Постанова 4818 № 629/124/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2020 року м. Харків Справа № 629/124/16-ц Провадження №22-ц/818/2323/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого: Коваленко І.П., суддів: Котелевець А.В., Овсяннікової А.І., учасники справи: позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», відповідач: ОСОБА_1 , розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 січня 2020 року в складі судді Каращука Т.О.,- ВСТАНОВИВ: У січні 2016 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору № АВНОRX120860081 від 21.01.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6 815, 59 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», Тарифами складає між ним і банком кредитно-заставний договір. Відповідач був ознайомлений і згоден з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка». Банком надана повна інформація про умови кредитування, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Згідно умов укладеного договору договір складається з заяви позичальника та Умов надання кредиту фізичним особам. Вказав, що відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 29.12.2015 року виникла заборгованість у розмірі 15 752, 51 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 6 815, 59 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 5, 75 грн., заборгованість по комісії - за користування кредитом - 1 697, 10 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 6 007, 76 грн., штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) - 726, 31 грн. В зв`язку з цим просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № АВНОRX120860081 від 21.01.2014 року заборгованість у розмірі 15 752, 51 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 6 815, 59 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 5, 75 грн., заборгованість по комісії - за користування кредитом - 1 697, 10 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 6 007, 76 грн., штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) - 726, 31 грн., а також судових витрат у розмірі 1 378,00 грн. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 січня 2020 рокув задоволенні позову Акціонерному товариству «Акцент-Банк» - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду Акціонерне товариство «Акцент-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь банку судові витрати, пов`язані з поданням даної апеляційної скарги в розмірі судового збору. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі та безпідставно відмовив у позові. 20.03.2020 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначала, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. При цьому вказувала, що позивачем не доведено факт надання відповідачу кредиту, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили, що між сторонами був укладений кредитний договір. Проте, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України). Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України). За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитно - заставний договір № АВНОRX120860081 шляхом підписання заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил, а також Тарифів банку у Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк». За змістом статті 1056-1ЦКУкраїни в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 6815,59 грн строком на 24 місяця з 21.01.2014 року по 20.01.2016 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % річних та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 169,71 грн. Також, позичальник при здійсненні погашення за кредитом сплачує банку за розрахунково-касове обслуговування платню в розмірі, встановленому в Умовах та Правилах банку. Зазначено, що погашати заборгованість за кредитним договором відповідач мав щомісячними платежами в сумі по 454,05 грн. При цьому період сплати визначений з «24» по «28» число кожного місяця. Відповідно до пункту 09 «а» цього договору кредит надається позичальнику на оплату товару холодильника «ВЕКО» 236020 шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , у Харків ГРУ ПАТ КБ «Приват Банк» , м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 3029910639.. Згідно пункту 10 цього договору сума авансового внеску за товар, який сплачується за рахунок власних коштів позичальника становить 1000 грн. Пунктом 11 цього договору передбачено, що сукупна вартість кредиту з урахуванням вартості всіх супутніх послуг зазначена в довідці про умови кредитування, яка є невід`ємною частиною цієї заяви. Платежі з повернення кредиту, сплати відсотків за його використання та інших платежів за цією заявою здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах, в порядку та на умовах, що зазначені в заяві та відповідно до графіку платежів, який є невід`ємним додатком до цієї заяви. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується предметом застави, складає 10897,39 грн. Пунктами 12 та 14 цього договору передбачено, що при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, зазначених в заяві та Умовах і Правилах понад 210 днів щодо зобов`язань, строк яких не настав, сторони узгодили, що терміном повернення кредиту вважається 211 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за кредитом, починаючи з 211 дня порушення вважається простроченою. При порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту позичальник сплачує банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та Правилах за кожен день прострочки. Як вбачається з заяви позичальника № АВНОRX120860081 від 21.01.2014 року відповідач отримав споживчий кредит на придбання холодильника «ВЕКО» 236020. Згідно пунктом 2.1 розділу «Розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг банк зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування коштів на рахунок торгово - сервісного підприємства. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагорода, розмір щомісячного платежу і період сплати платежів визначені в заяві позичальника, підписанням якої клієнт і банк укладають кредитно - заставний договір. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним процентним ставкам. Кредит надається в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди в обумовлені в заяві терміни. Пунктами 3.2.2 Умов та Правил передбачено, що позичальник зобов`язався погашати кредит в порядку та строки визначені в заяві.3.2.3.Сплатити проценти за користування кредитом згідно з заявою і пунктом 4.1,4.2 даних Умов та Тарифів. Повну оплату відсотків за користуванням кредитом позичальник зобов`язався здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту та сплатити банку винагороду у строки та розмірі згідно Тарифів, заяві та Умов. Згідно пункту 5.1 Умов та Правил при порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань , передбачених заявою та п.п.32.2, 3.2.3 Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов`язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний день прострочення, але не менше 1 грн. Пунктом 5.3 Умов та Правил передбачено, що при порушенні позичальником термінів платежів за кожним з грошових зобов`язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн + 5 % від суми заборгованості. Відповідно до змісту довідки про умови кредитування банку та сукупну вартість споживчого кредиту від 21.01.2014 року банк проінформував ОСОБА_1 про умови кредитування, а також про сукупну вартість кредиту, зокрема, про те, що вартість товару 7650 грн, перший внесок - 1000 грн, строк кредиту - 24 місяця, сума кредиту 6815,59 грн, винагорода за надання фінансового інструменту (одноразово) 2,48%, процентна ставка за кредитом нараховується на залишок суми кредиту - 0,12%, винагорода за надання фінансового інструменту (щомісячно)-2,49% ефективна процентна ставка 61,52 %, сума платежів за розрахунковий період 10897,39 грн, абсолютне значення подорожчання кредиту 4267,38 грн. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Акціонерним товариством «Акцент-Банк» на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту,процентів та комісії надано відповідні докази, зокрема, заява позичальника та довідка, розрахунок заборгованості, а також копію Розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , з якого вбачається, що банк у відповідності до пункту 9 заяви позичальника № АВНОRX120860081 від 21.01.2014 року перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 7650 грн. Ці докази відповідачем не спростовано. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку Акціонерному товариству «Акцент-Банк» не повернуті, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення заборгованості по кредиту. Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 вказувала на недостовірність підписів , які містяться в заяві позичальника та довідці про умови кредитування. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.02.2017 року було задоволено клопотання відповідача та призначено почеркознавчу експертизу. 20.09.2017 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса було надіслано до суду повідомлення №11959 про неможливість надання висновку за цивільною справою № 629/124/16-ц, оскільки не виконано клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та не сплачено рахунок вартості робіт по проведенню експертизи.(т.2 а.с.2) Таким чином, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення суми фактично отриманої суми кредитних коштів - 6 815, 59 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 5, 75 грн., заборгованість по комісії - за користування кредитом - 1 697, 10 грн, оскільки зазначені умови містяться у довідці про умови кредитування та підписані відповідачем. Інших доказів на спростування належності підпису в зазначеній довідці та заяві ОСОБА_1 матеріали справи не містять, таких остання не надала і суду апеляційної інстанції. Посилання відповідачки у відзиві на апеляційну скаргу на те, що експертиза не була проведена не з її вини, оскільки позивачем не надані оригінали досліджуваних документів колегією суддів не приймаються. Так, із повідомлення про неможливість надання висновку вбачається, що клопотання експерта не виконано, питання ухвали не уточнені, оригінал досліджуваного документа не надано і рахунок вартості робіт по проведенню експертизи не сплачено. (а.с. 2 т.2). Отже, вважати, що експертиза не була проведена тільки з вини позивача, не можна. Що стосується стягнення пені та штрафів колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Розраховуючи суму заборгованості, позивач не звернув увагу на те, що як в заяві позичальника від 21.01.2014 року, так і в довідці про умови кредитування відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості у вигляді неустойки (пені, штрафів), банк посилався на Тарифи та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Публічному акціонерному товаристві «Акцент-Банк», як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в Публічному акціонерному товаристві «Акцент-Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Умовами ознайомився відповідач і з ними погодився, підписуючи заяву позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг банку та довідку про умови кредитування, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати неустойки (пені, штрафів) у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування. Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин (21.01.2014 року ) та до моменту звернення до суду із вказаним позовом (13.01.2016 року ). За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві позичальника та довідці про умови кредитування домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надані позивачем Правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в заяві позичальника та довідці про умови кредитування, які безпосередньо підписані відповідачем, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Колегія суддів вважає, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у банку, який є в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 21.01.2014 року шляхом підписання заяви позичальника та довідки про умови кредитування. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суми заборгованості нарахованої пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 6007,76 грн, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500,00 грн, штраф (процентна складова) 726,31 грн у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у заяві позичальника від 21.01.2014 року, оскільки витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в банку не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Статтею 263ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та наявні у справі докази, не надав їм належну оцінку, не з`ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог і того, яка саме правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення спору і дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог частково. За положеннями частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» необхідно стягнути сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог: за подання позовної заяви в розмірі 599,13 (1378 грн : 2,30%) та апеляційної скарги в розмірі 898,69 (2067 грн : 2,30 %). Керуючись статтями 374, 376, 381 384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 січня 2020 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєсстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код 143600826652) заборгованість за кредитним договором № АВНОRX120860081 від 21.01.2014 року у розмірі 6 815, 59 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 5,75 грн., заборгованість по комісії - за користування кредитом - 1 697, 10 грн. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ,місце реєсстрації : АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код 143600826652) 599,13 грн. судового збору за подачу позову та 898,69 грн. за подачу апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повну постанову складено 30 квітня 2020 року. Головуючий - І.П. Коваленко Судді - А.В. Котелевець А.І. Овсяннікова