Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/2097/19

29.04.20 22-ц/812/785/20 Провадження №22-ц/812/785/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2020 року м.Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Бондаренко Т.З., суддів - Крамаренко Т.В., Темнікової В.І., із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С., за участю: представників позивачки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №487/2097/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 12 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Карташевої Т.А., в приміщенні цього ж суду, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третіх осіб: Служби у справах дітей Миколаївської міської ради, приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Денисової Ольги Олександрівни, про визнання заповіту недійсним, В С Т А Н О В И В: В березні ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання заповіту недійсним. Позивачка вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_6 . Як стало відомо, 04 липня 2017 року ОСОБА_6 склав заповіт, відповідно до якого належну йому кімнату в гуртожитку АДРЕСА_1 заповів неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої відповідачка звернулась з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Позивачка вважає, що зазначений заповіт підписано не ОСОБА_6 , а іншою особою, що вбачається із явних ознак підпису на заповіті, зробленого від імені ОСОБА_6 . Останній не мав хвороб, чи інших вад, які б перешкоджали йому самостійно писати, він пересувався без сторонньої допомоги, обслуговував себе. Крім того, позивачка вказала, що наявні дані щодо незадовільного психічного стану ОСОБА_6 до, після і на час складання оспорюваного заповіту, що підтверджується його медичною документацією, перебуванням на обліку у лікаря. Посилаючись на вказане ОСОБА_5 просила визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_6 , посвідчений 04 липня 2018 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Денисовою О.О., зареєстрований в реєстрі за № 4207. Представником позивача заявлено клопотання про необхідність призначення по справі судової почеркознавчої експертизи для вирішення запитання: чи належить підпис на заповіті ОСОБА_6 чи іншій особі? Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 12 березня 2020 року вказану заяву задоволено. Призначено по справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої запропоновано зазначене питання. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Вказану ухвалу суду оскаржила відповідачка ОСОБА_3 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В апеляційній скарзі зазначається про незаконність даної ухвали, оскільки суд для проведення експертизи, залучив до матеріалів справи порівнювальні зразки, які не відповідають вимогам закону, оскільки не відносяться до періоду вчинення підпису на оспорюваному заповіті, їх кількість є недостатньою, походження деяких має сумнівний характер. Натомість суд не витребував документи, які безспірно містять підпис ОСОБА_6 та відносяться до періоду наближеному до того, в який було вчинено підпис на спірному заповіті. В зв`язку з цим відповідачка ОСОБА_3 вважає недоцільним, та просить скасувати ухвалу районного суду та направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивачки просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на відсутність законодавчого обмеження в наданні зразків підпису для проведення експертизи як за кількістю так і за часом. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу про призначення експертизи, суд виходив з того, що у даній справі слід призначити почеркознавчу експертизу, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання. Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим з наступних обставин. У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону відповідає ухвала суду першої інстанції. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показами свідків. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Згідно ч.1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Пунктом 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) передбачено, що одним з основних видів (підвидів) експертизи є почеркознавча експертиза. Відповідно до п. п. 1.1, 3.2.1, 3.2.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основними завданнями почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Основним завданням технічної експертизи реквізитів документів є установлення фактів і способів унесення змін до документів та визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються. Як убачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_5 , реалізуючи своє процесуальне право щодо надання доказів (ст.43 ЦПК України) звернулася до суду з клопотанням про призначення судом почеркознавчої експертизи для вирішення питання щодо належності підпису на заповіті, який оспорюється ОСОБА_6 чи іншій особі. Так, вказане клопотання ОСОБА_5 заявлено в межах її процесуальних прав щодо надання доказів та обов`язку доведення тих обставин на які вона посилається (ст. 43, 81 ЦПК України), а питання, яке запропоновано вирішити експертам, входить до предмета доказування в даній справі та відповідає компетенції експертів, а експертна установа є відповідним державним закладом. Таким чином, висновок суду щодо необхідності призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для повного та стороннього з`ясування обставин справи, відповідає характеру спірних правовідносин та законодавству, яке регулює питання призначення судових експертиз. Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права при призначенні експертизи, та залучено до матеріалів справи неналежні зразки підписів спадкодавця ОСОБА_6 , не можна прийняти до уваги, оскільки вирішення вказаного питання відноситься до компетенції експерта. Також не заслуговує на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно не витребував інші документи із зразками підписів ОСОБА_6 . Так, представником відповідача було подано відзив на клопотання про проведення судових експертиз, в якому викладені заперечення щодо наданих зразків підписів позивачкою, проте клопотання про витребування документів з іншими зразками підписів спадкодавця не заявлялося, тоді як суд позбавлений права самостійно витребовувати докази. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права. Враховуючи наведені обставини, апеляційним судом не встановлено неповноти з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, в зв`язку з чим відсутні підстави для застосування положень ст. ст. 374, 379 ЦПК України. Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, оскаржувана ухвала як така, що відповідає вимогам процесуального закону, підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення. Ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 12 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту, 04 травня 2020 року. Судді: Т.З.Бондаренко Т.В.Крамаренко В.І.Темнікова