Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 157/92/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 157/92/20 пров. № А/857/2722/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Мікули О.І., Старунського Д.М., з участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Хоронжука Ігоря Вячеславовича про скасування постанови за апеляційною скаргою інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Хоронжука Ігоря Вячеславовича на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 10 лютого 2020 року (суддя першої інстанції Гамула Б.С., м. Камінь-Каширський), В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Хоронжука І.В. про скасування постанови серії ДП18 №233243 від 02 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити. Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 10 лютого 2020 року позов задоволено повністю. Постанову інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Хоронжука Ігоря Вячеславовича від 02 січня 2020 року серії ДП18 № 233243 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення. Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи незгоду, апелянт зокрема, зауважив, що працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції. Також зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується оскаржуваною постановою, а також відеозаписами з нагрудного та автомобільного відеореєстраторів, відеозаписами розташування дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» у м. Луцьку по вул. Ковельська, 68 (біля супермаркету «Пакко») та схеми організації дорожнього руху у м. Луцьку по вул. Ковельська, 68а. Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання, що підтверджується матеріалами справи. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою відповідача серії ДП18 №233243 від 02 січня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 02 січня 2020 року в 10 год. 27 хв. на вул. Ковельській в м. Луцьк Волинської області, керуючи автомобілем марки «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку «Рух праворуч» та здійснив поворот ліворуч, чим порушив п. 8.4 (г) ПДР України. Не погодившись з цією постановою, позивач оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено вину позивача. Такі висновки суду першої інстанції не можуть бути взяті до уваги, з огляду на таке. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП). Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (стаття 246 КУпАП). Згідно з статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Статтею 217 КУпАП передбачає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України. Відповідно до статті 222 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за частино шостою статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частина друга статті 222 КУпАП). Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції. Тому належним відповідачем, як суб`єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції. Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що пункт 3 частини першої статті 288 КУпАП передбачає, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом (з особливостями встановленими КУпАП). Разом з тим, розглядуваний адміністративний позов заявлено до Інспектора, тобто до неналежного відповідача. За змістом частини третьої статті 48 КАС якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС). При цьому, відповідно до частини сьомої статті 48 КАС заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про те, що допустити заміну належної сторони або залучити до участі співвідповідача у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, а можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС не передбачено. Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що позов ОСОБА_1 до Інспектора, який є неналежним відповідачем у цьому спорі, задоволенню не підлягає, оскільки в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року, 27 лютого 2020 року у справах №№724/716/16-а, 759/13033/14-а відповідно. Разом з тим, інші доводи апеляційної скарги, які стосуються правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не підлягають оцінці у цьому апеляційному провадженні, виходячи з того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі. Крім того, апеляційний суд роз`яснює про те, що позивач має право звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача відповідного органу Національної поліції для захисту своїх прав. Пунктом 4 частини третьої статті 317 КАС передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Згідно абзацу 2 частини другої статті 317 КАС порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Частиною четвертою цієї статті передбачено, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при відмові у задоволенні позову, допустив помилкове застосування норм процесуального права, а тому оскаржене рішення, в частині мотивів відмови від позову, слід змінити. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Хоронжука Ігоря Вячеславовича задовольнити частково. Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 10 лютого 2020 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Хоронжука Ігоря Вячеславовича про скасування постанови відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. О. Большакова судді О. І. Мікула Д. М. Старунський