Постанова 4813 № 521/7615/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/4303/20 Номер справи місцевого суду: 521/7615/16-ц Головуючий у першій інстанції Целух А.П. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.05.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М., розглянувши в приміщенні Одеського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів В С Т А Н О В И В: У квітні 2016 року, ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 3000 гривень починаючи з 25.04.2016 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2019 року у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 31 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовлено. Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2019 року та постановити нове рішення суду, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 1059 грн. щомісяця, починаючи з 25.04.2016 року. На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах , що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя Пункт 1 частини четвертої статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 Даний спір підпадає під вказане визначення наведеної норми закону. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, що сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Малиновського районного суд м. Одеси від 01.03.2016 - розірвано (справа №521/1286/16-ц, суддя Гранін В . Л.) У сторін є неповнолітня донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м Одеси 12 червня 2008 року, актовий запис №

519. Згідно свідоцтва про народження, батьком ОСОБА_3 є відповідач. На утримання доньки на теперішній час, матеріальної допомоги відповідач в добровільному порядку не надає. Ухвалюючи заочне рішення про задоволення позову, районний суд вважав за можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 3000, 00 гривень щомісячно, до досягнення нею повноліття. Проте апеляційний суд не може повністю погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Так, відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум для: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень. Батьки дитини мають рівні обов`язки з надання утримання дитині, оскільки згідно ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Згідно із ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Аналогічна правова позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідача. Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначеного розміру стягнутих аліментів. Так, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_2 зазначає, що сплачувати аліменти у розмірі 3000 грн. на місяць він не може, оскільки не має постійної роботи та доходу. Його місячний доход складає від 4000 до 4500 грн., а тому може сплачувати аліменти лише у розмірі 1059 грн. на місяць. При цьому колегія суддів враховує, що позивачкою не подано доказів про наявність підстав для визначення розміру аліментів в сумі 3000 грн., однак приймаючи до уваги що відповідач не заперечує щодо стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1059 грн. та враховуючи мінімальний розмір аліментів визначений на дитину, колегія суддів вважає за потрібне змінити рішення суду першої інстанції на підставі ч.1 ст. 376 ЦПК України, та зменшити розмір аліментів, стягнутих з відповідача на утримання дитини з 3000 грн. до 2000 грн. На думку апеляційного суду, визначений розмір аліментів є достатнім та відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України. При цьому, апеляційний суд констатує, що сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (ч.1 ст.192 СК України). Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на положення п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 13, 274, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2016 року - змінити, зменшивши визначений до стягнення розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 3000 гривень до 2000 гривень щомісячно. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 04.05.2020 року. Головуючий Т.В. Цюра Судді: Л.А. Гірняк С.М. Сегеда