Постанова Донецький апеляційний суд № 222/271/20

33/804/249/20 222/271/20 Суддя 1-ої інстанції: Подліпенець Є.О. Суддя доповідач: Куракова В.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2020 року м. Маріуполь Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Куракова В.В., ознайомившись з апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко К.О., на постанову Володарського районного суду Донецької області від 03 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, УСТАНОВИЛА: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 09.02.2020 року о 13-50 год. ОСОБА_1 в Донецькій області, Нікольському районі, с. Кирилівка, вул. Миру, буд. 41, керував автомобілем «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Володарського районного суду Донецької області від 03 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. На зазначену постанову представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко К.О. 04.05.2020 року подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати. Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно повернути апелянту за наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Постановою Донецького апеляційного суду від 08 квітня 2020 року представнику ОСОБА_1 - адвокату Коваленко К.О. було відмовлено в поновленні строку на подачу апеляційної скарги на постанову Володарського районного суду Донецької області від 03 березня 2020 року. Аналізуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції виходжу з наступного. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 року справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надійшла до Володарського районного суду Донецької області 17.02.2020 року (а.с. 11). 18.02.2020 року на поштову адресу ОСОБА_1 було направлено повістку про виклик на судове засідання, призначене на 03.03.2020 року, яку ОСОБА_1 отримав (а.с. 13). Розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відбувся 03.03.2020 року у Володарському районному суді Донецької області без участі ОСОБА_1 (а.с. 15). У винесеній за наслідками розгляду даної справи про адміністративне правопорушення постанові суддя обґрунтував, чому він провів судовий розгляд без участі ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього Володарським районним судом Донецької області, не був обмежений у конституційних правах, мав об`єктивну можливість бути присутнім під час судового розгляду, але не скористався своїм диспозитивним правом. Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ і прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» і «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, стадії її розгляду, тож ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду і у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення. Суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами апеляційної скарги в частині обґрунтування необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження в зв`язку з тим, що представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко К.О. перебувала на лікарняному, оскільки ОСОБА_1 не був обмежений правом звернення до іншого адвоката для отримання правової допомоги, крім того Коваленко К.О. перебувала на лікарняному з 12.03.2020 року по 25.03.2020 року, а строк на апеляційне оскарження відраховується з дати винесення постанови, тобто сплинув 13.03.2020 року. Нових поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження в апеляційній скарзі представником ОСОБА_1 - адвокатом Коваленко К.О. не наведено. Оскільки поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не наведено, тож приходжу до висновку про необхідність відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки апеляційна скарга подана з суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Отже в поновленні строку апеляційного оскарження представнику ОСОБА_1 - адвокату Коваленко К.О. слід відмовити, апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП. Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Коваленко К.О. у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови Володарського районного суду Донецької області від 03 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко К.О. на постанову Володарського районного суду Донецької області від 03 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 - повернути апелянту. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Куракова