LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4874918/786/19

від 28.04.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. у справі №918/786/19 - без змін.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2020 року Справа № 918/786/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Дужич С.П. секретар судового засідання Кушнірук Р.В. за участю представників сторін: від скаржника: не з`явився від кредиторів: не з`явились від боржника: Ковалець М.І. арбітражні керуючі: не зявилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 03.02.20р. суддею Політикою Н.А. о 12:24 год. у м.Рівному у справі № 918/786/19 за заявою ОСОБА_1 , м.Березне Рівненської області про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. відкрито провадження у справі №918/786/19 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Франка Олега Павловича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 02.04.2013р. №246). У задоволенні заяв арбітражних керуючих Мудрика І.В., Бойка В.О., Тимошенко А.А. про участь у справі - відмовлено. Оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), текст якого додається. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відчужувати майно. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 03.03.2020р. для подачі до Господарського суду Рівненської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 03.05.2020р. для підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області плану реструктуризації боргів боржника. Визначено дату проведення попереднього судового засідання 30.03.2020р. о 11:00год.. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі №918/786/19 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 . Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне: - вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства; - вказує, що 26.12.2019р. на адресу АТ "Альфа-Банк" надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. З переліку додатків фізичною особою було надано лише Проект плану реструктуризації боргів фізичної особи. Зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . подав щорічну декларацію за 2018 рік про наявні кошти та майно, яке знаходилося у власності декларанта станом на 31.12.2018р.. Так згідно відомостей з щорічної декларації у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка загальною площею 1000 метрів квадратних, що знаходиться у с.Вишневе, Києво-Святошинського району Київської області; - зауважує, що в підготовчому судовому засіданні 03.02.2020р., заявником було надано суду копію іпотечного договору, згідно якого ОСОБА_1 виступив в якості майнового поручителя за кредитним зобов`язанням третьої особи ( ОСОБА_2 ) перед кредитором - Кредитна спілка "КС Володар". Згідно, вказаного договору іпотеки, вартість предмету іпотеки, а саме земельної ділянки, становив понад 600 000,00грн.. Також, у підготовчому судовому засіданні, ОСОБА_3 М. І . надав суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.01.2020р., згідно якої 09.06.2018р. право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за ТОВ "Спільний вибір" на підставі договору про анулювання заставної та припинення договору іпотеки. Заявник ОСОБА_1 зазначив, що перехід права власності на його нерухоме майно відбувався без йог згоди та участі з метою виконання кредитного зобов`язання третьої особи ОСОБА_2 ; - стверджує, що у заявника на даний час відсутні об`єктивні підстави які підтверджують, що боржник не зможе виконати грошові зобов`язання, оскільки в нього наявне передбачене законом право майнової вимоги за кредитним зобов`язанням до ОСОБА_2 в межах вартості предмету іпотеки, яка значно перевищує розмір кредиторських вимог; - констатує, що з даного слідує висновок, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки (земельну ділянку 1000 метрів квадратних, що знаходиться у с.Вишневе , Києво - Святошинського району Київської області), заявник ОСОБА_1 набув всього комплексу прав кредитора за кредитним зобов`язанням з правом вимоги до боржника ( ОСОБА_2 ) про стягнення грошових коштів в межах вартості заставного майна. Однак, ОСОБА_1 не надав жодних доказів того, що ним було здійснено дії щодо відшкодування боржником за кредитним договором вартості предмету іпотеки, що свідчить про умисне приховування дебіторських вимог заявника ОСОБА_1 ; - додає, що крім того, судом в оскаржуваному рішенні не було надано правової оцінки діям заявника ОСОБА_1 щодо не належного використання ним передбачених законом способів судового захисту своїх прав та інтересів. Зокрема у справі №918/18/19, заявником ОСОБА_1 не було усунуто недоліки апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.09.2019р. у зв`язку із чим суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 .. По справі №910/5589/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем`єр Фонд Можливостей" про визнання недійсним договору, позивач ОСОБА_1 10.10.2019р. подав заяву про залишення позову без розгляду; - також наголошує, що у даній справі 19.11.2019р. ухвалою Господарського суду Рівненської області залишено заяву ОСОБА_1 без руху, у зв`язку із не поданням заявником документів відповідно до вимог ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства. Дана ухвала суду не підлягає оскарженню. Однак, судом при розгляді поданих заявником документів та відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність, не було з`ясовано питання щодо оплати заявником судового збору; - враховуючи вказане, з огляду не неможливість оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.11.2019р. про залишення заяви без руху та ухвали Господарського суду Рівненської області від 28.11.2019р. про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, вважає, що судом апеляційної інстанції, має бути надано правову оцінку можливості розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без сплати заявником судового збору. Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 21.02.2020р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. у справі №918/786/19 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів, зокрема, направлення копій апеляційної скарги з доданими документами іншим учасникам справи, окрім боржника - ОСОБА_1 . 02.03.2020р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на виконання ухвали суду від 21.02.2020р. надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, з додатками, зокрема доказами направлення апеляційної скарги з доданими документами іншим учасникам справи. Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. у справі №918/786/19 та призначено справу №918/786/19 до розгляду на 24.03.2020 р. об 14:30год.. Також, ухвалено Акціонерному товариству "Альфа-Банк" надіслати/надати до Північно-західного апеляційного господарського суду до 10.03.2020р. докази надіслання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів арбітражним керуючим Мудриці І.В., Бойку В.О., Тимошенко А.А.. 17.03.2020р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов письмовий відзив від 12.03.2020р. на апеляційну скаргу. 18.03.2020р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшло клопотання від 17.03.2020р. про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину. 20.03.2020р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Альфа-Банк", на виконання ухвали Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020р., надійшла заява про долучення до матеріалів справи докази надіслання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів арбітражним керуючим Мудрику І.В., Бойку В.О., Тимошенко А.А.. Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.03.2020р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.04.2020р. об 15:30год.. 02.04.2020р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Універсал Банк" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу від 31.03.2020р. №1884-юд, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. у справі №918/786/19 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі №918/786/19 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 . Також, у відзиві представник Акціонерного товариства "Універсал Банк" просить поновити строк на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу. Враховуючи викладене, з огляду на приписи ст.119 ГПК України, суд ухвалив задоволити вказане вище клопотання представника позивача, поновлює процесуальний строк для подання письмового відзиву на апеляційну скаргу та приймає його. Крім того, 02.04.2020р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Універсал Банк" надійшла заява від 31.03.2020р. №1885-юд, в якій просить розглядати справу за відсутності його представника. Розпорядженням керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.04.2020р. №01-04/157, у зв`язку із перебування у відпустці судді-члена колегії по справі №918/786/19 - Савченка Г.І. у період з 23.04.2020р. по 30.04.2020р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №918/786/19. Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів з розгляду справи №918/786/19 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Дужич С.П.. Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.04.2020р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. у справі №918/786/19 прийнято до розгляду колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Дужич С.П.. Попередньо, 27.04.2020р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшло клопотання від 27.04.2020р. про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину. Розглянувши зазначене вище клопотання скаржника про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. В даному випадку скаржником не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні. Водночас, судом враховується, що у апеляційній скарзі Акціонерним товариством "Альфа-Банк" чітко викладено свою позицію щодо оскарженої ухвали суду першої інстанції. Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу. Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України"). Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Також, при розгляді вказаного клопотання судом враховано приписи ч.3 ст.273ГПК України, згідно якої апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Оскільки провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" відкрито 04.03.2020р., то кінцевим терміном апеляційного розгляду є 04.05.2020р.. Крім того, колегія суддів бере до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-IX, яким, зокрема, розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, не було запроваджено змін до ст.273 ГПК України щодо продовження строків розгляду апеляційної скарги. Водночас, скаржник не скористався своїм процесуальним правом участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами ст.197 ГПК України, не заявивши відповідного клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Крім того, суд призначаючи справу до розгляду, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020р. про відкриття апеляційного провадження, ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.03.2020р. про відкладення розгляду апеляційної скарги явка учасників у справі не визнавалась обов`язковою, а також попереджено про те, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Інші учасники справи не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Учасники у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили. Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю учасників справи. В судовому засіданні 28.04.2020р. та письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. у справі №918/786/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання. Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього ОСОБА_1 , проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 11.11.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 посилається на те, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги у розмірі 480 424,88грн.. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019р. призначено суддю по справі ОСОБА_5 Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.11.2019р. задоволено самовідвід судді Марача В.В. від розгляду справи №918/786/19. Одночасно вказаною ухвалою справу №918/786/19 за заявою боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передано уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому ст.32 ГПК України. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019р. призначено суддю по справі Політику Н.А .. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.11.2019р. заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху, зобов`язано заявника у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки заяви, а саме, надати декларацію про майновий стан боржника за 2016 рік. 25.11.2019р. до Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява, до якої долучено декларацію про майновий стан боржника за 2016 рік. Ухвалою Господарського суду Рівненської області 28.11.2019р. заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 16.12.2019р.. Одночасно вказаною ухвалою запропоновано арбітражним керуючим, визначеним автоматизованою системою, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подати заяву про участь у цій справі. Явку боржника у підготовче засідання визнано обов`язковою. 25.11.2019р. на електронну адресу Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого Мудрика Івана Владиславовича надійшла заява від 22.11.2019р. №01-21/111 (з додатками) про участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство. 05.12.2019р. до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, ОСОБА_7 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява арбітражного керуючого на участь у справі про банкрутство від 04.12.2019р. №01-20/918/786/19 №127. 09.12.2019р. до Господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, ОСОБА_8 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява арбітражного керуючого про згоду на призначення у справі про неплатоспроможність від 09.12.2019р. №02-06/229. 10.12.2019р. від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, Тимошенко Анастасії Анатоліївни на адресу суду надійшла заява про участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство від 04.12.2019р. №01-21/38. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.12.2019р. підготовте засідання відкладено на 13.01.2020р.. 23.12.2019р. від ОСОБА_1 на адресу Господарського суду Рівненської області надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.01.2020р. підготовче засідання відкладено на 03.02.2020р.. Одночасно вказаною ухвалою зобов`язано ОСОБА_1 надати суду додаткові докази. 30.01.2020р. від АТ "Альфа-Банк" на адресу Господарського суду Рівненської області надійшли письмові заперечення на заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. 03.02.2020р. від ОСОБА_1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи. 03.02.2020р. від ПАТ "Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем`єр фонд можливостей" на електронну адресу Господарського суду Рівненської області надійшла заява про розгляд справи без участі сторони. Також надійшло клопотання про витребування доказів. Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. відкрито провадження у справі №918/786/19 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , тощо. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 ст.6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995р. у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених ст.6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у ст.6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001р. у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини"). Так, згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII набрав чинності 21.04.2019р., цей Кодекс введено в дію з 21.10.2019р.. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., №31, ст.440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., №31, ст.441). Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Частиною 1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника. За приписами ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). Згідно ч.3 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Згідно ч.1 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. Вказана норма права містить вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та чіткий перелік документів, що додаються до заяви (ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства), а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу. Згідно з приписами ч.ч.1-3 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), як фізична особа звернувся до Господарського суду Рівненської області про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги у розмірі 480 424,88грн.. Зокрема, як свідчать матеріали справи, що на підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявником надано Господарському суду Рівненської області суду копію рішення Господарського суду Рівненської області від 03.09.2019р. у справі №918/18/19; копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2019р. №59144120; копію постанови про арешт коштів боржника від 17.05.2019 р. (ВП 59144120); копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 20.05.2019р. (ВП 59144120). Так, судом встановлено, що 17.05.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сідоренком С.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59144120, згідно якої постановлено стягнути з ОСОБА_1 (боржник) на користь ОСОБА_10 (кредитор-2) грошовий борг в сумі 34000,00грн., 1261,08грн. судового збору та 3 526,11грн. основної винагороди приватного виконавця. Грошовий борг Боржника перед кредитором-2 становить 27 543,38грн.. Крім того, судом встановлено, що у боржника існують грошові зобов`язання за кредитними картками перед АТ "Альфа-Банк" (далі - кредитор-3) в загальній сумі 85053,88грн. та АТ "Універсал Банк" (далі - кредитор-4) в загальній сумі 75430,48грн. Також, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем`єр Фонд Можливостей" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошової заборгованості в сумі 286 886,69грн., з яких 186300,00грн. основний борг, 18630,00грн. пеня, 65205,00грн. інфляційні втрати, 16751,69грн. 3% річних. На обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 27.02.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем`єр Фонд Можливостей" та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-27/02, предметом якого є купівля-продаж цінних паперів, зобов`язання продавця поставити цінні папери боржнику та зобов`язання покупця сплатити вартість цінних паперів (справа № 918/18/19). Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.09.2019р. у справі №918/18/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем`єр Фонд Можливостей" прострочене грошове зобов`язання в розмірі 186300,00грн., інфляційні втрати в розмірі 65205,00грн., 3% річних в розмірі 16751,69грн., відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17500,00грн., відшкодування витрат, пов`язаних із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду, в розмірі 2616,60грн., відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 4023,85грн.. Відмовлено позивачу у задоволенні решти позовних вимог. В подальшому, 04.10.2019р. Господарським судом Рівненської області було видано наказ на виконання рішення від 03.09.2019р. у справі №918/18/19, згідно якого вирішено стягнути із боржника на користь ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем`єр Фонд Можливостей" (кредитор-1) прострочене грошове зобов`язання в розмірі 186300,00грн., інфляційні витрати у розмірі 65205,00грн., 3% річних у розмірі 16751,69грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 17500,00грн., судовий збір у розмірі 4 023,85грн. та 2616,60грн. витрат пов`язаних із вчиненням процесуальних дій необхідних для розгляду справи. Загальний борг боржника перед кредитором-1 становить 292397,14грн.. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що загальна заборгованість боржника перед кредиторами становить 480424,88грн.. Також, боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним, з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців. Таким чином, вказані вище обставини свідчать про обґрунтованість тверджень ОСОБА_1 про виникнення та не можливість невиконання боржником грошових зобов`язань на суму 480 424,88грн.. Водночас, за наслідками дослідження поданих суду документів, зокрема відповідно до Декларації про майновий стан боржника за 2016-2018 роки, витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру нерухомого майна, судом встановлено, що у боржника відсутнє нерухоме майно, що належить йому на праві власності, відсутнє майно, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, відсутні доходи, які б могли надати боржнику можливість виконати грошові зобов`язання перед кредиторами. Також, скаржником у апеляційній скарзі зазначено, що боржник умисно приховує дебіторські вимоги, так як не надав жодних доказів, що ним було здійснено дії спрямовані на відшкодування вартості предмету іпотеки за кредитним договором. При цьому, ОСОБА_1 надано відповідні пояснення, що ним не приховувались дебіторські вимоги та докази, що ним було здійснено дії спрямовані на відшкодування вартості предмету іпотеки, водночас боржником було повідомлено суд, про наявність майна переданого у іпотеку (згідно відомостей декларації про майновий стан боржника за 2017 рік), а також надано до суду копію такого договору іпотеки. Зокрема, боржник не звертався до позичальника за кредитним договором - ОСОБА_2 з вимогою про відшкодування вартості предмету іпотеки у судовому порядку, так як між боржником та ОСОБА_2 була усна домовленість про те, що останній відшкодує заборгованість у добровільному порядку. Після того, як ОСОБА_2 не здійснив погашення заборгованості, боржником у порядку підготовки до судового спору та оцінки ймовірності виконання судового рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 було проаналізовано майновий стан останнього. За результатами такого аналізу з використанням відкритих джерел було встановлено відсутність у нього будь якого майна, за рахунок якого можна було б задовольнити грошові вимоги. Власне такий матеріальний стан ОСОБА_2 і мав наслідком невиконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором, що в свою чергу потягнуло звернення стягнення на заставне майно, яке належало боржнику. Разом з тим проїнфрмовано суд, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 203675356 від 11.03.2020р. у позичальника, за кредитним договором - ОСОБА_2 станом на тепер також відсутнє будь-яке нерухоме майно. Крім того, у боржника була відсутня можливість звернутися до суду з грошовими вимогами до ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю грошових коштів на оплату судового збору та послуг па правову допомогу. Також, судом встановлено відсутність у ОСОБА_1 непогашеної судимості за економічні злочини, а також відсутність статусу фізичної особи-підприємця. Відповідно довідомостей, відображеними у Трудовій книжці, ОСОБА_1 займає посаду голови Головного спеціаліста відділу пасажирського транспорту в Управлінні інфраструктури Київської обласної державної адміністрації. У відповідності до ч.4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років. Як свідчать матеріали справи, у підготовчому засіданні Господарського суду Рівненської області судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність перелічених у ч.4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства. Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Згідно, ч.2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі. У разі якщо заява про участь у справі надійшла лише від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією. У разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору. У відповідності до п.4 ч.5 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про призначення керуючого реструктуризацією. Відповідно до ч.1 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Згідно автоматизованою системою визначено арбітражних керуючих Франка Олега ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Заяви про згоду на участь у даній справі надали арбітражні керуючі Франко ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Відповідно до абз.3 ч.2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору. Згідно сформованої у відповідь на електронний запит суду довідки щодо кандидатури арбітражного керуючого від 26.11.2019р., першим у списку визначено арбітражного керуючого Франка Олега Павловича, та згідно доданих ним до заяви документів арбітражний керуючий Франко Олег Павлович не відноситься до категорії осіб визначених ч.2 ст.11 та ч.3 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, доказів протилежного суду не надано. З огляду на викладене, суд дійшов висновку призначити керуючим реструктуризацією у даній справі арбітражного керуючого Франка Олега Павловича. Водночас, з огляду на викладене, беручи до уваги, що згідно довідок щодо кандидатури арбітражного керуючого від 26.11.2019р., арбітражного керуючого Бойка Василя Олеговича у списку визначено другим, арбітражного керуючого Тимошенко Анастасію Анатоліївну у списку визначено третім, керуючись приписами абз.3 ч. 2 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, у задоволенні заяв про участь у справі про банкрутство арбітражного керуючого Бойка Василя Олеговича та арбітражного керуючого Тимошенко Анастасії Анатоліївни судом відмовлено. Стосовно заяви арбітражного керуючого Мудрика Івана Владиславовича від 22.11.2019р. №01-21/111 про участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство, то враховуючи подання заяв арбітражними керуючими, визначеними автоматизованою системою, та приписи абз.3 ч.2 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, у суду були відсутні правові підстави для розгляду кандидатури арбітражного керуючого Мудрика І.В., відтак у задоволенні його заяви судом відмовлено. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що у межах виконавчого провадження №59144120, приватним виконавцем не було винесено постанову про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення, а навпаки здійснено звернення стягнення на заробітну плату, до уваги суду не береться, оскільки наявність майна у боржника чи постійного грошового доходу не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до ч.4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства, разом з тим, підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, що надають право на відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Також, відносно доводів скаржника про необхідність сплатити заявником судовий збір в розмірі 19210,00грн. слід зазначити наступне. Як свідчить матеріали справи, ОСОБА_1 до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи звернувся 07.11.2019р.. Згідно ч.1 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. Частина 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства містить вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та чіткий перелік документів, що додаються до заяви. При цьому, приписи ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства не вимагають надання заявником доказів сплати судового збору при зверненні з заявою про неплатоспроможність. Натомість, згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу (21.10.2019р.) внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", у тому числі: у підпункті 9 ч.2 ст.4 слова "про порушення справи" замінено словами "кредитора про відкриття провадження у справі". Таким чином п.9 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство у сумі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за заявою цієї фізичної особи (боржника), застосувати вимоги п.9 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" по сплаті судового збору за аналогією до заявника при його зверненні до господарського суду про неплатоспроможність як фізичної особи за положеннями Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства, не можна. Будь-яких інших вимог щодо сплати судового збору при зверненні боржника з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Закон України "Про судовий збір" не містить. З огляду на викладене, відсутність доказів сплати судового збору при зверненні ОСОБА_1 з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є підставою для залишення без руху, повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки ані ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, ані положеннями Закону України "Про судовий збір" не передбачені вимоги щодо надання заявником доказів сплати судового збору при зверненні з заявою про неплатоспроможність фізичної особи. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі. В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі. Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги. Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. у справі №918/786/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" - без задоволення. Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.02.2020р. у справі №918/786/19 - без змін.

2. Справу №918/786/19 повернути до Господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "04" травня 2020 р. Головуючий суддя Павлюк І.Ю. Суддя Демидюк О.О. Суддя Дужич С.П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»