Постанова 4812 № 486/1802/19

06.05.20 22-ц/812/831/20 Справа №486/1802/19 Головуючий суду першої інстанції - Далматова Г.А. Провадження №22-ц/812/831/20 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 травня 2020 року м.Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого - Локтіонової О.В., суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О., із секретарем судового засідання - Цуркан І.І., без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 березня 2020 року, постановлену за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи - Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Благовіщенський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про встановлення факту дати його народження та зобов`язання Благовіщенського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області внести зміни до його актового запису про народження. Вказана заява обґрунтована наступним. ОСОБА_1 зазначав, що його датою народження згідно з даними Комунального некомерційного підприємства «Благовіщенська центральна районна лікарня» Кіровоградської області, свідоцтва про народження, паспорту громадянина України є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомість у актовому записі про його народження зазначено - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішити питання щодо внесення змін до актового запису у позасудовому порядку він не може, бо дане питання не входить до компетенції органів реєстрації актів цивільного стану. Зазначене питання може вирішити тільки суд шляхом ухвалення рішення. Посилаючись на вказане, ОСОБА_1 просив його заяву задовольнити. Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Заявнику запропоновано звернутися до суду в порядку позовного провадження. Обґрунтовуючи свій висновок, суд першої інстанції із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №425/2737/17 вказував, що у даному випадку існує спір про право, що унеможливлює розгляд даного питання в порядку окремого провадження. Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його заяву. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що суд першої інстанції підійшов до розгляду його заяви формально, та невірно витлумачив вищезазначену постанову Верховного Суду. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд, серед іншого, розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України). У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України). Згідно з ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи,- залишає заяву без розгляду. Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. В поданій в порядку окремого провадження заяві ОСОБА_1 просив встановити факт дати його народження та зобов`язати заінтересовану особу внести зміни до актового запису цивільного стану. Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.49 ЦК України). Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи (ч.2 ст.49 ЦК України). Згідно з ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації. Відповідно до ст.22 вказаного Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно з п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, серед іншого, є рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. Враховуючи те, що заявник звернувся до суду для захисту права на відображення достовірної інформації про дату його народження в актовому записі, тобто порушеного особистого немайнового права (ч.1 ст.273 ЦК України), в тому числі шляхом зобов`язання зацікавленої особи вчинити дію щодо внесення змін до актового запису, оскільки вона відмовилася це зробити, то даний спір не може вирішуватися за правилами окремого провадження, а підлягає розгляду в порядку позовного провадження, бо вказане свідчить про наявність між учасниками справи спору про право. За такого відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, оскільки вона є законною та обґрунтованою. Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 березня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий О.В. Локтіонова Судді: С.Ю. Колосовський О.О. Ямкова Повний текст постанови складено 06 травня 2020 року.