Постанова 4856 № 560/3746/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3746/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 04 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року (повний текст якого було виготовлено 27.12.2019 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №29199/03 від 09 вересня 2019 року та рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України від 26 липня 2019 року №9 про зарахування до пільгового стажу періодів: з 23 грудня 1991 року по 31 березня 2000 року, з 15 грудня 2001 року по 28 грудня 2001 року, з 01 червня 2001 року по 30 вересня 2001 року, з 01 листопада 2001 року по 30 листопада 2001 року, з 29 грудня 2001 року по 31 березня 2002 року, з 01 квітня 2002 року по 09 грудня 2002 року, з 17 квітня 2003 року по 25 листопада 2003 року, з 10 грудня 2002 року по 22 грудня 2002 року, з 23 грудня 2002 року по 16 квітня 2003 року; - зарахувати періоди роботи трактористом, трактористом-машиністом, комбайнером з 23 грудня 1991 року по 31 березня 2000 року, з 15 грудня 2001 року по 28 грудня 2001 року, з 01 червня 2001 року по 30 вересня 2001 року, з 01 листопада 2001 року по 30 листопада 2001 року, з 29 грудня 2001 року по 31 березня 2002 року, з 01 квітня 2002 року по 09 грудня 2002 року, з 17 квітня 2003 року по 25 листопада 2003 року, з 10 грудня 2002 року по 22 грудня 2002 року, з 23 грудня 2002 року по 16 квітня 2003 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за період починаючи з моменту виникнення такого права (з 22 лютого 2019 року); - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року позов задоволено частково. Судом визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №29199/03 від 09 вересня 2019 року та рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України від 26 липня 2019 року №9 про зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів: з 23 грудня 1991 року по 31 березня 2000 року, з 15 грудня 2001 року по 28 грудня 2001 року, з 01 червня 2001 року по 30 вересня 2001 року, з 01 листопада 2001 року по 30 листопада 2001 року, з 29 грудня 2001 року по 31 березня 2002 року, з 01 квітня 2002 року по 09 грудня 2002 року, з 17 квітня 2003 року по 25 листопада 2003 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи трактористом, трактористом-машиністом, комбайнером з 23 грудня 1991 року по 31 березня 2000 року, з 15 грудня 2001 року по 28 грудня 2001 року, з 01 червня 2001 року по 30 вересня 2001 року, з 01 листопада 2001 року по 30 листопада 2001 року, з 29 грудня 2001 року по 31 березня 2002 року, з 01 квітня 2002 року по 09 грудня 2002 року, з 17 квітня 2003 року по 25 листопада 2003 року до пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Стягнено на користь ОСОБА_1 768,40 грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноти з`ясування обставин справи, просив скасувати судове рішення та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що при зверненні за призначенням пенсії позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували безпосередню зайнятість тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства на протязі повного польового періоду. Також, пенсійний орган зазначає, що навіть за умови зарахування спірного періоду роботи в повному обсязі (2 роки 6 місяців) до пільгового стажу роботи, пільговий стаж позивача буде недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах - 10 років 10 місяців при необхідних 20 роках. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до приписів ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, 21 травня 2019 року, після досягнення 55 років, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як тракторист-машиніст, який був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. До вказаної заяви позивачем було надано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , копію паспорта серії НОМЕР_3 , копію посвідчення тракториста-машиніста, копію талона попереджень до посвідчення НОМЕР_4 , копії архівних витягів №368, №369, №370, №371, №372, №373, №374 та довідку видану ПП "Агроновація". 24 травня 2019 року листом №890/03.17 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю первинних документів, які б підтверджували безпосередню зайнятість тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства на протязі повного польового періоду. На усунення вказаних недоліків позивач додатково подав заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та документи про підтвердження стажу роботи за періоди роботи трактористом-машиністом з 23 грудня 1991 року по 31 березня 2000 року, з 15 грудня 2001 року по 28 грудня 2001 року у Старокостянтинівському районному виробничому об`єднанні по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Сільгоспхімія" (згодом ВАТ "Агрохім"), з 01 квітня 2000 року по 14 грудня 2001 року у ДСП "Добробут", з 01 квітня 2002 року по 09 грудня 2002 року, з 17 квітня 2003 року по 25 листопада 2003 року у Дочірньому сільськогосподарському підприємстві "МТС". Рішенням ГУ ПФУ від 28 серпня 2019 року № 361 позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за нормами ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду. Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах потребує перегляду пенсійним органом відповідно до записів у його трудових книжках. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що відповідач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV). Особи, які мають право на пенсію на пільгових умовах та умови її призначення визначені ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року. Відповідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Вказані положення дублюються приписами пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, де визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Згідно зі ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7, відповідно до якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2020 року у справі №171/1900/16-а. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Згідно з пунктом 18 вказаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 та копії трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працював на посаді тракториста-машиніста з 23 грудня 1991 року по 31 березня 2000 року, з 15 грудня 2001 року по 28 грудня 2001 року, з 01 червня 2001 року по 30 вересня 2001 року, з 01 листопада 2001 року по 30 листопада 2001 року, з 29 грудня 2001 року по 31 березня 2002 року, з 01 квітня 2002 року по 09 грудня 2002 року, з 17 квітня 2003 року по 25 листопада 2003 року. Судова колегія зауважує, що оскільки вказані періоди трудового стажу позивача належним чином підтверджені записами трудових книжок, внесеними відповідно до вимог трудового законодавства, в даному випадку потреба в інших первинних документах відсутня. При цьому, вказані періоди роботи позивача на посаді тракториста-машиніста підтвердженні архівними витягами №368, №369, №370, №371, №372, №373, №374 з наказів ДСП "Добробут", Старосинявського районного виробничого об`єднання по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Сільгоспхімія", ВАТ "Старосинявське підприємство агрохім" та довідкою виданою ПП "Агроновація" від 22.05.2019 року №369. Вищезазначені відомості, як з трудової книжки, так і з вказаних архівних витягів, які підтверджують, що позивач працював на посаді тракториста-машиніста та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства, відповідачем не спростовані. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, який частково задовольняючи позов, дійшов висновку, що питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах потребує перегляду пенсійним органом відповідно до записів у трудових книжках ОСОБА_1 . Зазначений висновок суду у цій справі узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.10.2018 року у справі №513/1261/16-а. Доводи апеляційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції, та є аналогічними доводам, викладеним в запереченнях на позовну заяву та доводам апеляційної скарги. Проте, таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судом першої інстанції надано належну оцінку з дотриманням норм матеріального права. Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, наведені в ній інші доводи щодо помилковості висновку суду першої інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.