Постанова 4824 № 753/647/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/647/20 Провадження № 33/824/1353/2020 Головуючий в суді першої інстанції: Коляденко П.Л. Доповідач: Трясун Ю.Р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 квітня 2020 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Чубарова Д.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дарницькогорайонного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В: Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до постанови, 01 січня 2020 року о 14 год. 15 хв., у м. Києві по вул. Здолбунівська, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21033» з номерним знаком НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України). В апеляційній скарзі захисник Чубаров Д.В. просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року, провадження щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вважає, що строк він пропустив із поважних причин. Апелянт зазначає, що повний текст постанови був отриманий ним 14 лютого 2020 року, саме з цієї дати апелянт мав можливість ознайомитися з текстом оскаржуваної постанови, відтак строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважних причин. В доводах апеляційної скарги захисник вказує, що судом першої інстанції не було всебічно, повно та об`єктивно досліджено всі обставини справи. Так, апелянт зазначає, що працівниками поліції був порушений порядок огляду особи на стан сп`яніння, оскільки поліцейськими не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, захисник вказує, що працівниками поліції не було оформлено направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я, та таке направлення відсутнє в матеріалах справи, що також свідчить про те, що ОСОБА_1 не було у встановленому законом порядку запропоновано проходження огляду на стан сп`яніння. В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин. Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, копію оскаржуваної постанови ухваленої 10 лютого 2020 року, захисник отримав 14 лютого 2020 року. З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду. В суд апеляційної інстанції ні ОСОБА_1 , ні його захисник не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення чи про поважність причин неявки до апеляційного суду не надходило. Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону. Оскаржуючи судове рішення, захисник звертає увагу суду на те, що процедура проходження огляду на визначення стану сп`яніння працівниками поліції була порушена, оскільки працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Проте з такими доводами апелянта не погоджується апеляційний суд. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 були наявні ознаки саме наркотичного сп`яніння. Так, відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відтак, пропозиція працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі була правомірною. Також в доводах апеляційної скарги захисник зазначає про те, що ОСОБА_1 не було у встановленому законом порядку запропоновано пройти медичний огляд, оскільки працівниками поліції не було складено направлення водія на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та таке направлення відсутнє в матеріалах провадження. Вказані доводи захисника апеляційний суд вважає необґрунтованими. Як вбачається із відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції, ОСОБА_1 інспектор поліції в присутності двох свідків пропонував пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, а отже підстави для видачі направлення для огляду у медичному закладі були відсутні. Оскаржуючи судове рішення, захисник також зазначає про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки. З такими доводами не погоджується апеляційний суд, оскільки в протоколі міститься підпис правопорушника про те, що йому роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Крім того, протокол складений у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, а отже, відповідає вимогам діючого законодавства. Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до яких ОСОБА_1 у їх присутності відмовився від проходження огляду. Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану наркотичного сп`яніння. Отже відмова водія від проходження відповідно до п. 2.5 ПДР України огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 повинен був виконати вимоги інспектора патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння. Не виконавши це, він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що судом першої інстанції зроблений правильний висновок. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим, та викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- П ОС Т АН О ВИ В : Апеляційну скаргу захисника Чубарова Д.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.Р.Трясун