рішення з такого процесуального питання, як наслідок, поставленням запитань в оскаржуваній ухвалі які не потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, судом неправильно визначено об`єкти дослідження, насамперед, з`ясовуються обставини, які не входять до предмету доказування. Апелянт наголошує, що позивач вірно встановив, а суд першої інстанції без спеціальних знань у сфері іншій ніж право міг встановити та підтвердити (спростувати), що розмір небалансу відповідача у спірних правовідносинах складає більше ніж 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи. Вважає, що наявні в матеріалах даної справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом доказування у даній справі, в тому числі на підставі Алокацій визначається обсяг відібраного (використаного) Відповідачем природного газу, а також обсяг поданого ним в газотранспортну систему природного газу, застосування коефіцієнту 1 чи 1.2 взагалі не потребує спеціальних знань в галузі іншій ніж право, оскільки застосовується на підставі Кодексу ГТС та умов Договору, а отже у суду першої інстанції були відсутні будь-які підстави для призначення у справі судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі № 917/2033/19. А отже, AT «Укртрансгаз» стверджує, що судом першої інстанції можуть бути самостійно з`ясовані питання зазначені в оскаржуваній ухвалі та без потреби у спеціальних знаннях експерта встановлення наведених обставин, які документально підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права - ст. 98 ГПК України, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також без зазначення належних підстав та обґрунтованих мотивів призначення судової економічної експертизи, що не відповідає ч. 1 ст. 100 ГПК України та є порушенням такої норми процесуального права. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Радіонова О. О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 року у справі №917/2033/19 та встановлено учасникам справи строк до 27.04.2020 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі. Станом на 27.04.2020 року відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив. За змістом ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на "07" травня 2020 р. о 10:30 год. 28.04.2020 року від Акціонерного товариства «Оператор газотранспортної системи «Полтавагаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу №06.2/3652 від 24.04.2020 року, в якому останній зазначає, що наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, тому на думку відповідача, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність призначення по даній справі судової економічної експертизи. Відзначає, що предметом позову АТ «Укртрансгаз» до АТ «Полтавагаз» по справі №917/2033/19 є стягнення суми вартості послуг балансування за період листопад 2018 року - лютий 2019 року по договору транспортування природного газу № 1512000727 від 17.12.2015 року. АТ «Укртрансгаз» у позовній заяві посилається на ті обставини, що у період з листопада 2018 року по лютий 2019 року відповідно до умов договору № 1512000727 від 17.12.2015 року було виявлено у АТ «Полтавагаз» негативні місячні небаланси природного газу, зокрема: в листопаді 2018 року - 3 197,178тис.куб.м, в грудні 2018 року - 3 410,635 тис.куб.м, у січні 2019 року - 4 011,086 тис.куб.м, у лютому - 3 998,454 тис.куб.м. АТ «Полтавагаз» не вжило самостійно заходів щодо врегулювання негативних небалансів, у зв`язку з чим АТ «Укртрансгаз» було надано послугу з балансування за вказані періоди на загальну суму 183 314 474,37 грн. про що було оформлені односторонні акти про надання таких послуг, також просить стягти пеню та штрафні санкції, загальна сума позовних вимог 211 371 564, 75 грн. АТ «Полтавагаз» позовні вимоги не визнає, та зазначає, що між АТ «Полтавагаз» та АТ «Укртрансгаз» існує листування, суть якого зведена до невизнання актів наданих послуг балансування обсягів природного газу за вищевказаний період, оскільки акти оформлені з порушенням вимог ЗУ «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи та умов договору №15112000727 від 17.12.2015 року. На думку АТ «Полтавагаз» під час розрахунків АТ «Укртрансгаз» було безпідставно застосовано коефіцієнт 1,2. АТ «Полтавагаз» вимагало привести у відповідність до норм чинного законодавства та умов Договору акти наданих послуг балансування обсягів природного газу за період листопад 2018 року - лютий 2019 року (де фактичний обсяг ВТВ складає менше 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи). Копії листів були додані до матеріалів справи, як додатки до відзиву на позовну заяву, відповідь на листи на адресу АТ «Полтавагаз» не надійшла. Крім того, відповідач стверджує, що первинні документи, а саме односторонні акти АТ «Укртрансгаз» складені зі значними недоліками, з них не вбачається зміст та обсяг господарської операції, а саме: складові сум, які увійшли до визначення обсягу небалансу, в тому числі й обсяг небалансу, який на думку АТ «Укртрансгаз» перевищив 5% від загального обсягу природного газу, який надійшов до газорозподільної системи. Відповідно до положень Кодексу ГТС, комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи. Для встановлення факту наявності чи відсутності небалансу (позитивного чи негативного) необхідно встановити: - який обсяг природного газу, поданий замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та який обсяг природного газу відібраний замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу шляхом проведення порівняння алокацій; - чи наявна різниця між обсягом природного газу, поданим замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та обсягом природного газу, відібраним замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу шляхом проведення порівняння алокацій. Для встановлення факту наявності чи відсутності негативного небалансу необхідно встановити чи наявний факт перевищення обсягів відібраного замовником послуг транспортування природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу цим замовником послуг транспортування. Відповідно до Кодексу газотранспортної мережі (в редакції чинній на момент підписання Договору) базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. З інформації, що розміщена на сайті АТ «Укртрансгаз» неможливо визначити яким чином було визначено БЦГ (базова ціна газу) за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року включно, відсутні будь-які розрахунки щодо визначення БЦГ та інформація щодо вартості закупівлі природного газу у вказаний період, витрат на його транспортування та зберігання, що викликає сумніви у правильності формування БЦГ. У даному випадку, неможливо самостійно визначити саме вартість наданих послуг, а тому для вирішення господарського спору необхідні спеціальні знання, у зв`язку з чим в зазначеній справі вважаємо за необхідне призначити судову економічну експертизу. Твердження апелянта на ті обставини, що питання поставлені судом можуть бути з`ясовані самостійно на підставі наявних в матеріалах справи доказів без потреби у спеціальних знаннях експерта є необгрунтованими та безпідставними. Оскільки відповідачем не визнається обсяг, ціна, вартість та сума заборгованості, для визначення питання, чи дійсно мало місце надання послуги з балансування, її обсягу та вартості, необхідні саме спеціальні знання в галузі економіки. З наявних матеріалів справи та розрахунків наданих позивачем неможливо встановити, яким чином визначався обсяг наданої послуги, як розраховувалася ціна та відповідно вартість послуги. АТ «Укртрансгаз» не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості, із зазначенням порядку та формул нарахування, у зв`язку з чим у відповідача відсутня можливість провести конррозрахунок. 05.05.2020 року від Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», м. Полтава надійшла заява №06-02/3809 від 05.05.2020 року, в якій останній просить з метою недопущення розповсюдження корона вірусу COCVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи та працівників суду розгляд справи за апеляційною скаргою АТ «Укртрансгаз» на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі №917/2033/19 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Полтавагаз» про стягнення 211 371 564,75 грн. проводити без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами. Судова колегія розглянула вищенаведене клопотання та дійшла висновку про його задоволення. 06.05.2020 року від Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ надійшло клопотання б/н від 06.05.2020 року, в якому останній просить у зв`язку із запровадженням карантину, в тому числі у місті Харкові, з метою забезпечення належного представництва інтересів позивача у справі, відкласти розгляд справи №917/2033/19 на іншу дату, після закінчення введеного на території країни карантину. Учасники справи в судове засідання 07.05.2020 року не з`явились були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, встановлений ст. 273 ГПК України, а саме, 30 днів з дня відкриття апеляційного провадження, а також те, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за їх відсутності. Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи здійснюється судом без участі учасників справи з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", Закону України № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", листа Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 щодо запровадження особливого режиму роботи на період карантинних заходів. При цьому, явка представників сторін у судове засідання, призначене на 06.05.2020, обов`язковою не визнавалась, позиція відповідача достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, а інші учасники справи скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, які було залучено до матеріалів справи і враховано судом. При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк. Відповідно до частини 11 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення. Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду. Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Керуючись наведеними приписами процесуального законодавства, приймаючи до уваги викладені в листі Ради суддів України від 16 березня 2020 року №9рс-186/20 рекомендації щодо запровадження особливого режиму роботи судів на період карантинних заходів, які передбачають у тому числі можливість здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", Закону України № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", рекомендації ради Суддів України щодо карантинних заходів, метою яких є збереження здоров`я працівників та мінімізація негативного впливу на здійснення трудових обов`язків, зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача та відповідача за наявними матеріалами. Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Приписами статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (п.24). Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Приписами статей 2, 11 Господарського процесуального кодексу України закріплено вказаний конституційний принцип та передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.ч. 1, 2 ст. 11 ГПК України). Крім того, згідно із частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ГПК України). Отже, під час здійснення судочинства суд у своїй діяльності повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Частинами 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. У рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Із матеріалів справи вбачається, 03.03.2020 року від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення по справі експертизи (том 2, арк. с. 26-30). В поданому клопотанні відповідач просить суд призначити по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Полтавському відділенню Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса. В свою чергу, 10.03.2020 року від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи по справі (том 2, арк. с. 48-54). В поданих запереченнях позивач посилається на те, що клопотання відповідача про призначення експертизи по справі не містить обґрунтування дійсної потреби у спеціальних знаннях, як і не містить обґрунтування неможливості надання експертного висновку у строки, встановлені для подання доказів. Судова колегія апеляційної інстанції встановила, що в предмет доказування даної справи входить вимога позивача про стягнення суми вартості послуг балансування за період листопад 2018 року - лютий 2019 року по договору транспортування природного газу №1512000727 від 17.12.2015 року. Суттєвим у даній справі є встановлення правильності проведеного позивачем розрахунку послуг балансування, підстав для застосовування коефіцієнту компенсації 1,2, та перевірки обґрунтованості нарахувань на прострочену заборгованість. Необхідність судової експертизи у даній справі зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Таким чином, вбачається доцільність призначення судово-економічної експертизи по справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Згідно пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.1998 експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України. Частиною 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Враховуючи, що вирішення питання стосовно експертної установи при не досягненні сторонами згоди щодо експертної установи належить до компетенції господарського суду, судом першої інстанції проведення експертизи доручено Полтавському відділенню Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса ( вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава. 36004), тобто експертній установі за зонами регіонального обслуговування. Оплату витрат, пов`язаних зі здійсненням судової експертизи, покладено на відповідача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз". Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи. Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху судового процесу. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, визначеним п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу. Колегія суддів вважає, що з урахуванням вищевикладеного, приписів ч.1 ст.99, п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано зупинив провадження у справі на час проведення експертизи. Твердження позивача про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права при призначенні експертизи суд апеляційної інстанції вважає помилковими, адже призначення судом експертизи має на меті усунення обґрунтованих сумнівів щодо правильності взаємно суперечливих висновків експертів, наданих сторонами у сукупності з необхідністю спеціальних знань у сфері іншій ніж право для з`ясування обставин, що мають значення для справи, без встановлення яких не можливо встановити відповідні обставини. З огляду на складність розрахунків та значний об`єм первинних документів, взаємну суперечливість наданих сторонами доказів, значну суму позову та враховуючи потребу в спеціальних знаннях з огляду на специфіку спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання про призначення експертизи. При цьому, господарський суд Полтавської області виходив з того, що приймаючи ухвалу у даній справі, суд зобов`язаний зазначити в судовому рішенні мотиви його прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, а в даному випадку виконати вказівки закону при прийнятті рішення щодо наведення мотивів його прийняття або відхилення доводів однієї чи іншої сторони не видається можливим без проведення судової експертизи. А тому для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи в даній справі слід таку експертизу призначити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.01.2020 року у справі №902/368/16. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про призначення по справі судової економічної експертизи. Таким чином, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни ухвали Господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 року у справі №917/2033/19. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Акціонерне товариство «Укртрансгаз», м. Київ. Керуючись статтями 129, 269, 271,п.1 ч.1 ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 (ухвала підписана 16.03.2020 року) у справі №917/2033/19 залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.03.2020 (ухвала підписана 16.03.2020 року) у справі №917/2033/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України. У судовому засіданні 07.05.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 07.05.2020 р. Головуючий суддя Л.Ф. Чернота Суддя І.В. Зубченко Суддя О.О. Радіонова