Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/1456/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1456/19 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Танасогло Т.М., Косцова І.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту рішення - 10.09.2019р.) по справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Миколаївській області до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гурт» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,- В С Т А Н О В И В: 15.05.2019 року Управління Держпраці у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСББ «Гурт» (код ЄДРПОУ 35512637), що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул.Потьомкінська,129-6, про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду шляхом повної заборони експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, а саме: ШРП (шафовий регуляторний пункт); Модуль нагріву МН120 «Бернард» - 9 штук. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що під час проведення планової перевірки ОББ були виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, а саме посадовими особами відповідача не було отримано дозволи на експлуатацію технологічного устаткування та його елементів та на експлуатацію газо-використовуючого обладнання. Крім того, відповідачем не було організовано проведення ідентифікації потенційно небезпечного об`єкта систем постачання природного газу. Також, позивач зазначив, що подальша робота ОСББ «Гурт» з виявленими під час перевірки порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги категорично не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки ОСББ «Гурт» є непідприємицьким товариством, неприбутковою організацією, не відноситься до суб`єкта господарювання, та крім того не має свого власного майна. ОСББ здійснює реалізацію прав співвласників на володіння і користування майном співвласників та не несе відповідальності за будь-якими зобов`язаннями співвласників. Тому, Управлінням Держпраці у Миколаївській області неправомірно проведено перевірку, оскільки відповідач не використовує найману працю, що підтверджується довідкою від 25.06.2019р. №06/19, а тому перевірка дотримання ним положень ЗУ «Про охорону праці» та покладання на нього обов`язків роботодавця із забезпечення охорони праці є незаконним. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року у задоволенні адміністративного позову Управління Держпраці у Миколаївській області - відмовлено. Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року - задоволено заяву ОСББ «Гурт» та стягнуто з Управління Держпраці у Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСББ «Гурт» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4680 грн. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник позивача 23.09.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. 09.10.2019 року матеріали даної справи, разом із вказаною вище апеляційною скаргою, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019р. відрито апеляційне провадження по даній справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019р. справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних і достатніх підстав для її задоволення. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. Відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гурт» (код ЄДРПОУ 35512637) зареєстровано 03.10.2007р. та розташоване за адресою: вул.Потьомкінська, буд. 129-6, м. Миколаїв, Миколаївська область. В листопаді 2019 року посадовими особами Управління Держпраці у Миколаївській області на підставі наказу від 29.11.2018р. №126 та направлення від 01.04.2019р. №140, в період з 01.04.2019р. по 09.04.2019р. було проведено планову перевірку суб`єкта господарювання - ОСББ «ГУРТ» на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки. 09.04.2019 року за результатами вказаної вище перевірки складено Акт №418, в якому зафіксовано порушення ОСББ вимог ст.21 Закону України «Про охорону праці» та «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної безпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» (затв. Постановою КМУ від 26.10.2011р. №1107). Так, вказаною перевіркою було виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, серед яких є такі, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: 1) роботодавцем допущена експлуатація устаткування підвищеної небезпеки без відповідних дозвільних документів, а саме: а) відсутній дозвіл на експлуатацію технологічного устаткування та його елементів (ШРП (шафовий регуляторний пункт), чим порушено п.2 дод. 3 Порядку №1107 та вимог п.3.1 Розділу III НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»; 2) відсутній дозвіл на експлуатацію газо-використовуючого обладнання потужністю понад 0,1 МВт, а саме: модуль нагріву МП 120 «Бернард» - 9 штук, що є порушення п.2 дод. 3 Порядку №1107 та вимог п.3.1 Розділу ІІІ НПАОП 00-1.76-15; 3) не організовано проведення ідентифікації потенційно небезпечного об`єкта систем постачання природного газу, що є порушенням вимог п.3 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки від 11.07.2002р. №956. 15.05.2019 року Управління Держпраці у Миколаївській області, у зв`язку з виявленими вищезазначеною перевіркою порушеннями, звернулося до окружного суду із даним позовом про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду шляхом повної заборони експлуатації устаткування підвищеної небезпеки. Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та не доведеності позовних вимог та відповідно, з неправомірності дій відповідача та відсутності беззаперечних підстав для застосування вказаних у позові заходів реагування. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А згідно із ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V. Так, як слідує зі змісту норм ст.1 Закону України №877-V, «державний нагляд» (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади АР Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом. Також, зазначеним законом №877-V визначено види державних заходів (планові та позапланові перевірки), процедуру проведення заходів державного нагляду (контролю), види документів, які складаються за результатами наглядової діяльності, права та обов`язки контролюючого органу, права та обов`язки суб`єкта господарювання та ін. Відповідно до вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Однак, при цьому, слід зазначити, що у відповідності до приписів ч.4 ст.4 цього ж Закону №877, повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, встановлюється виключно законами. Так, зазначене право надане позивачу статтею 39 Закону України «Про охорону праці». Як визначено положеннями ст.39 Закону України «Про охорону праці», посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці мають право, зокрема: забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих. А згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1021-р від 30.09.2015 року, функції та повноваження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України припинені та передані правонаступнику - Державній службі України з питань праці. Як слідує зі ст.4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Згідно ж приписів ст.13 вказаного Закону, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Так, з цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Крім того, роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Відповідно до приписів «Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України» (зат. наказом МНС України №826 від 11.08.2011р.), загроза життю та здоров`ю працівників виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків. А у відповідності до вимог ст.21 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його територіальні органи видають дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно - технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково - технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва субєкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Як слідує зі змісту приписів ст.1 Закону України «Про ОСББ», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.4 зазначеного Закону, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання СББ створюється як «непідприємницьке» товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Згідно із ст.18 цього Закону, ОСББ, відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами. Виконання зобов`язань об`єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об`єднання. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Як вбачається зі змісту роз`яснення Держгірпромнагляду від 31.01.2013р. №016//0/4.2-6/6/13, яке було надано на виконання протокольного рішення КМУ від 14.12.2011р. №92, якщо ОСББ для управління, утримання і використання неподільного та загального майна та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку не використовує найману працю під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації машин і механізмів підвищеної небезпеки, то норма про отримання документа дозвільного характеру на виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію машин і механізмів підвищеної небезпеки на ОСББ не поширюється. Так, згідно наявної у справі довідки №06/19 від 25.06.2019р., відповідач - ОСББ «Гурт» не має в штаті найманих працівників, а Правління ОСББ виконує функції управління на добровільних засадах без отримання винагороди. Крім того, слід зауважити, що основна діяльність відповідача полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Крім того, обов`язки ОСББ чітко регулюються ст.18 Закону України «Про ОСББ», згідно яких, ОСББ, зокрема, в т.ч. повинно забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна , що належить співвласникам. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Так, як встановлено судами обох інстанцій, відповідач, з метою забезпечення належного протипожежного і технічного стану майна, що належить співвласникам, укладено фактично користується послугами ТОВ «Сервісний центр Нікоінтерм», що є спеціалізованою організацією основним видом діяльності якої є роботи, пов`язані з проектуванням, будівництвом, експлуатацією систем газопостачання, димовідведення та вентиляції, і яка діє на підставі Дозволу №211.16.48 від 29.07.2016р., виданого Управлінням Держпраці у Миколаївській області. Так, зокрема, відповідачем укладено наступні договори: 1) договір від 20.09.2018р. №026/18-с, предметом якого, згідно п.1.1 цього Договору, є виконання робіт з технічного обслуговування шафового регуляторного пункту та сервісного обслуговування газової модульної котельної установки системи «Укрінтерм», що розташована у м. Миколаєві, вул. Потьомкінська,129 Б.; 2) договір від 20.03.2019р. №19-р, предметом якого є поточний ремонт електрообладнання і автоматики дахової газової модульної котельні, що розташована у м.Миколаєві, вул. Потьомкінська,129 Б. При цьому, слід зазначити, що факт реального надання послуг та виконання робіт з технічного обслуговування обладнання та устаткування підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Актом перевірочних випробувань сигналізації, захисту і автоматичного регулювання параметрів котельної від 20.09.2018р.; видатковою накладною №РН-013 від 25.04.2019р.; Актом стану готовності теплового господарства від 20.09.2018р.; Актами здачі-прийняття робіт; Журналом технічних оглядів та обходів газопроводів; Експлуатаційним журналом автономного джерела теплопостачання, примірники, яких надано за поточний рік. Отже, враховуючи вищевикладені обставини, відповідач - ОСББ "ГУРТ" є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. При цьому, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, зазначає, що представником позивача до цього часу так і не було не надано до суду 1-ї та 2-ї інстанцій належних і достатній доказів на підтвердження факту використання ОСББ "ГУРТ" найманої праці, а тому, відповідно, суд вважає помилковим посилання представника позивача на положення Постанови КМУ №1107 від 26.10.2011 року. Що ж стосується тверджень позивача стосовно того, що керівник ОСББ "ГУРТ" - ОСОБА_1 є найманим працівником та отримує заробітну плату, то з цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Так, ч.1 ст.21 КЗпП України визначено, що «трудовий договір» - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. У рішенні Конституційного суду України від 12.01.2010р. №1-рп/2010 (справа №1-2/2010) зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним. Таким чином, з врахуванням вищевикладених законодавчих норм, можна зробити висновок, що відносини, які виникають при виконанні одним із співвласників багатоквартирного будинку (в даному випадку гр. ОСОБА_1 ) функцій директора підприємства без укладання трудового договору - є корпоративними, а отже, за таких обставин відсутній і обов`язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату. Враховуючи викладене вище, суд вважає безпідставним висновок позивача про те, що співвласник багатоквартирного будинку, який фактично виконує обов`язки директора ОСББ, працює на підставі трудового договору та отримує заробітну плату, як найманий працівник, оскільки при виконанні співвласником багатоквартирного будинку (т.б. гр. ОСОБА_1 , яка була обрана головою правління ОСББ 28.08.2017р. на громадських засадах без отримання винагороди) функцій керівника (директора) підприємства може не укладатись трудовий договір, у зв`язку з чим, це будуть корпоративні відносини, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним. Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене, судова колегія, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції, в даному випадку, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Управління Держпраці у Миколаївській області задоволенню не підлягають. До того ж, ще слід вказати й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу представника відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.195,308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 06.05.2020р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: Т.М. Танасогло І.П. Косцова