Постанова 4857 № 346/5159/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2020 рокуСправа № 346/5159/19 пров. № А/857/4537/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача - Качмара В.Я., суддів - Ніколіна В.В., Старунського Д.М., при секретарі судового засідання - Ратушній М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2020 року (суддя Беркещук Б.Б., м.Коломия, повне судове рішення складено 10 березня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Федюка Антона Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача,-Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Федюка А.М. (далі - Інспектор) у якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.10.2019 серія БАА №606319 (далі - Постанова). Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області суду від 10 березня 2019 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - ГУНП), яке із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи вказує, на те, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною п`ятою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки останній повністю визнав вчинене правопорушення, а Інспектор мав законні підстави для зупинки транспортного засобу, відтак ним дотримана процедура та порядок складання Постанови. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без - задоволення. Розгляд справи проводити у його відсутності у зв`язку із продовженням в Україні карантинних заходів. Відповідач та апелянт, в судове засідання не надіслали своїх представників, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у порядку визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт скоєння позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, а саме пояснення свідків, матеріали фото-і кінозйомки або відеозапису передбачених статтею 251 КУпАП, тому винесена Постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Такі висновки суду першої інстанції не можуть бути взяті до уваги, з огляду на таке. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП). Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (статті 246 КУпАП). Згідно з статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Стаття 217 КУпАП передбачає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах .2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України. Відповідно до статті 222 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за частиною шостою статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частина друга статті 222 КУпАП). Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції. Тому належним відповідачем, як суб`єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції. Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що пункт 3 частини першої статті 288 КУпАП передбачає, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом (з особливостями встановленими КУпАП). Разом з тим, розглядуваний адміністративний позов заявлено до Інспектора, тобто до неналежного відповідача. За змістом частини третьої статті 48 КАС якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС). При цьому, відповідно до частини сьомої статті 48 КАС заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про те, що допустити заміну належної сторони або залучити до участі співвідповідача у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, а можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС не передбачено. Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що позов ОСОБА_1 до Інспектора, який є неналежним відповідачем у цьому спорі, задоволенню не підлягає, оскільки в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року, 27 лютого 2020 року у справах №№724/716/16-а, 759/13033/14-а відповідно. Разом з тим, інші доводи апеляційної скарги, які стосуються правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не підлягають оцінці у цьому апеляційному провадженні, виходячи з того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі. Крім того, апеляційний суд роз`яснює про те, що позивач має право повторно звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача відповідного органу Національної поліції. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З врахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області задовольнити частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2020 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді В. В. Ніколін Д. М. Старунський Повне судове рішення складено