Постанова 4821 № 711/12441/14-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2020 року м. Черкаси Справа № 711/12441/14-ц Провадження № 22-ц/821/995/20 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І. суддів: Єльцова В. О., Нерушак Л. В. секретаря: Торопенко Н. М. учасники справи: заявник: ОСОБА_1 ; заінтересовані особи: приватний виконавець Бурмага Євген Анатолійович, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс», розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу приватного виконавця Бурмаги Євгена Анатолійовича на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , приватний виконавець Бурмага Євген Анатолійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в с т а н о в и в : 12 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Подана заява мотивована тим, що відповідно до рішення Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2016 року у цивільній справі № 711/12441/14-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість станом на 31 березня 2016 року за тілом кредиту у розмірі 14417,86 дол. США, що еквівалентно 366 069 грн, заборгованість за процентами - 2 869,79 дол. США, що еквівалентно 72 864 грн, пеню - 62 449 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту 2 920 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 764 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судові витрати у розмірі 518 грн 69 коп. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судові витрати у розмірі 518 грн 69 коп. Придніпровський районний суд м. Черкаси видав для примусового виконання виконавчий лист № 711/12444/14 від 29 жовтня 2018 року. В подальшому, 09 серпня 2019 року ПАТ «Дельта Банк» відступив своє право вимоги: за кредитним договором № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року на підставі договору № 1687/К купівлі-продажу прав вимоги з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін тощо, що є його невід`ємними частинами; договором поруки № 2304/0608/55-016-Р-1 від 26 червня 2008 року, на підставі договору № 1687/К купівлі-продажу прав вимоги від 09 серпня 2019; іпотечним договором № 2304/0608/55-016-Я-1 від 26 червня 2008 року з усіма додатками та додатковими угодами, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л. В., зареєстрованим в реєстрі за № 2628 на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 09 серпня 2019 року посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернєй В. В. і зареєстрованим в реєстрі за номером 1261 від 09 серпня 2019 року, а ТОВ «Юрфактор Сервіс» набуло право вимоги по кредитному договору № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року, договору поруки № 2304/0608/55-016-Р-1 від 26 червня 2008 року, іпотечному договору № 2304/0608/55-016-Я-1 від 26 червня 2008 року. Таким чином, право на стягнення за кредитним договором № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року, договором поруки № 2304/0608/55-016-Р-1 від 26 червня 2008 року, договором іпотеки № 2304/0608/55-016-Я-1 від 26 червня 2008 року перейшло від АТ «Дельта Банк» до нового кредитора ТОВ «Юрфактор Сервіс». В зв`язку з тим, що ПАТ «Дельта Банк» відступив право вимоги ТОВ «Юрфактор Сервіс» за кредитним договором № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року, договором поруки № 2304/0608/55-016-Р-1 від 26 червня 2008 року, договором іпотеки № 2304/0608/55-016-Я-1 від 26 червня 2008 року, ТОВ «Юрфактор Сервіс» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі. 13 січня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси постановив ухвалу, якою замінив стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Юрфактор Сервіс» з виконання виконавчого листа № 711/12441/14-ц від 29 жовтня 2018 року, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси. Заявник зазначила, що після прийняття ухвали Придніпровським районним судом м. Черкаси від 13 січня 2020 року їй стало відомо від ОСОБА_2 , що згідно заяви № 32 від 19 серпня 2019 року ТОВ «Юрфактор Сервіс», як новий кредитор згідно договору 1687/К купівлі-продажу майнових прав від 09 серпня 2019 року, підтверджує припинення прав та обов`язків по кредитному договору № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року зі змінами та доповненнями до нього. Підставою припинення зобов`язання є виконання договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 14 серпня 2018 року по кредитному договору № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року за яким ОСОБА_2 сплатив 175 000 грн 00 коп. 15 серпня 2019 року, що підтверджується квитанціями № 0000000033 , № 0000000034 , № 0000000035 , № 0000000036 . Вважає, що у зв`язку з тим, що між ТОВ «Юрфактор Сервіс» та ОСОБА_2 зобов`язання по кредитному договору № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року із змінами та доповненнями до нього припинене в повному обсязі 19 серпня 2019 року, той і у неї як поручителя станом на 19 серпня 2019 року відсутній обов`язок щодо погашення боргу. За приведених обставин просила суд визнати виконавчий лист № 711/12441/14-ц, виданий 29 жовтня 2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк», а після заміни стягувача на користь ТОВ «Юрфактор Сервіс» заборгованості станом на 31 березня 2016 року за тілом кредиту у розмірі 14 417,86 дол. США, що еквівалентно 366 069 грн, заборгованості за процентами 2 869,79 дол. США, що еквівалентно 72 864 грн, пені - 62 449 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту 2920 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 764 грн, таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий лист № 711/12441/14-ц, виданий 29 жовтня 2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк», а після заміни стягувача на користь ТОВ «Юрфактор Сервіс» заборгованості станом на 31 березня 2016 року за тілом кредиту у розмірі 14 417,86 доларів США, що еквівалентно 366 069 грн, заборгованості за процентами - 2869,79 доларів США, що еквівалентно 72 864 грн, пені 62 449 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 2 920 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 764 грн, таким що не підлягає виконанню. Ухвала мотивована тим, що зобов`язання по кредитному договору № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року зі змінами та доповненнями до нього припинено та відбулася заміна сторони виконавчого провадження на підставі переходу права вимоги, а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню. При цьому, суд послався на норми ч. 2 ст. 432 ЦПК України якою регламентовано, зокрема визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою. В апеляційній скарзі, поданій 23 квітня 2020 року, приватним виконавцем Бурмагою Є. А. порушено питання про скасування вище приведеної ухвали суду та постановлення нового судового рішення, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що на даний час рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, залишається невиконаним. Довідка про припинення зобов`язання від 19 серпня 2019 року, за його переконанням, свідчить про припинення зобов`язання за договором про відступлення права вимоги, а не виконання судового рішення, виконавчий лист на примусове виконання якого оскаржує боржник ОСОБА_1 . Водночас, з підстав невиконання заявницею ОСОБА_1 у добровільному порядку судового рішення, на основі якого видано виконавчий лист № 711/12444/14 від 29 жовтня 2018 року Придніпровського районного суду м. Черкаси, приватним виконавцем Бурмагою Є. А. 18 рудня 2018 року відкрито виконавче провадження з № 5738487 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості станом на 31 березня 2016 року за тілом кредиту у розмірі 14 417,86 доларів США, що еквівалентно 366 069 грн, заборгованості за процентами - 2 869,79 доларів США, що еквівалентно 72 864 грн, пені 62 449 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 2 920 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 764 грн. Відносно іншого боржника ОСОБА_2 , 18 грудня 2018 року приватним виконавцем Бурмагою Є. А. було відкрито інше виконавче провадження № 57938269 (невиконання умов договору та іпотеки). Таким чином, з 18 грудня 2018 року виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 перебував на примусовому виконанні і стягувачем не подавалося будь-яких заяв приватному виконавцю про припинення зобов`язання ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням рішення суду чи повернення виконавчого листа стягувачу без виконання. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтував свою ухвалу тим, що ОСОБА_2 19 серпня 2019 року припинив свої зобов`язання перед ТОВ «Юрфактор Сервіс» передаванням відступного. На підтвердження цього, ОСОБА_2 було видано довідку про припинення зобов`язань ОСОБА_2 перед ТОВ «Юрфактор Сервіс» за договором відступлення права вимоги від 09 серпня 2019 року за № 1687/К. Однак, відповідно до вказаної довідки зобов`язання припинилося тільки після ОСОБА_2 і саме за договором кредиту та іпотеки. Водночас в приведеній довідці не вказано, що зобов`язання ОСОБА_1 за виконавчим листом №711/12441/14-ц що виданий 29 жовтня 2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси чи договором поруки також є припиненими. Автоматичного припинення поруки, за наявності судового рішення, яке перебуває на примусовому виконанні чинним законодавством не передбачено. Матеріали даної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було сплачено будь-які кошти в межах виконавчого провадження про примусове стягнення заборгованості з неї. Не містять вказані матеріали доказів і того, що зобов`язання ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 виконано в повному обсязі. Крім того, відсутні докази також і того, що договори припинили свою дію, як не було надано і самих договорів для дослідження стосовно обставин за яких припиняються зобов`язання за ними. Водночас, беручи до уваги наявну в матеріалах справи доказову базу, суд першої інстанції визнав виконавчий лист №711/12441/14-ц виданий 29 жовтня 2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси в цілому таким, що не підлягає виконанню, враховуючи і боржника ОСОБА_2 та залишив поза увагою те, що ним не заявлялися вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. На ряду з вищевикладеним скаржник зазначив, що на момент відкриття виконавчого провадження та на час проведення виконавчих дій, виконавчий документ, який є предметом даного спору, був дійсний та не виданий помилково, а тому всі постанови видані приватним виконавцем Бурмагою Є. А. винесені ним у ВП № 57938487, враховуючи постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди від 18 грудня 2018 року він вважає законними. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечила, щодо доводів вказаної скарги та просила відмовити в її задоволенні, залишивши в силі постановлену ухвалу про задоволення поданої нею заяви. Водночас, до відзиву в якості додатку, додано копію листа адресованого ОСОБА_2 приватним виконавцем Бурмагою Є. А. 24 квітня 2020 року, який містить повідомлення про повернення 16 березня 2020 року, в рамках примусового виконавчого провадження № 57938269, виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/12441/14-ц від 29 жовтня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості станом на 31 березня 2016 року за тілом кредиту у розмірі 14 417,86 дол. США, що еквівалентно 366 069 грн, заборгованості за процентами - 2869,79 дол. США, що еквівалентно 72 864 грн, пеню - 62 449 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту 2 920 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 764 грн, з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а також роз`яснено підстави зняття арешту з майна боржника передбачені ч. 4 ст. 59 вище приведеного закону. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги приватного виконавця Бурмаги Є. А., колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Матеріалами справи встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2016 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в рахунок погашення заборгованості звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Стягнуто достроково з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» кредит та заборгованість за кредитним договором № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року, в сумі 16 638 дол. США 05 центів, що еквівалентно 519 972 грн 17 коп. з яких, виходячи з курсу долара НБУ 26,252159 грн. за 1 долар США, 14 417 дол. США 86 центів-заборгованість по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті, згідно курсу НБУ 26,252159 грн, за 1 дол. США станом на 09 квітня 2016 року становить 378 499 грн 95 коп., з яких прострочена заборгованість по тілу кредиту становить 5845 дол. США 96 центів; 2869 дол. США 79 центів - прострочена заборгованість по процентах, що в гривневому еквіваленті, згідно курсу НБУ 26,252159 грн за 1 долар США на 09 квітня 2016 року становить 75338 грн 18 коп.; 62 449 грн 23 коп. пеня за прострочення сплати кредиту та процентів з 26 березня 2015 року по 25 березня 2016 року; 2 920 грн 72 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту; 764 грн 08 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 519 972 грн 17 коп. виходячи з курсу долара НБУ 26,252159 грн. за 1 долар США, звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_4 ІПН № НОМЕР_5 , а саме: 3-х кімнатну квартиру, вартість якої згідно п. 5 договору іпотеки № 2304/0608/55-016-Z-1 від 26 червня 2008 року становить 326 958 грн, згідно звіту про оцінку ТОВ «Експертна компанія» Професіонал» на 25 березня 2016 року становить 514 602 грн 00 коп., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з 3-х житлових кімнат, загальною площею 61,3 кв.м, житловою площею - 40,6 кв.м, що належить ОСОБА_4 як іпотекодавцю, згідно договору іпотеки на праві власності на підставі договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В. Я. 23 серпня 2005 року за № 3221. Згідно з витягом з Реєстру права власності на нерухоме майно № 18371495 виданого КП «Черкаським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації», шляхом визнання права власності та передачі предмету іпотеки у власність ПАТ «Дельта Банк» (юридична адреса :01133 м. Київ, вул. Щорса 36 б, Код ЄДРПОУ №34047020, МФО 380236 (т. 2 а.с. 117 - 125). Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2016 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість станом на 31 березня 2016 року по тілу кредиту 14 417, 86 доларів США, що еквівалентно 366 069 грн, заборгованість по процентам 2869,79 дол. США, що еквівалентно 72 864 грн, пеню 62 449 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 2 920 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 764 грн. В решті позовних вимог відмовлено (т. 2 а.с. 208 - 212). Постановою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року рішення Апеляційного суду Черкаської області від 30 червня 2016 року залишено без змін (т. 2 а.с. 248 - 255). Згідно належно завіреної копії Протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-05-24-000182-b від 15 липня 2019 року ПАТ «Дельта Банк» продав ТОВ «Юрфактор Сервіс» право вимоги за кредитним договором № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року, укладеним з фізичною особою, забезпеченого іпотечним зобов`язанням, щодо трикімнатної квартири загальною площею 61,3 кв.м, житлова площа - 40,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 . Іпотекодавець та майновий поручитель фізична особа. Продаж відбувається за згодою заставодержателя (т. 3 а. с. 16, 17). Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги № 1687/К від 09 серпня 2019 року, ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «Юрфактор Сервіс» право вимоги банку до боржника ОСОБА_2 за договором № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року та заставодавця ОСОБА_4 за договором № 2304/0608/55-016-Z-1, розмір заборгованості за яким становить 619 946 грн 25 коп. ( т. 3 а. с. 8-10, 11) Згідно до договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 14 серпня 2019 року - ТОВ «Юрфактор Сервіс» (Кредитор) та ОСОБА_2 уклали цей договір про наступне: Кредитор згоден на передачу йому боржником відступного, а саме, сумикоштів в розмірі 175 000 грн 00 коп. (відступні) взамін зобов`язань, що виникли у боржника перед кредитором відповідно до договору про відступлення прав вимоги № 1687/К від 09 серпня 2019 року, за яким ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «Юрфактор Сервіс» право вимоги банку до боржника. Боржник передає відступні шляхом внесення їх у касу Товариства до 19 серпня 22019 року (включно). Виконання сторонами цього договору означає, що зобов`язання, які виникли перед кредитором внаслідок відступлення йому права вимоги до боржника вважається припиненим. Кредитор видає боржникові відповідну довідку. Відповідно до п. 6 договору він набирає чинності після передачі боржником відступного в розмірі та в строк, що визначені пунктами 1 та 2 цього договору (т. 3 а. с. 74). Згідно довідки про припинення зобов`язань № 32 від 19 серпня 2019 року, зобов`язання, які виникли у ОСОБА_2 перед ТОВ «Юрфактор Сервіс» на підставі договору про відступлення права вимоги № 1687/К від 09 серпня 2019 року укладеного з ПАТ «Дельта Банк» за яким банк відступив ТОВ «Юрфактор Сервіс» право вимоги за кредитним договором № 2304/0608/55-016 від 26 червня 2008 року, договором іпотеки № 2304/0608/55-016-Z-1 від 26 червня 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л. В. за зареєстрованим номером: 2629 є припинені (т. 3 а.с.73). Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 0000000035 від 16 серпня 2019 року ОСОБА_2 сплачено ТОВ «Юрфактор Сервіс» 50 000 грн Підставою зазначено: згідно договору б/н від 14 серпня 2019 року (т. 3 а. с. 76). Згідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 0000000034 від 15 серпня 2019 року ОСОБА_2 сплачено ТОВ «Юрфактор Сервіс» 50 000 грн. Підставою зазначено: згідно договору б/н від 14 серпня 2019 року (т. 3 а. с. 76). Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 0000000036 від 19 серпня 2019 року ОСОБА_2 сплачено ТОВ «Юрфактор Сервіс» 20 000 грн. Підставою зазначено: згідно договору б/н від 14 серпня 2019 року (т. 3 а. с. 76). Згідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 0000000033 від 14 серпня 2019 року ОСОБА_2 сплачено ТОВ «Юрфактор Сервіс» 50 000 грн. Підставою зазначено: згідно договору б/н від 14 серпня 2019 (т. 3 а. с. 76). Ухвалою Придніпровського районного суду від 13 січня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме: замінено стягувача у виконавчому провадженні із виконання виконавчого листа № 711/12441/14-ц виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 29 жовтня 2018 року зі стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника стягувача ТОВ «Юрфактор Сервіс» (т. 3 а. с. 46, 47). При цьому, колегія суддів звертає увагу на той факт, що заміна стягувача у приведеному виконавчому провадженні із виконання виконавчого листа № 711/12441/14-ц, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 29 жовтня 2018 року, відбулася після сплати відступного на користь нового стягувача одним із солідарних боржників. Таким чином, на момент сплати коштів ОСОБА_2 , ТОВ «Юрфактор Сервіс» не набуло статусу сторони виконавчого провадження. Обґрунтовуючи заяву про визнання в цілому виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 послалася на припинення зобов`язання шляхом його виконання ОСОБА_2 відносно стягувача ТОВ «Юрфактор Сервіс», який набув права вимоги шляхом купівлі майнових прав у ПАТ «Дельта Банк», пославшись на п. п. 1, 2 ст. 432 ЦПК України та акцентувавши увагу на ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» якою, зокрема, врегульовано питання виконавчого збору у разі визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Суд першої інстанції, задовольняючи вказану заяву, також виходив з підстав припинення зобов`язання шляхом його добровільного виконання ОСОБА_2 , зазначаючи при цьому та беручи до уваги, в якості доказів сплату коштів останнім на користь стягувача на загальну суму 175 000 грн 00 коп. Вказані висновки суду першої інстанції колегія суддів, при перегляді оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку, вважає хибними з огляду на наступне. Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно з ст. 129-1 Конституції України, судове рішення у справі є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За нормою ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до ч.1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають до примусового виконання. За нормою ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається, на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». У п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 5. ст. 26 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Пунктом 7 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що приватний виконавець, що має місце у даному випадку, виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та визначає порядок її стягнення. Відповідно основна винагорода сплачується приватному виконавцю за вчинення ним виконавчих дій. Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про визнання виконавчого листа № 711/12441/14-ц виданого 29 жовтня 2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк», заборгованості станом на 31 березня 2016 року за тілом кредиту у розмірі 14 417,86 доларів США, що еквівалентно 366 069 грн, заборгованості за процентами - 2869,79 доларів США, що еквівалентно 72 864 грн, пені 62 449 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 2 920 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 764 грн, таким що не підлягає виконанню, яка вирішувалася судом першої інстанції, слідує, що виконавчий лист був виданий та пред`явлений до примусового виконання. Однак, в супереч встановленим обставинам і вище зазначеним нормам Закону України «Про виконавче провадження», якими суд мав керуватися наряду зі ст. 432 ЦПК України, місцевим судом не перевірялися обставини щодо пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. В той же час учасники виконавчого провадження, як заявниця ОСОБА_1 , так і приватний виконавець Бурмага Є. А., зокрема зазначаючи у змісті апеляційної скарги, що виконавче провадження відносно заявниці відкрито 18 грудня 2018 року, не заперечували факт пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. За змістом цієї норми закону підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення. Таким чином з урахуванням того, що виконавчий лист, який заявниця просить визнати таким, що не підлягає виконанню виданий на підставі судового рішення, що набрало законної сили та не виконано в добровільному порядку, був пред`явлений приватному виконавцю Бурмагі Є. А. до примусового виконання, колегія суддів не вбачає підстав передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви. Водночас, колегія констатує, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що за приведеним виконавчим листом відкрито виконавче провадження та помилково застосував ст. 432 ЦПК України, оскільки Закон України «Про виконавче провадження" не передбачає надання боржнику строку на добровільне виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження, а тому, добровільне виконання виконавчого документа можливе лише до моменту відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій, чого у даних солідарних боржників не відбулося. У приведеному випадку може йти мова про самостійне виконання зобов`язань, а не добровільне і лише по відношенню до іншого солідарного боржника і аж ніяк не по відношенню до скаржниці ОСОБА_1 . При цьому, за нормою ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, про що відомості у матеріалах справи відсутні. Відповідно до п. 9 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 того ж Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі його фактичного виконання, про що виконавцем виноситься постанова. Проте, фактичне виконання передбачає самостійне повне виконання всіх зобов`язань, у тому числі і сплати виконавчого збору чи основної винагороди приватного виконавця, оскільки за нормою ч. 9 ст. 27 Закону, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас матеріали справи не містять даних про повне чи часткове самостійне чи в порядку примусового виконання рішення боржником ОСОБА_1 виконавчого листа у виконавчому провадженні де вона є стороною, всупереч приписів ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Посилання ОСОБА_1 , у поданому відзиві, на повернення 16 березня 2020 року стягувачу виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості, виконавче провадження № 57938269, з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, відсутність майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, суд не розцінює як аргумент, оскільки матеріали справи копії вказаної постанови про повернення виконавчого листа, не містять. Крім того, дані факти, враховуючи підстави повернення, стосуються іншого виконавчого провадження і прямого відношення в якості доказів, щодо поданої заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню, не мають. З огляду на викладене, колегія суддів в цілому погоджується з доводами, що викладені в апеляційній скарзі приватного виконавця Бурмаги Є. А. та приходить до висновку, що передбачені Законом обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Враховуючи вищевикладене, з підстав неправильного встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та порушення норм процесуального права, на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено в повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, якою регламентовано покладення судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, заявниці ОСОБА_1 необхідно компенсувати понесені приватним виконавцем Бурмагою Є. А. витрати по сплаті судового збору за апеляційний розгляд справи в розмірі 2102 грн 00 коп. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу приватного виконавця Бурмаги Євгена Анатолійовича задовольнити. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2020 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання скасувати та прийняти нову постанову. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 711/12441/14-ц, виданого 29 жовтня 2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк», а після заміни стягувача на користь ТОВ «Юрфактор Сервіс» заборгованості станом на 31 березня 2016 року за тілом кредиту у розмірі 14 417,86 доларів США, що еквівалентно 366 069 грн, заборгованості за процентами - 2 869,79 доларів США, що еквівалентно 72 864 грн, пені 62 449 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 2 920 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 764 грн, таким що не підлягає виконанню, відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Бурмаги Євгена Анатолійовича 2 102 грн 00 коп. судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 20 липня 2020 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. О. Єльцов Л. В. Нерушак