Постанова 4805 № 278/1217/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/1217/19 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М. Категорія 47 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б. суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С. за участю секретаря Пеклін Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/1217/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи : ОСОБА_3 , Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 листопада 2019 року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д.М., ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зобов`язати відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,0412 га, кадастрвоий номер 1822080600:04:000:1201, яка розташована на території Буківської сільської ради Тетерівського масиву Житомирського району Житомирської області. В обгрунтування своїх вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована в садівничому товаристві «Хімік» Буківської сільської ради Тетерівського массиву Житомирського району Житомирської області. Вказана земельна ділянка межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 . Відповідач самовільно захопив земельну ділянку загального користування площею 0,0412 га, яка слугувала для під`їзду, розвототу та стоянки автомобілів, належних садоводам. В подальшому ОСОБА_2 приєднав зазначену земельну ділянку до належної йому раніше земельної ділянки та звів паркан. ОСОБА_1 вказує, що такими діями відповідач перешкоджає йому, ОСОБА_3 та суміжним землекористувачам користуватись земельною ділянкою загального користування. На звернення керівництва товариства з приводу знесення паркану відповідач не реагує, а тому з метою захисту своїх порушених прав він змушений звернутись до суду з даним позовом. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_2 самовільно захопив земельну ділянку загального користування площею 0, 412 га та незаконно приєднав до свої земельної ділянки. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 червня 2018 року свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,412 га, видане на ім`я ОСОБА_2 , визнано недійсним та скасовано. Вказане рішення було залишено без змін судом апеляційної інстанції, а тому будь- які дії, вчинені відповідачем щодо користування даною земельною ділянкою, є незаконними. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 не звільнив земельну ділянку та продовжує користуватися нею. На думку скаржника, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та не надав належної оцінки наданим доказам, що призвело до ухвалення незаконного рішення. ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, зі змісту якого вбачається, що він не погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення суду вважає законним та обгрунтованим. Зазначає, що доводи апелянта є безпідставними, оскільки всі позови, які були пред`явлені до нього з приводу законності користування ним спірною земельноїю ділянкою, були залишені без задоволення. Крім того, позивачу було відмовлено в порушенні кримінального провадження з приводу його незаконних дій щодо користування спірною земельною ділянкою. Також зазначає, що вказана ділянка не перебувала у користуванні інших членів садівничого товариства, відповідно, своїми діями він не порушував права інших осіб, в тому числі й позивача. В судовому засіданні позивач та його представник, підтримали апеляційну скаргу. На думку третьої особи ОСОБА_3 , апеляційна скарга є обгрунтованою. ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до положень ч.ч1,2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частиною 3 даної норми також передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання цих прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами об`єднання садівничих товариств масиву «Тетерівський», що розташований на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області. ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1200 га, яка розташованана території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, та призначена для ведення особистого селянського господарства. Відповідачем ОСОБА_2 30 травня 2013 року отримано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0412 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Встановлено, що вказані земельні ділянки є суміжними. Залучена до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1139 га, розташованої території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, та призначеної для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 6 лютого 2019 року, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови районної державної адміністрації від 8 грудня 2011 року № 1196 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення із земель запасу сільської ради земельної ділянки загальною площею 0,0412 га для ведення особистого селянського господарства на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (Тетерівський масив); визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0412 га, кадастровий номер 1822080600:04:000:1201 , видане 30 травня 2013 року на ім`я ОСОБА_2 . Матеріали справи також свідчать, що між сторонами існували спірні правовідносини пов`язані із тим, що ОСОБА_2 самовільно захопив земельну ділянку площею 0,0001 га загального користування, що знаходиться на території Тетерівського масиву, на якій розташований водовідвідний канал. Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 18 листопада 2010 року зобов`язано ОСОБА_2 звільнити водовідвідний канал, привести його у попередній стан, відповідно до існуючого плану. Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 надав суду довідку, видану виконавчим комітетом Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області 28 серпня 2018 року, яка містить інформацію про те, що належна позивачеві земельна ділянка межує із землею садовода ОСОБА_2 , який самовільно захопив земельну ділянку загального користування площею 90 кв.м. ( дорогу та вихід із ділянки ОСОБА_1 ), і використовує її не за призначенням. Окрім того, позивач посилався на акт від 6 березня 2019 року, складений комісією у складі старости села буки Тетерівської сільської ради Красніцького А.В., голови товариства « Сувенір» ОСОБА_4 та члена земельної комісії громадської організації садівничих товариств «Тетерівський масив» Кокорівої Л.А., у якому зазначено, що садовод ОСОБА_2 самовільно захопив земельну ділянку площею 412 кв.м., яка належить до земель запасу сільської ради та перебуває у загальному користуванні. Станом на 6 березня 2019 року рішення Житомирського районного суду від 14 червня 2018 року не виконане, земельна ділянка не звільнена, паркан навкруг земельної ділянки перешкоджає доступу техніки для виконання рішення суду від 18 листопада 2010 року. Також до апеляційної скарги долучено довідку, видану старостою Тетерівської сільської ради Красніцьким ОСОБА_5 3 грудня 2019 року, а також акт комісії у складі голови товариства « Сувенір» ОСОБА_6 .А., старости села буки Тетерівської сільської ради і члена земельної комісії громадської організації садівничих товариств « Тетерівський масив» Кокорівої Л.А. від 11 квітня 2019 року про те, що ОСОБА_2 самовільно захопив земельну ділянку площею 0,0412 га ( земля загального користування), яка прилягає до належної йому земельної ділянки, та обгородив її парканом, чим перекрив проїзд, дорогу загального користування та прохід із земельних ділянок, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Однак, вказані довідки та акти лише вказують на ту обставину, що ОСОБА_2 продовжує самовільно користуватись земельною ділянкою, реєстрація права власності на яку була скасована на підставі рішення суду. Водночас, зазначені документи складені особами, які не є фахівцями у земельно-технічній галузі, відтак не є належними та допустимими доказами того, що на спірній земельній ділянці розташована дорога, стоянка для автомобілів та прохід загального користування, й самовільне захоплення її відповідачем призвело до порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що свідоцтво про право власності на земельні ділянку, видане на ім`я відповідача, визнано недійсним за судовим рішенням, а тому її використання не грунтується на правових підставах. При цьому, суд вірно зазначив, що позивачем не надано належних доказів, які вказують на порушення його прав, фактичне використання спірної земельної ділянки відповідачем, наявність на ній проїздів, проходів загального користування. Суд також вірно звернув увагу на ту обставину, що рішенням Житомирського районного суду від 14 червня 2018 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести огорожу, оскільки позивачкою не надані належні та допустимі докази порушення її прав. Таким чином, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 листопада 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: