Постанова 4850 № 200/4460/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2020 року справа №200/4460/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - Шведа Андрія Михайловича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (повний текст складено 19 лютого 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/4460/19-а (суддя І інстанції - Загацька Т.В.) за клопотанням представника позивача про зобов`язання подати суду звіт про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду у цій справі. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії за період з 26.05.2018 року по 30.11.2018 року протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити заборгованість з призначеної пенсії ОСОБА_2 за період з 26.05.2018 по 30.11.2018. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1024,53 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010). Вказане рішення набрало законної сили 10.09.2019 відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 про повернення апеляційної скарги відповідачу. Ухвалою суду першої інстанції від 24.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення у справі №200/4460/19-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою суду першої інстанції від 03.03.2020 повернуто заяву представника ОСОБА_2 в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі №200/4460/19-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. 11.02.2020 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про зобов`язання подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4460/19-а у строк п`ятнадцять днів. В обґрунтування клопотання зазначив, що у жовтні, листопаді, грудні 2019 року, січні та лютому 2020 року ОСОБА_2 отримано пенсію в оспорюваному розмірі, з чого слідує, що перерахування розміру пенсії позивачеві з урахуванням середнього розміру додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням на підставі довідки ГУ ДФС в Донецькій області №23-05-99- 05-02-21 від 14.06.2018 відповідачем не проведено, тобто рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 по справі №200/4460/19-а Головним управлінням ПФУ в Донецькій області не виконано, чим грубо порушуються права позивача, визначені ст.46 Конституції України та підтверджені вказаним судовим рішенням. Вище наведені дії (бездіяльність) відповідача свідчать про те, що відповідач не має намірів в подальшому добровільно та належно виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2019, тобто відповідач ухиляється від проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 з урахуванням середнього розміру додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки ГУ ДФС в Донецькій області №23-05-99-05-02-21 від 14.06.2018. Отже вбачає підстави для зобов`язання відповідача подати суду звіт щодо виконання рішення суду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 200/4460/19-а у задоволенні клопотання представника позивача про зобов`язання подати суду звіт про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Представник позивача звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання представника позивача про зобов`язання подати суду звіт про виконання судового рішення у справі, встановивши відповідачу для подання такого звіту строк у п`ятнадцять днів з моменту отримання такого судового рішення. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. На адресу суду відповідачем надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Представником позивача на адресу суду надіслано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, та просить суд врахувати дану відповідь на відзив при вирішенні апеляційної скарги по суті та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. У відповідності до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 вказаної статті). Вказані норми кореспондують положення п.1 ч.6 ст.246 КАС України та пп. "ґ" п.4 ч.1 ст.322 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної може бути встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення до суду першої інстанції, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі. Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.04.2019 по справі №523/15136/15-а, ухвалі від 23.04.2019 по справі №805/516/18-а. Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття судового рішення у справі. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішень суб`єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого судового рішення, при цьому встановлення такого контролю є правом суду, а не його обов`язком. Відтак, суд першої інстанції встановлює судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень під час прийняття рішення у справі, зазначаючи про це у самому рішенні. Такий контроль здійснюється шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення до суду першої інстанції, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку. Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення. Судом встановлено, що під час ухвалення рішення від 01.07.2019 по справі №200/4460/19-а, суд не встановлював судового контролю в порядку визначеному ст.382 КАС України. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним судом у постановах від 03 жовтня 2018 року по справі №826/18826/14, 21 червня 2018 по справі № 826/11347/14. Також, Верховним Судом зазначено, що оскільки питання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення не було предметом розгляду суду першої інстанції і постановою суду не вирішувалось, колегія суддів Верховного Суду вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що підстави для розгляду наведеного після набрання судовим рішенням законної сили та для його задоволення по суті ухвалою суду відсутні. Колегія суддів зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального права та відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах: від 03 жовтня 2018 року по справі №826/18826/14, 21 червня 2018 по справі № 826/11347/14, від 23 квітня 2019 року у справі №523/15136/15-а Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Щодо доводів апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції ухвали Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року колегія суддів зазначає наступне. У вказаній ухвалі Велика Палата Верховного Суду не відступила від висновку, викладеного у вищезазначених постановах Верховного Суду та не формувала правовий висновок щодо застосування ч.1 ст.382 КАС України, як помилково вважає заявник апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що клопотання представника позивача про зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4460/19-а щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_2 від 24.05.2018 про призначення пенсії з проведенням перерахування розміру пенсії з врахуванням середнього розміру додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням на підставі довідки ГУ ДФС в Донецькій області №23-05-99-05-02-21 від 14.06.2018 є фактично клопотанням про зобов`язання відповідача вчинити дії які не зазначені в резолютивній частині судового рішення. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу представника позивача - Шведа Андрія Михайловича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 200/4460/19-а - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 200/4460/19-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено 05 травня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Арабей Т.Г. Гаврищук