Постанова 4857 № 1.380.2019.004942

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004942 пров. № А/857/2101/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Старунського Д.М., суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р., за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І. представника відповідача Сапіги А.В., розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.004942 (рішення ухвалено в м. Львові, головуючий суддя Мричко Н.І., повне рішення складено та підписано 21.01.2020) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомінвестиція» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про скасування постанови та припису, в с т а н о в и в: ТзОВ «Будкомінвестиція» 25.09.2019 звернулося в суд із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, в якому просило: - скасувати винесену 12.09.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові постанову №0006-вих-3123/58 про притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомінвестиція" до відповідальності, яка передбачена ч. 1 ст. 9, абз. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" та абз. 3 ст. 5 Закону України "Про основи містобудування"; - скасувати винесений 30.08.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові припис про усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомінвестиція" порушень вимог законодавства. В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувані рішення винесено за результатами позапланової перевірки, в ході якої було встановлено здійснення позивачем будівництва з відхиленням від проектної документації, а саме: не влаштовано бетонну підготовку під фундамент та зафіксовано факти неякісного виконання будівельних робіт. Позивач наголосив, що вказана перевірка проведена на підставі проектної документації "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1". Водночас, позивач зазначив, що будівельні роботи по будівництву інформаційно - освітнього центру проводяться на підставі іншої проектно - кошторисної документації. Крім того, зазначає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, зокрема, зазначивши про неякісне виконання будівельних робіт з огляду на особисту оцінку провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові Галянчука Ю.М . Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 рокуадміністративний позов задоволено. Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-3123/58 від 12.09.2019 "Про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності". Скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил" від 30.08.2019. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції скаргу Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволені адміністративного позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема звертає увагу, що підставою для проведення перевірки позивача стало звернення особи яка являється автором проекту вказаного будівництва (його розробником). Також наголошує, що замовником будівництва подано до Інспекції заяву про видачу дозволу на виконання будівельних робіт з усіма необхідними документами, зокрема, і проектну документацію на об`єкт: «Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею народної архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького на вул. Чернеча Гора, 1», за результатами розгляду якої Інспекцією видано дозвіл на виконання будівельних робіт. Звертає увагу, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа Інспекції проводила перевірку об`єкта будівництва на підставі проектної документації, на яку видано дозвіл на виконання будівельних робіт, що затверджена замовником та пройшла експертизу, а не на підставі проектної документації, на яку здійснює посилання позивач, оскільки така замовником в Інспекцію для видачі дозволу не подавалась.Також вказує, що під час проведення перевірки було зафіксованоне лише не влаштування горизонтальної гідроізоляції, а також інші порушення, а саме: часткове не влаштування бетонної підготовки та зафіксовано численні факти неякісного виконання будівельних робіт, однак суд першої інстанції надав оцінку лише одному правопорушенню. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності. Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 23.08.2019 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові винесено наказ "Про проведення перевірки" на об`єкті будівництва "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові. Коригування". 23.08.2019 на підставі вказаного наказу Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові видано направлення для проведення позапланового заходу №448-пп на об`єкті будівництва "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові. Коригування" щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Замовник будівництва - Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, проектант - ТзОВ "Шеремета Архітект Груп", генеральний підрядник - ТзОВ "Будкомінвестиція". З 23.08.2019 по 30.08.2019 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові проведено позаплановий захід щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові. Коригування". За результатами вказаного заходу складено акт від 30.08.2019 №448. В акті перевірки зазначено, що генпідрядною організаціє ТзОВ "Будкомінвестиція" порушено частину 1 статті 9, абзацу 4 частини 1 статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзац 3 статті 5 Закону України "Про основи містобудування", абзаців 3, 4 підпункту 1 пункту 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007. Зокрема, в акті зазначалося, що будівельні роботи на об`єкті "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1" проводяться на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією ДАБК у м. Львові за №ЛВ 112182971254 від 24.10.2018. За результатами перевірки встановлено, що об`єкт будівництва "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул . Чернеча Гора , 1" не відповідає затвердженій проектній документації. Генпідрядною організацією ТзОВ "Будкомінвестиція" здійснено будівництво з відхиленнями від проектної документації, а саме: не влаштовано горизонтальну гідроізоляцію, частково не влаштовано бетонну підготовку та зафіксовано численні факти неякісного виконання будівельних робіт. На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.08.2019 та видано припис про усунення виявлених порушень від 30.08.2019. Відповідно до вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.08.2019 позивача зобов`язано в 30 - денний термін з дня отримання даного припису усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності і будівельних норм шляхом приведення об`єкта "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1" у відповідність до проектної документації. 12.09.2019 за результатами розгляду справи про правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у присутності представника позивача Дикого Р.В. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 90315 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №0006-вих-3123/58. Позивач, не погоджуючись із приписом та постановою, звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що інспектором здійснено перевірку та складено акт на підставі проектної документації, яка не пройшла експертизу та на підставі якої позивач не виконував будівельні роботи на об`єкті будівництва інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м.Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора,

1. При цьому суд встановив, що проектна документація "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора,

1. Коригування" та в технічних вимогах до об`єкту не передбачали влаштування горизонтальної гідроізоляції, що суперечить зазначеному в акті перевірки виявленому порушенню, а тому погодився з доводами позивача про відсутність з його боку порушень вимог законодавства, зокрема, щодо здійснення будівництва всупереч затвердженій проектній документації. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Статтею 27 цього Закону визначено обов`язки замовників та підрядників, що замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані, зокрема, забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою. Згідно статті 5 Закону України "Про основи містобудування"при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені серед інших основні вимоги до містобудівної діяльності: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів. Відповідності до частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єктабудівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (ч. 2 ст. 37 наведеного вище Закону). Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 747 (далі - Порядок № 466). Пунктом 5 Порядку № 466 визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Згідно пункт 6 Порядку № 466 документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" постановою Кабінету Міністрів України 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Порядок № 553 містить норми щодо оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю: - за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п.16); - у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (п.17); - припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п.19); - якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.21); - постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22). Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умовта обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Пунктом 12 Порядку № 533 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. Відповідно до абзацу 4 пункту 14 Порядку № 533 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Пунктами 16-17, 19-23 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів. Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України. Згідно пункту 8 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 735) (далі - Порядок № 244). Згідно з пунктом 16 Порядок № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Відповідно до пункту 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи). Пункт 25 Порядку № 244 визначає, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову. За приписами пунктів 30, 31 Порядку № 244 постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі несплати штрафу в установлений строк уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилає другий примірник постанови про накладення штрафу до органу державної виконавчої служби для примусового виконання за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у встановленому законом порядку. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом. З урахуванням наведених норм законодавства щодо здійснення містобудівної діяльності та відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності, надаючи правову оцінку винесеному 30.08.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові припису про усунення ТзОВ "Будкомінвестиція" порушень вимог законодавства" колегія суддів враховує наступні обставини справи. Позивач зазначав, що висновок відповідача про здійснення ним будівництва інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького з відхиленням від проектної документації здійснено на підставі проектної документації "Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м.Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1". При цьому, наголосив, що проводить будівництво на підставі іншої проектно-кошторисної документації. Судом встановлено, що ТзОВ "Будкомінвестиція" виконує будівельні роботи по будівництву інформаційно-освітнього центру на підставі проектно-кошторисної документації, а саме: дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора,

1. Коригування" від 24.10.2018 №ЛВ112182971254; проектної документації "Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора,

1. Коригування";технічні вимоги на об`єкт: "ДК 021:2015:45210000-2 - Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 (Коригування)". Згідно письмових зауважень представника ТзОВ "Будкомінвестиція", долучених до матеріалів справи, встановлено, що при здійсненні відповідачем заходу перевірки, складенні протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.08.2019 та акта перевірки, представник позивача надав заперечення провідному спеціалісту відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Галянчуку Ю.М., в яких зазначалося про те, що він здійснює перевірку на підставі іншої проектної документації. Такі ж обставини підтвердив представник позивача під час судового розгляду справи. З наведених зауважень видно, що інспектором Інспекції ДАБК у м. Львові Галянчук Ю.М. складено акт перевірки на підставі проектної документації "Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1", водночас, ТзОВ "Будкомінвестиція" виконує будівельні роботи на підставі проектної документації "Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора,

1. Коригування". Крім того, в матеріалах справи міститься експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом "Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора,

1. Коригування". Разом з тим, судом встановлено, що вищевказані зауваження не було взято до уваги під час проведення перевірки та фіксування виявлених порушень, що, як вірно зауважив суд першої інстанції, призвело до помилкових висновків позапланового заходу щодо невідповідності здійснених робіт на об`єкті будівництва проектній документації. За наведених обставин колегія суддів вважає, що посадовими особами відповідача здійснено перевірку та складено акт на підставі проектної документації, яка не пройшла експертизу та на підставі якої ТзОВ "Будкомінвестиція" не виконувало будівельні роботи на об`єкті будівництва інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м.Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора,

1. Надавши оцінку проектній документації та технічним вимогам до об`єкта "Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора,

1. Коригування", на підставі яких позивачем здійснювались обумовлене будівництво, колегією суддів встановлено, що у вказаній містобудівній документації не передбачалось влаштування горизонтальної гідроізоляції, що суперечить виявленому в акті перевірки порушення. Отже, ТзОВ "Будкомінвестиція" не було допущено порушення містобудівної діяльності, зокрема вимог частини 1 статті 9, абзацу 4 частини 1 статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзацу 3 статті 5 Закону України "Про основи містобудування", що наведені в акті позапланового заходу №448 від 30.08.2019, проведеного посадовими особами відповідача. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що винесений відповідачем припис від 30.08.2019 "Про усунення поршень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівель, будівельних норм, стандартів і правил", який містить вимогу про усунення порушень вимог законодавства шляхом об`єкта"Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1" у відповідність до проектної документації є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо вимоги про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-3123/58 від 12.09.2019, якою ТзОВ "Будкомінвестиція" визнано винним у вчиненні правопорушення , передбаченого п.8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме за порушення частини 1 статті 9, абзацу 4 частини 1 статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" та абзацу 3 статті 5 Закону України "Про основи містобудування"та накладено штраф у сумі 90315 грн, колегія суддів враховує таке. Пункт 8 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачає, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Водночас, враховуючи, що встановлено відсутність порушень ТзОВ "Будкомінвестиція" вимог частини 1 статті 9, абзацу 4 частини 1 статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзацу 3 статті 5 Закону України "Про основи містобудування", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не може нести відповідальність. передбачену пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Отже, винесена постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-3123/58 від 12.09.2019 про накладення на ТзОВ "Будкомінвестиція" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до п.8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» підлягає скасуванню. В силу приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, у справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Колегія суддів вважає, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її належними та допустимими доказами. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального чи матеріального права, яке призвело або могло привезти до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, а тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.004942 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 06.05.2020