Постанова 4823 № 750/11152/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 29 квітня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/11152/19 Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/466/20 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В., із секретарем: Шкарупою Ю.В., учасники справи: заявник (боржник): Акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», суб`єкт оскарження: державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Леся Євгенівна, стягувач: ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2020 року (постановлена об 11:00) у справі за скаргою Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Лесі Євгенівни, - У С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року АТ «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта» (далі по тексту - АТ «Укрпошта»), звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій, з урахуванням заяви про уточнення вимог, просило: - визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Байрамова Т.Р. по незакінченню виконавчого провадження № 59481711 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»; - зобов`язати державного виконавця закінчити виконавче провадження №59481711 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова № 750/9956/17 від 11.01.2019 у зв`язку з фактичним повним добровільним виконанням рішення боржником на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»; - зобов`язати державного виконавця скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 59481711 із змінами, внесеними постановою про зміну реєстраційних даних від 14.08.2019, в частині стягнення з боржника АТ «Укрпошта» виконавчого збору у розмірі 322,20 грн та витрат 240 грн на проведення виконавчих дій. Скаргу обґрунтовувало тим, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 з ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 стягнуто 20 151,56 грн компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за період з 02.04.2015 по 02.04.2017, на виконання якої Деснянським районним судом міста Чернігова був виданий виконавчий лист. 29.06.2019 даний виконавчий лист був звернутий стягувачем до примусового виконання в частині стягнення залишку боргу в сумі 3 222 грн та 08.07.2019 державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Києва Байрамовим Т.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за даним виконавчим листом. 18.07.2019 ЧД АТ «Укрпошта» звернулося до виконавчої служби із заявою про закриття виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням боржником вищевказаного рішення ще до відкриття виконавчого провадження, на підтвердження чого останнім були надані платіжні доручення від 13.03.2018 на суму 805 грн та від 05.07.2019 на суму 2 417 грн, а також виписка з карткового рахунку ОСОБА_1 та особиста заява останнього про визнання та підтвердження факту розрахунку з ним. Отже на дату відкриття виконавчого провадження боргу за вищевказаним виконавчим листом у товариства не існувало, однак його заяви про закриття виконавчого провадження від 18.07.2019 та від 08.08.2019, а також заява про скасування виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 19.08.2019 залишені державним виконавцем без розгляду та відповіді. Протокольною ухвалою суду від 20.11.2019 залучено до участі у справі належного суб`єкта оскарження державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Лесю Євгенівну. Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 січня 2020 року у задоволенні скарги АТ «Укрпошта» відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Укрпошта» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги за скаргою, посилаючись на незаконність, необґрунтованість оскаржуваної ухвали, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих доказів. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що постанова апеляційного суду від 13.11.2018 про стягнення на користь ОСОБА_1 20 151,56 грн компенсації за відпустки (за мінусом податків цей борг фактично складав 16 222 грн) виконана з боку боржника в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження № 59481711: 13 000 грн - стягнуто виконавчою службою у виконавчому провадженні № 55930372 з рахунку платіжним дорученням від 23.06.2018 № 5593037233, 805 грн - добровільно сплачено 13.03.2018, 2 417 грн - добровільно перераховано стягувачу 05.07.2019. Заявник зазначає, що районний суд також не надав жодної оцінки тому, що крім вищенаведеного, товариство додатково виконало свій обов`язок перед стягувачем в спосіб, встановлений ст. 537 ЦК України, внесло на депозит приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Белової О.С. суми нарахованої компенсації за невикористану відпустку в розмірі 9 660 грн платіжним дорученням від 19.10.2017. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу АТ «Укрпошта» - без задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для закриття виконавчого провадження за наявності перед ним заборгованості в сумі 805 грн. Зазначає, що в апеляційній скарзі боржник намагається ввести суд в оману, посилаючись до першого виконавчого провадження від 06.03.2018 ВП № 55930372, яке закінчено 26.06.2018 та не має відношення до предмета спору в даній справі. Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника заявника - Адамчук І.В., яка підтримала апеляційну скаргу, заінтересованої особи ОСОБА_1 , який наполягав на законності рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що у боржника існує заборгованість перед стягувачем в сумі 805 грн у виконавчому провадженні ВП № 59481711, за яким виконавчою службою проводяться відповідні дії, тому відсутні підстави для його закриття, у зв`язку з чим вимоги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця по незакінченню виконавчого провадження № 59481711 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язання державного виконавця закрити виконавче провадження, а також про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, не підлягають задоволенню. З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. Судом у справі встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.11.2017 (справа № 750/9956/17) стягнуто з ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 27 000 грн за невикористані відпустки (а.с. 10-13). Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 18.01.2018 (справа № 750/9956/17) рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.11.2017 скасовано; стягнуто з ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 13 000 грн компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за період роботи з 02.04.2015 по 02.04.2017 (а.с. 14-17). Постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Колодчук С.В. від 06.03.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 55930372 з виконання виконавчого листа № 750/9956/17, виданого 29.01.2018 Деснянським районним судом міста Чернігова, про стягнення ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 13 000 грн, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 1 300 грн та витрати виконавчого провадження у розмірі 300 грн (а.с. 108). 13.03.2018 ЧД ПАТ «Укрпошта» платіжним дорученням № 1 на рахунок ОСОБА_1 перераховано 805 грн з призначенням платежу - перерахування міжрозрахунку (а.с. 30). Згідно платіжного доручення № 5593037233 від 23.06.2018 з рахунку ПАТ «Укрпошта» Шевченківським РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві було примусово списано 14 600 грн за виконавчим листом Деснянського районного суду міста Чернігова № 750/9956/17 (а.с. 107). Постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Колодчук С.В. від 26.06.2018 виконавче провадження ВП №55930372 з примусового виконання виконавчого листа № 750/9956/17, виданого 29.01.2018 Деснянським районним судом міста Чернігова, про стягнення боргу в сумі 13 000 грн закінчено у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду (а.с. 106). Згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , за періоди з 13.03.2018 по 14.03.2018 та з 03.07.2018 по 04.07.2018, 13.03.2018 було зараховано 805 грн, як безготівкове зарахування на рахунок зарплати, перерахування міжрозрахунку, та 03.07.2018 зараховано 12 195 грн, як безготівкове зарахування коштів між власними рахунками, перерахування на користь ОСОБА_1 згідно ВП № 55930372/33, в/л № 750/9956/17 (а.с. 69-70). Постановою Верховного Суду від 05.09.2018 (справа № 750/9956/17) постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 18.01.2018 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «Укрпошта» 13 000 грн компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за період роботи з 02.04.2015 по 02.04.2017 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 18-23). Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.11.2017 в частині стягнення з ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 13 000 грн компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за період з 02.04.2015 по 02.04.2017 змінено, збільшено суму, яка підлягає стягненню з ПАТ «Укрпошта» до 20 151,56 грн (податки та обов`язкові платежі не утримані) (а.с. 6-9). 11.01.2019 Деснянським районним судом міста Чернігова на виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 видано виконавчий лист про стягнення з ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 20 151,56 грн (податки та обов`язкові платежі не утримані) компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за період роботи з 02.04.2015 по 02.04.2017, у якому мається відмітка судді про те, що стягнуто з ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 13 000 грн згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2018 Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві (а.с. 24). Постановою Верховного Суду від 30.05.2019 (справа № 750/9956/17) постанову Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 залишено без змін та поновлено її виконання. 24.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрпошта» із заявою, в якій просив перерахувати на його рахунок належні йому кошти в сумі 2 417 грн, які були ним обраховані як залишковий борг за судовим рішенням від 13.11.2018 у справі № 750/9956/17. Від суми боргу 20 151,56 грн ним було відраховано 19,5% податків та обов`язкових платежів у сумі 3 929,56 грн, а також отримані 03.07.2018 - 13 000 грн за виконавчим провадженням ВП № 55930372 і 805 грн, які були перераховані ЧД ПАТ «Укрпошта» платіжним дорученням № 1 13.03.2018 (а.с. 30, 32). 29.06.2019 ОСОБА_1 направив ПАТ «Укрпошта» заяву, в якій просив перерахувати належні йому кошти в сумі 3 222 грн з урахуванням вже утриманих податків та обов`язкових платежів, а його попередню заяву від 24.06.2019 просив вважати недійсною, посилаючись на допущення помилки у заяві від 24.06.2019 в зв`язку з помилковим зарахуванням до суми боргу 805 грн за платіжним дорученням ЧД ПАТ «Укрпошта» № 1 від 13.03.2018 (а.с. 79-81). Цієї ж дати, 29.06.2019, ОСОБА_1 направив поштою до Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві заяву про примусове виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 у справі № 750/9956/17 щодо стягнення на його користь коштів у сумі 3 222 грн з урахуванням вже утриманих податків та обов`язкових платежів, в якій зазначав, що зі стягнутої постановою апеляційного суду суми коштів в розмірі 20 151,56 грн необхідно відрахувати 19,5% податків та обов`язкових платежів, що складає 3 929,56 грн, а кошти в сумі 13 000 грн він вже отримав 03.07.2018 в ході примусового виконання рішення суду згідно ВП № 55930372, а отже сума, яку належить стягнути за даним судовим рішенням складає 3 222 грн (20 151,56 грн - 3 929,56 грн - 13 000 грн) (а.с. 25-26, 82-84). 05.07.2019 ЧД АТ «Укрпошта» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 2 417 грн згідно платіжного доручення № 11 ( а.с. 30, 71), про отримання яких ОСОБА_1 повідомив боржника заявою 10.07.2019 та просив перерахувати залишок несплачених коштів у сумі 805 грн (3 222 грн - 2 417 грн) (а.с. 89). 08.07.2019 за заявою ОСОБА_1 державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Байрамовим Т.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59481711 з виконання виконавчого листа №750/9956/17, виданого 11.01.2019 Деснянським районним судом м. Чернігова; стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 322,20 грн та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 240 грн. Постановою державного виконавця про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 14.08.2019 внесено зміни у вказану постанову про відкриття виконавчого провадження, що стосуються суми стягнення, у резолютивній частині зазначено про стягнення боргу в сумі 3 222 грн (а.с. 27-28). Заявою від 10.07.2019 ОСОБА_1 повідомив виконавчу службу про часткове самостійне виконання боржником рішення суду шляхом перерахування 2 417 грн із належних 3 222 грн, та просив примусово виконати постанову Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 щодо стягнення на його користь 805 грн (а.с. 90-91). 18.07.2019 ЧД АТ «Укрпошта» звернулося до Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві із заявою про закриття виконавчого провадження № 59481711 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням постанови Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 у справі № 750/9956/17 (а.с. 29-32), посилаючись на те, що на виконання постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 18.01.2018 Шевченківським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві платіжним дорученням від 23.06.2018 № 5593037233 з ПАТ «Укрпошта» здійснено примусове списання коштів на загальну суму 14 600 грн, з яких 13 000 грн - сума боргу відповідно до виконавчого листа від 29.01.2018 № 750/9956/17, 1 300 грн - виконавчий збір та 300 грн - витрат виконавчого провадження; 13.03.2018 на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано 805 грн (сума компенсації після утримання податків і зборів з 1 000 грн); та на виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 АТ «Укрпошта» 05.07.2019 добровільно перерахувала за платіжним дорученням № 11 2 417 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 . Тобто, АТ «Укрпошта» повністю сплачено ОСОБА_1 16 222 грн (13 000 грн + 805 грн + 2 417 грн), яка є остаточною сумою, що підлягала перерахуванню останньому відповідно до постанови Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 з відрахуванням обов`язкових податків і зборів. 08.08.2019 ЧД АТ «Укрпошта» було повторно подано до виконавчої служби заяву про закриття виконавчого провадження та 19.08.2019 останньою подано заяву про скасування витрат та виконавчого збору у ВП № 59481711 (а.с. 33, 35). Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження. За статтею 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Право на справедливий суд, гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції», 19.03.1997, § 40). Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції та здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. (ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження») Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження». Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, серед іншого, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (п. 1 ч. 1). Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13). Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3, 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Статтею 447 ЦПК України, приписи якої узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Як зазначалось вище, судом встановлено, що після ухвалення рішення Апеляційним судом Чернігівської області 18.01.2018 (справа № 750/9956/17) про стягнення з ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 13 000 грн компенсації за невикористані щорічні основні відпустки, виконання якого здійснювалось в рамках ВП № 55930372, відкритого постановою державного виконавця від 06.03.2018, ЧД ПАТ «Укрпошта» 13.03.2018 було добровільно перераховано на рахунок ОСОБА_1 805 грн та 23.06.2018 виконавчою службою примусово списано з рахунків ПАТ «Укрпошта» 14 600 грн, з яких 12 195 грн були зараховані на рахунок ОСОБА_1 як перерахування коштів на його користь згідно ВП № 55930372, що також підтверджується виписками по рахунку ОСОБА_1 , після чого 26.06.2018 виконавче провадження ВП № 55930372 було закрите у зв`язку з фактичним повним виконанням. В подальшому постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 18.01.2018 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «Укрпошта» 13 000 грн компенсації за невикористані щорічні основні відпустки було скасовано та постановою Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.11.2017 в частині стягнення з ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 13 000 грн компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за період з 02.04.2015 по 02.04.2017 змінено, збільшено суму, яка підлягає стягненню з ПАТ «Укрпошта» до 20 151,56 грн (податки та обов`язкові платежі не утримані). Сторони не заперечують, що з урахуванням утриманих податків та обов`язкових платежів і отриманих стягувачем коштів в сумі 13 000 грн, залишок заборгованості АТ «Укрпошта» становив 3 222 грн, з яких АТ «Укрпошта» було добровільно перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 2 417 грн. Свою скаргу АТ «Укрпошта» обґрунтовує тим, що решта боргу в сумі 805 грн (3 222 грн - 2 417 грн) були сплачені ОСОБА_1 13.03.2018 згідно платіжного доручення № 1 (а.с. 30), а тому державний виконавець зобов`язаний закрити виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. Як вбачається з матеріалів справи, кошти в сумі 805 грн згідно платіжного доручення № 1 від 13.03.2018 були перераховані ЧД ПАТ «Укрпошта» безпосередньо на рахунок ОСОБА_1 з призначенням платежу «перерахування міжрозрахунку» поза межами виконавчих проваджень № 55930372 та № 59481711, а також за вісім місяців до ухвалення постанови Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018, якою збільшено суму компенсації з 13 000 грн до 20 151,56 грн, і за 1 рік і 3 місяці до відкриття виконавчого провадження № 59481711, в рамках якого подано дану скаргу. Враховуючи зазначене та те, що стягувач заперечує отримання вказаних коштів у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № 59481711 з примусового виконання виконавчого листа № 750/9956/17, виданого 11.01.2019 Деснянським районним судом міста Чернігова, державний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови про закриття провадження. Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та надані сторонами докази на їх підтвердження, районний суд вірно встановив, що у боржника існує заборгованість перед стягувачем в сумі 805 грн у виконавчому провадженні ВП № 59481711, у зв`язку з чим законні підстави для закриття виконавчого провадження згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», за яким виконавче провадження підлягає закінченню у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, відсутні. З урахуванням викладеного, твердження заявника про те, що постанова апеляційного суду від 13.11.2018 про стягнення на користь ОСОБА_1 20 151,56 грн компенсації за відпустки (за мінусом податків цей борг фактично складав 16 222 грн) виконана з боку боржника в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження № 59481711, є безпідставними. Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що крім іншого, товариство додатково виконало свій обов`язок перед стягувачем в спосіб, встановлений ст. 537 ЦК України, внесло на депозит приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Белової О.С. суми нарахованої компенсації за невикористану відпустку в розмірі 9 660 грн платіжним дорученням від 19.10.2017, з огляду на те, що вони не стосуються предмету судового розгляду та вказані дії були вчинені АТ «Укрпошта» до ухвалення всіх вищевказаних судових рішень та поза межами виконавчих проваджень. Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності бездіяльності державного виконавця не знайшли свого підтвердження. За викладених обставин, оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм чинного законодавства і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарги АТ «Укрпошта» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2020 року - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» - залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 травня 2020 року. Головуюча Судді: