Постанова Донецький апеляційний суд № 263/1892/20

33/804/203/20 263/1892/20 Суддя 1-ої інстанції: Хараджа Н.В. Суддя доповідач: Куракова В.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2020 року м. Маріуполь Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Куракова В.В., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.02.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, УСТАНОВИЛА: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 02.02.2020 року о 22:03 год. ОСОБА_1 в м. Маріуполі в Центральному районі по Запорізькому шоссе, буд. 2 керував автомобілем Mercedes-Benz Vito, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполь» № 72 від 03.02.2020 року, чим порушив п. 2.9а Правил Дорожнього руху та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.02.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. На зазначену постанову ОСОБА_1 08.04.2020 року подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати. Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно повернути апелянту за наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Постановою Донецького апеляційного суду від 26 березня 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні строку на подачу апеляційної скарги на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.02.2020 року. Аналізуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції виходжу з наступного. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020 року справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надійшла до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області 12.02.2020 року (а.с. 11). В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що дана справа буде розглянута Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області 24.02.2020 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений під підпис та отримав копію протоколу. 13.02.2020 року на офіційному веб-сайті Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області додатково було викладено повідомлення для ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбудеться 24.02.2020 року о 10-00 год. (а.с. 13). Розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відбувся 24.02.2020 року у Жовтневому районному суді м. Маріуполя Донецької області без участі ОСОБА_1 (а.с. 15). У винесеній за наслідками розгляду даної справи про адміністративне правопорушення постанові суддя, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, обґрунтував, чому він провів судовий розгляд без участі ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області, не був обмежений у конституційних правах, мав об`єктивну можливість бути присутнім під час судового розгляду, але не скористався своїм диспозитивним правом. Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ і прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» і «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, стадії її розгляду, тож ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду і у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення. Суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в частині застосування правових положень ст. 288 КУпАП, оскільки дана правова норма безпосередньо регулює порядок оскарження рішень адміністративних комісій, рішень виконавчого комітету, постанов іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі та постанов інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 КУпАП). В той же час в даному провадженні оскаржується рішення суду в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Розгляд справ про дане адміністративне правопорушення передбачає те, що посадова особа поліції складає адміністративний матеріал, який спрямовується в суд, в суді даний адміністративний матеріал розглядається одноособово суддею, за наслідками розгляду виноситься постанова. Для оскарження таких рішень законодавцем передбачено правову процедуру, встановлену ст. 294 КУпАП. Таким чином, дані доводи є безпідставними. Посилання апелянта на ст. 289 КУпАП при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставними, адже даною правовою нормою визначено строк оскарження постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), в той час як порушення, передбачене ст. 130 КУпАП не відноситься до таких, які фіксуються в автоматичному режимі. Не заслуговують на увагу посилання апелянта на норми КАС України, оскільки справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП розглядається в порядку КУпАП, при розгляді даних справ норми КАС України не застосовуються. Нових поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ані в апеляційній скарзі, ані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не наведено. Оскільки поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено, тож приходжу до висновку про необхідність відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки апеляційна скарга подана з суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Отже в поновленні строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 слід відмовити, апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП. Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Відмовити ОСОБА_1 у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.02.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.02.2020 року відносно ОСОБА_1 - повернути апелянту. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Куракова