Постанова 4816 № 587/2121/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 року м.Суми Справа №587/2121/18 Номер провадження 22-ц/816/1003/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А. з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони справи: заявник - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Північно - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2019 року в складі судді Степаненко О.А., ухвалену в м. Суми, в с т а н о в и в: Заявник у серпні 2019 року звернувся до суду із заявою, в якій просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 587/2121/18 від 19.07.2019 року, виданий Сумським районним судом Сумської області по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Бездрицька сільська рада Сумського району про визнання і скасування наказу та зобов`язання виконати обов`язок в натурі. Доводи заяви мотивував тим, що 21.09.2019 року рішенням Сумського районного суду Сумської області по справі № 587/2121/18 задоволено до нього, Бездрицької сільської ради Сумського району позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання і скасування наказу та зобов`язання виконати обов`язок в натурі. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, на підставі проекту землеустрою, який затверджений наказом від 23.06.2018 № 18-4732/16-18-СГ, надати ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Зазначає, що ОСОБА_3 пред`явила до примусового виконання виконавчий лист, що виданий на виконання вищевказаного судового рішення. 25.07.2019 року за вказаним виконавчим листом винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59634885 та стягнення з боржника виконавчого збору. Вказує, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області було видано наказ від 31.07.2019 року про надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області свій обов`язок по наданню у власність ОСОБА_3. земельної ділянки виконало. Вказує, що незважаючи на повне виконання боржником свого зобов`язання на даний час триває виконавче провадження з примусового виконання та стягнення виконавчого збору, а тому виданий судом виконавчий лист має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2019 року заяву задоволено. Визнано виконавчий лист від 19.07.2019 року по справі № 587/2121/18, виданий Сумським районним судом Сумської області за рішенням Сумського районного суду Сумської області від 21.03.2019 року за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Бездрицька сільська рада Сумського району про визнання і скасування наказу та зобов`язання виконати обов`язок в натурі таким, що не підлягає виконанню. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Північно - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою в задоволенні заяви відмовити. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що відповідно до норм процесуального законодавства розгляд заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не ставиться в залежність від наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа. Однак, після відкриття виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зазначає про стягнення виконавчого збору. Таким чином, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах кожного відкритого виконавчого провадження, яка стимулює боржника самостійно виконати рішення ще до відкриття виконавчого провадження. Водночас, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є підставою для не стягнення виконавчого збору, а сплачений виконавчий збір підлягає поверненню. Зазначає, що 25.07.2019 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, 31.07.2019 року на адресу відділу надійшло повідомлення від боржника про виконання ним судового рішення. 29.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Також, 29.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам. Таким чином, станом на день винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий лист фактично виконаним не був. Від заявника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що у прийнятій державним виконавцем постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2019 ВП № 59634885 боржнику встановлено строк, а саме строк необхідно було виконати вимоги виконавчого документу - протягом десяти днів, тобто встановлено строк для самостійного виконання судового рішення. Зазначає, що судове рішення було виконано самостійно боржником 31.07.2019 року. Вказує, що виконати судове рішення управління мало намір самостійно не залежно від встановленого виконавцем строку. Вказує, що рішення суду було виконане боржником самостійно без вчинення будь - яких виконавчих дій. При цьому сам виконавчий збір, на який посилається державний виконавець стягується на підставі постанови державного виконавця. Зазначає, що ухвалою Сумського районного суду Сумської області не порушено права та інтереси апелянта, а тому провадження підлягає закриттю. Просив закрити апеляційне провадження, а в разі відмови у закритті апеляційного провадження, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Від ОСОБА_3 відзив на апеляційну скаргу не надходив. Представник Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, оскільки виконання рішення відбулось у період проведення його виконання у примусовому порядку. Представник заявника в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив в її задоволенні відмовити. Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ГУ Держгеокадастру самостійно виконало рішення суду від 21 березня 2019 року в повному обсязі та надало стягувачу у власність земельну ділянку, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, через що заява підлягає задоволенню. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду виходячи за наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сумського районного суду Сумської області від 21 березня 2019 року позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Бездрицька сільська рада Сумського району про визнання незаконним і скасування наказу та зобов`язання виконати обов`язок в натурі задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.04.2018 № 394 в частині передачі у комунальну власність Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, на підставі проекту землеустрою, який затверджений його наказом від 23.06.2018 № 18-4732/16-18-СГ, надати ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Вирішено питання розподілу судових витрат. Як підтвердив представник заявнику про те, що рішення набрало законної сили управлінню стало відомо ще 04.07.2019р. після перегляду справи в апеляційному порядку. 19.07.2019 року Сумським районним судом Сумської області видано виконавчий лист по справі № 587/2121/18 про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, на підставі проекту землеустрою, який затверджений його наказом від 23.06.2018 № 18-4732/16-18-СГ, надати ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. 25.07.2019 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Тимофєєвою Т.І. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Сумського районного суду Сумської області від 19.07.2019 року по справі № 587/2121/19 та стягнуто з боржника виконавчий збір. Дана постанова була отримана заявником 29.07.2019р. 31.07.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області прийнято наказ № 18-7877/16-19-СГ «Про надання земельної ділянки у власність», відповідно до якого, ОСОБА_3. надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5924780900:03:002:0064), з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, про що повідомило державного виконавця. 29.08.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Діхтяренко В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». 02.09.2019 року постанова про закінчення виконавчого провадження разом з виконавчим листом повернулися до Сумського районного суду Сумської області. Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України cуд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. За змістом ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення; виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону; за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). З аналізу наведених норм процесуального і матеріального законів, вбачається, що підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, є відсутність обов`язку у боржника виконувати судове рішення у зв`язку його добровільним виконанням судового рішення. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, умовно поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року по справі № 755/15479/14-ц). Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження. Отже, з моменту відкриття виконавчого провадження починається процедура примусового виконання судового рішення, а встановлені держвиконавцем боржнику 10 днів для виконання виконавчого листа є строком самостійного, а не добровільного виконання боржником судового рішення. З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідачем прийнято наказ № 18-7877/16-19-СГ «Про надання земельної ділянки у власність», відповідно до якого, ОСОБА_3. надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5924780900:03:002:0064), з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, вже після відкриття виконавчого провадження та початку примусового виконання виконавчого листа. В зв`язку з цим, у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання і виконавче провадження було відкрите, після чого боржником виконано судове рішення, підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає, оскільки виконавче провадження в цьому випадку закінчується на підставі повного фактичного виконання судового рішення (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»). Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на приписи норм законодавства і прийшов до помилкового висновку про існування підстав для задоволення заяви через самостійне виконання боржником судового рішення, оскільки з часу відкриття виконавчого провадження державний виконавець розпочинає проводити виконавчі дії із застосуванням відповідних примусових заходів, що спрямовані на примусове виконання боржником судового рішення. При цьому колегія суддів зауважує, що Закон України «Про виконавче провадження» в редакції, яка набрала чинності з 05.10.2016р., вже не передбачає надання боржнику строку на добровільне виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами, що викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що подаючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник фактично ставить питання не про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки не згодний з постановою державного виконавця про стягненням з нього виконавчого збору, з огляду на добровільне, на погляд заявника, виконання виконавчого документа про вчинення відповідних дій, що визначені судовим рішенням на користь стягувача. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Водночас, заявник не надав до суду доказів, які б підтверджували виконання ним судового рішення до моменту відкриття виконавчого провадження, або ж до моменту отримання заявником постанови про відкриття виконавчого провадження, всупереч приписів ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що передбачених процесуальним законом обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не вбачається. Враховуючи вищевикладене, через неправильне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та порушення норм процесуального права, на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню та з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено в повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, заявнику необхідно компенсувати понесені Північно - Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) витрати по сплаті судового збору за апеляційний розгляд справи в сумі 2102 грн 00 коп. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) задовольнити. Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нову постанову. В задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання виконавчого листа від 19.07.2019 року по справі № 587/2121/18, виданого Сумським районним судом Сумської області, таким, що не підлягає виконанню - відмовити. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь - Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2102 грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст судового рішення виготовлено 06 травня 2020 року. Головуючий - С.С. Ткачук Судді: О.Ю. Кононенко Т.А. Левченко