LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд733/87/20

від 29.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 733/87/20 Головуючий у 1 інстанції Овчарик В. М. Провадження № 33/4823/78/20 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2020 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисників - Сизоненко Н.В. та Куровського В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2020 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , розлучений, працює водієм у ТОВ «АЛЬТ-ХАУС», м. Київ, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 29 грудня 2019 року, о 13.00 год., на автодорозі «Талалаївка - Ічня - Тростянець - Сокиринці», ОСОБА_1 керував автомобілем марки «CHERY AMULET», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі. Послався на незаконність рішення суду, прийнятого з порушенням норм процесуального права, винесеного при неповному з`ясуванні всіх обставин справи. Зазначив, що суд позбавив його можливості бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи, внаслідок чого він не міг надати пояснення по справі, довести свою непричетність до вчинення правопорушення. Вказав на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП. Також зазначив, що працівники поліції не запропонували йому огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а відразу наполягали на огляді у медичному закладі. Послався на відсутність свідків під час його розмови з працівниками поліції. Крім того, просив не позбавляти його водійського посвідчення, оскільки він працює далекобійником і ця робота є єдиним джерелом матеріального забезпечення його сім`ї. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених вище підстав; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, у присутності двох свідків, або лікарем закладу охорони здоров`я. Пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №381123 від 29.12.2019 року, ОСОБА_1 , 29 грудня 2019 року, о 13.00 год., на автодорозі «Талалаївка - Ічня - Тростянець - Сокиринці» керував автомобілем марки «CHERY AMULET», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Крім того, у поясненнях, написаних власноруч у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не заперечував обставини, викладені у протоколі, зазначивши, що йому не запропонували продути Драгер на місці зупинки (а.с.2). У судовому засіданні апеляційного суду 17.03.2020 року ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно 29 грудня 2019 року відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, оскільки вважав, що там лікарі можуть замінити його аналізи на вміст алкоголю, у зв`язку з чим його могли незаконно притягнути до адміністративної відповідальності. Також, факт відмови ОСОБА_1 від огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що водій ОСОБА_1 , в його присутності, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку (а.с.3). Крім того, допитаний у місцевому суді інспектор Ічнянського відділення поліції ОСОБА_4 показав, що 29 грудня 2019 року перебував у добовому наряді, коли йому на планшет надійшло повідомлення від громадянки з с. Южне, яка зазначила, що її брат ОСОБА_1 , перебуваючи у нетверезому стані, забрав трьох її неповнолітніх дітей та поїхав у невідомому напрямку. Після чого був здійснений виїзд до с. Южне. На автодорозі «Талалаївка-Ічня-Тростянець-Сокиринці» був зупинений автомобіль «CHERY AMULET» під керуванням ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, тому останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, на що він відмовився. Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Доводи ОСОБА_1 з приводу відмови працівників поліції у проведенні огляду на стан сп`яніння на місці зупинки не ґрунтуються на законі, оскільки дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема вищенаведений пункт 6 розділу І даної Інструкції передбачає альтернативний порядок проведення огляду на стан сп`яніння, або на місці зупинки, або у закладі охорони здоров`я. Посилання апелянта на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП є безпідставними, оскільки даний протокол складений працівниками поліції з дотриманням вимог законодавства про адміністративні правопорушення. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції щодо нього, останній не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Відтак, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 суд розцінює як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Посилання апелянта на порушення судом вимог ст.268 КУпАП у зв`язку з тим, що розгляд справи відбувся без його участі, на думку апеляційного суду, є слушними. Як убачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута місцевим судом у відсутності ОСОБА_1 . Розглянувши справу за даних обставин, суддя допустив порушення гарантованих ст.268 КУпАП прав ОСОБА_1 , що є порушенням вимог закону. Однак, апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови місцевого суду. Так, право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду, де дала пояснення по суті справи та мала можливість надати докази на підтвердження своїх доводів. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»