Постанова 4855 № 826/3983/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3983/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила: - визнати неправомірними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду щодо невизнання її кредитором (вкладником) за договором банківського вкладу «Новорічний старт» в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців з пролонгацією) № 205D-655029 від 25.01.2016 та за договором банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) № 205D-664242 від 22.03.2016; - визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договорами; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «КБ «Хрещатик» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Договором банківського вкладу «Новорічний старт» в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців з пролонгацією) № 205D-655029 від 25.01.2016 та за договором банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) № 205D-664242 від 22.03.2016 року, укладеними між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 . Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 зупинено провадження у справі № 826/3983/17 до набрання законної сили судовими рішеннями Великої Палати Верховного Суду у справах № 804/15159/15 та № 826/1476/15. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2018 вказана справа прийнята до провадження. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 поновлено провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2017 та призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 06.05.2020. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.01.2016 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу «Новорічний старт» в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців з пролонгацією) № 205D-655029, за умовами якого банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 , що відкривається банком на його ім`я, в сумі 1000 дол. США на термін з 25.01.2016 по 25.07.2016. Також, між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 22.03.2016 укладено договір банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) № 205D-664242, згідно з яким банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 , що відкривається банком на його ім`я, в сумі 150000,00 грн. на термін з 22.03.2016 по 22.04.2016. 05.04.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договори дарування банківського вкладу, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., згідно з якими, ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар грошові кошти, що знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку: № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «КБ «Хрещатик» згідно з договором банківського вкладу «Новорічний старт» в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців з пролонгацією) № 205D-655029 від 25.01.2016, у розмірі 1000 дол. США; № НОМЕР_2, відкритому в ПАТ «КБ «Хрещатик» згідно з договором банківського вкладу «Живи сонячно» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (1 місяць) № 205D-664242 від 22.03.2016 року, у розмірі 150000,00 грн. У своїх заявах від 05.04.2016, ОСОБА_2 повідомив банк про укладення договорів дарування та просив внести відповідні зміни до договорів банківського вкладу № 205D-655029 від 25.01.2016 та № 205D-664242 від 22.03.201. 05.04.2016 на підставі постанови Правління Національного банку України № 234 ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»» віднесений до категорії неплатоспроможних. 05.04.2016 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 463 було запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «Хрещатик». Згідно з вищевказаним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05.04.2016 по 04.05.2016 включно. Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 року № 560, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016 по 04.06.2016 включно, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка І.І. з 05.05.2016 по 04.06.2016 включно. 25.05.2016 позивач звернулась до ПАТ «КБ «Хрещатик» із заявою про отримання грошових коштів на підставі вказаних договорів дарування банківських вкладів, на яку отримала відмову № 41/3-12/4858 від 22 червня 2016 року. У даній відмові зазначено, що внесення змін до договорів банківського вкладу під час тимчасової адміністрації збільшує навантаження на Фонд та призводить до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, внесення змін до договорів в частині сум та переоформлення рахунків на інших вкладників і включення до реєстру вкладників осіб згідно з вищевказаними договорами не вбачається можливим. 02.06.2016 Правління Національного банку України прийняло рішення № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик». На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду від 03.06.2016 № 913, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно та делеговано повноваження ліквідатора банку Костенку І.І. на період з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно. У подальшому, 08.07.2016 ОСОБА_1 подала до ПАТ «КБ «Хрещатик» заяву з проханням визнати її кредитором банку за договорами банківського вкладу № 205D-655029 від 25.01.2016 та № 205D-664242 від 22.03.2016. У своєму листі № 41/3-12/7384 від 11.08.2016, Уповноважена особа Фонду відмовила у визнанні ОСОБА_1 кредитором ПАТ «КБ «Хрещатик», посилаючись на ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань. У банку «Хрещатик» відсутні договори банківського вкладу та відкриті рахунки на ім`я позивача. Позивач вважаючи, що внаслідок бездіяльності та відповідних дій відповідачів порушено її права, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулась до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного: - як вбачається із договорів банківського вкладу, вкладником у них зазначений ОСОБА_2 , вкладні (депозитні) рахунки за цими договорами відкриті в банку саме на його ім`я. Договори дарування, укладені 05.04.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не дають підстав для визнання позивача особою, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката; - оскільки позивачем чи на користь позивача не укладались договори банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку, а також позивач не являється власником іменного депозитного сертифіката, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що, в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивач не є вкладником ПАТ «КБ «Хрещатик» та, відповідно, не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Колегія суддів у повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі по тексту - Закон № 4452-VI). Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону № 4452-VI, відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України. Частиною першою статті 3 Закону України № 4452-VI, встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. У відповідності до п. п. 14, 17 ст. 2 Закону № 4452-VI, визначено, що реєстр учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - це реєстр, який ведеться Фондом та містить відомості про участь банку в системі обов`язкового гарантування вкладів фізичних осіб. уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. За змістом п. п. 1, 2 ст. 3 Закону № 4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 4452-VI, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: 1) веде реєстр учасників Фонду; 2) акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 цього Закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду; 3) інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України; 31) здійснює розміщення облігацій у порядку та за напрямами залучення коштів, визначеними цим Законом, і видачу векселів у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; 4) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; 6) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України; 7) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи; 8) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; 9) здійснює перевірки банків відповідно до цього Закону; 10) надає фінансову підтримку банку відповідно до цього Закону; 11) здійснює аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності та прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам; 12) надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, а також фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації; 121) звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом; 13) здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону; 14) вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками Фонду. Відповідно до положень п. п. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що за змістом договорів банківського вкладу № 205D-655029 від 25.01.2016 та № 205D-664242 від 22.03.2016, вкладником у них зазначений ОСОБА_2 , вкладні (депозитні) рахунки за цими договорами № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відкриті в ПАТ «КБ «Хрещатик» саме на його ім`я. (а.с. 13-16) Так, 05.04.2016 між ОСОБА_2 та позивачем укладено договори дарування банківських вкладів, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстровані в реєстрі за № 2198 та № 2197 Згідно з п. 1 договорів, дарувальник подарував обдаровуваній, а обдаровувана прийняла в дар грошові кошти, що знаходяться на вкладних (депозитних) рахунках, відкритих в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», згідно договорів банківського вкладу. Дарувальник передав а обдаровувана прийняла вказаний дар. (п. 2 договорів). Право власності у обдаровуваної згідно з ч. 4 ст. 722 ЦК України виникає з моменту фактичного прийняття дарунку. (п. 6 договорів) (а.с. 17-18) З аналізу вищевикладеного вбачається, що вкладником, у розумінні ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є саме ОСОБА_2 , так як позивач не укладала договір банківського вкладу з банком, а лише набула право вимоги на кошти за вкладами згідно договорів дарування від 05.04.2016. Таким чином, колегія суддів вважає, що положення абзацу 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не поширюються на позивача. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що, оскільки позивачем чи на користь позивача не укладались договори банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку, а також, позивач не є власником іменного депозитного сертифіката, в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вона не являється вкладником ПАТ «КБ «Хрещатик» та, відповідно, не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є цілком обгрунтованим. Згідно з ст. 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Відповідно до пунктів 6, 8, 11 розділу І Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, який в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про ліквідацію банку як юридичної особи. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Хрещатик» за рахунок Фонду та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати додаткову інформацію про позивача, як вкладника та включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Хрещатик» за рахунок Фонду, адже, як встановлено вище, дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на позивача, в рамках спірних правовідносин, не розповсюджується. У силу приписів ст. 722 ЦК України, право власності обдаровуваного виникає з моменту прийняття дарунку. Оскільки позивач не має рахунку у банку, на якому б обліковувались кошти, отримані позивачем в дар від третьої особи, позивач не є вкладником у розумінні приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку з чим, її правомірно не було включено до реєстру вкладників. З договором дарування банківського вкладу, обдарований набуває право на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а не на самий вклад, адже він відкритий на ім`я та рахунок іншої особи, проте, для його реалізації, необхідно вчинити певні дії, як то подання заяви до банку з повідомленням про договір дарування, на підставі якого, банк здійснює переведення коштів на рахунок обдарованого. За своєю правовою природою, договір дарування банківського вкладу/дарування майнових прав/відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою. Проте, укладення такого договору не замінює основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у цьому випадку договору про банківський строковий вклад (депозит) між ПАТ «КБ «Хрещатик» та вкладником ОСОБА_2 . Як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ Хрещатик» договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку не укладався. Також, зазначені договори не укладали інші особи на користь позивача. Не надано доказів на підтвердження укладення такого договору/договорів ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції. Оскільки, враховуючи положення частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для набуття права на відшкодування коштів за вкладом в банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визначальним є те, що особа повинна бути вкладником банку, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, та не спростовують висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваному рішенні. Перевіряючи правильність застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне звернути також увагу на наступному. Серед позовних вимог, у задоволенні яких суд першої інстанції відмовив у повному обсязі, позивач просила також надати правову оцінку рішенням Уповноваженої особи Фонду на предмет їх правомірності в аспекті невизнання її кредитором за договором банківського вкладу. Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги/спір про включення кредиторських вимог до Реєстру акцептованих вимог кредиторів, не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня та 23 травня 2018 року у справах № 826/7532/16 та № 811/568/16 відповідно. Крім того, позовні вимоги в частині визнання неправомірним рішення Уповноваженої особи, у формі повідомлення уповноваженої особи Фонду, носить внутрішній інформаційний характер і не створює наслідків для сторін правочину. Оскільки повідомлення/ рішення є внутрішнім документом банку, яке прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов`язків для осіб, права яких не можуть порушуватися унаслідок надіслання цього повідомлення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. (ч. 1 ст. 319 КАС України) Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо невизнання ОСОБА_1 кредитором із закриттям в цій частині провадження у справі. В іншій частині оскаржуваного рішення судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції в іншій частині підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 315, 319, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2017 скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо невизнання ОСОБА_1 кредитором, а провадження у справі у цій частині позовних вимог закрити. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2017 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко О.І. Шурко