LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд480/4018/19

від 27.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року по справі № 480/4018/19 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2020 р.Справа № 480/4018/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Сіренко О.І. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми, повний текст складено 14.01.20 року по справі № 480/4018/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2017 № 2543/54-13, від 17.12.2018 № 870/54-13, від 24.01.2019 № 192/54-13 та податкову вимогу від 30.05.2019 № 129975-54. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що податкова вимога була винесена на основі податкових повідомлень-рішень від 28.12.2017 № 2543/54-13 від 17.12.2018 № 870/54-13 від 24.01.2019 № 192/54-13, які направлялись на адресу позивача поштовим відправленням з повідомленням про вручення, та які 13.03.2019 повернуто на адресу відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання». За таких обставин вважає такі податкові повідомлення-рішення від 28.12.2017 № 2543/54-13, від 17.12.2018 № 870/54-13, від 24.01.2019 № 192/54-13 та податкову вимогу від 30.05.2019 № 129975-54 протиправними. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно наявних даних ІС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником наступних об`єктів нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, а саме: - садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пров АДРЕСА_2 16, загальною площею 92,2 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 04.11.2015. дата державної реєстрації припинення права власності - 23.09.2016 року. - садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 область. АДРЕСА_1 Червоненська сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_2 , 16/1, загальною площею 92,2 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 04.11.2015 року, дата державної реєстрації припинення права власності - 05.12.2017 року. - садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 область. Сумський район. Червоненська сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пров. Льотний, 16/2, загальною площею 92,2 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 04.11.2015 року, дата державної реєстрації припинення права власності - 23.09.2016 року. - садовий будинок за адресою: Сумська область. Сумський район. Червоненська сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пров. Льотний, 16/4, загальною площею 85.2 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 01.06.2015 року, дата державної реєстрації припинення права власності - 04.05.2016 року. - садовий будинок за адресою: Сумська область. Сумський район. Червоненська сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пров. Льотний, 16/5, загальною площею 85.4 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 01.06.2015 року, дата державної реєстрації припинення права власності - 16.11.2016 року. - садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Сумський район, Червоненська сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пров АДРЕСА_3 Льотний, 18, загальною площею 92.2 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 09.11.2015 року, дата державної реєстрації припинення права власності - 05.12.2017 року. - садовий будинок за адресою: Сумська область, Сумський район, Червоненська сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пров. Льотний, 18/1, загальною площею 92.2 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 04.11.2015 року, дата державної реєстрації припинення права власності - 11.05.2018 року. - садовий будинок за адресою: Сумська область, Сумський район, Червоненська сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пров. Льотний, 18/3, загальною площею 85.3 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 01.06.2015 року, дата державної реєстрації припинення права власності - 15.02.2016 року. - садовий будинок за адресою: Омська область. Сумський район. Червоненська сільська рала, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пров. Льотний, 18/5, загальною площею 85.3 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 01.06.201 о року, дата державної реєстрації припинення права власності - 09.11.2018 року. - садовий будинок за адресою: Сумська область. Сумський район. Червоненська сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пров. Льотний, 20/5, загальною площею 85.8 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 20.07.2016, дата державної реєстрації припинення права власності - 07.09.2016 року. Даний садовий будинок було оподатковано за 2 місяці 2016 року. - садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Сумський район. Червоненська сільська рада, товариство забудовників житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_2 , загальною площею 131,6 кв. м. Дата державної реєстрації права власності - 07.02.2017 року, дата державної реєстрації припинення права власності - 14.09.2017 року. Також, у 2016, 2017 та 2018 роках, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 мав у власності два житлових будинки за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею - 86.7 кв.м. та АДРЕСА_5 , загальною площею - 85,4 кв.м. Головним управлінням ДФС у Сумській області було прийнято податкові повідомлення - рішення форми "Ф" на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на території Червоненської сільської ради, якими володів позивач у: - 2016 році - податкове повідомлення-рішення № 2543/54-13 від 28.12.2017р.на суму 3279,15 грн.; - 2017 році - податкове повідомлення-рішення № 870/54-13 від 17.12.2018р.на суму 4751,15 грн.; - 2018 році - податкове повідомлення-рішення № 192/54-13 від 24.01.2019р.на суму 2466,20 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було надіслано засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_6 та повернуто до Головного управління ДФС у Сумській області з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 44-46). В подальшому, ГУ ДФС у Сумській області було виставлено позивачу податкову вимогу від 30.05.2019 року № 129975-54 про сплату податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 10496,50 грн., яка отримана позивачем 09.07.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13). Не погодившись з даною вимогою, позивачем було подано до ДФС України скаргу. Рішенням ДФС України від 16.09.2019 року № 337/К/99-00-10-05-14 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкову вимогу від 30.05.2019 року № 129975-54 без змін (а.с. 10-12). Вважаючи податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що Головне управління Державної податкової служби у Сумській області при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Положення підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. У відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Абзацом сьомими підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Підпунктом 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. З матеріалів справи судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Сумській області було прийнято податкові повідомлення - рішення форми "Ф" на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нерухомого майна, якими володів позивач, а саме: податкове повідомлення-рішення № 2543/54-13 від 28.12.2017 р. на суму 3279.15 грн.; податкове повідомлення-рішення № 870/54-13 від 17.12.2018 р. на суму 4751.15 грн.; податкове повідомлення-рішення № 192/54-13 від 24.01.2019 р. на суму 2466,20 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення було надіслано засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_6 та 13.03.2019 року повернуто до Головного управління ДФС у Сумській області з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 44-46). Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. Згідно із абзацом шостим п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Абзацом третім пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. З матеріалів справи суд вбачає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було направлено позивачу на адресу м. Суми, вул. Покровська, АДРЕСА_6 . Дану адресу також самостійно було зазначено позивачем у позовній заяві. А відтак суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення направлялись платнику податків у встановленому законом порядку та вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає хибними посилання скаржника на те, що на його адресу не надходило ніяких податкових-повідомлень рішень щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, при цьому він не є суб`єктом, який сам має визначати податкове зобов`язання та подавати відповідну декларацію до контролюючого органу, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є безпідставними та необгрунтованими, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. Щодо твердження скаржника про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було надіслано з порушенням строку, колегія суддів зазначає наступне. Так, як вже зазначалося судом вище, згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Згідно з пп. 266.10.2. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було направлено позивачу рекомендованою кореспонденцією 12.02.2019 року, тобто з порушенням строку було направлено податкові повідомлення-рішення від 28.12.2017 № 2543/54-13 та від 17.12.2018 № 870/54-13. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що недотримання відповідачем підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, не звільняє позивача від сплати податкового боргу, а лише звільняє від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Підпунктом 266.10.3 пункту 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган має право визначити податкові зобов`язання в межах строку визначених ст. 102 Податкового кодексу України, а відтак оскаржувані рішення прийняті в межах строку передбаченого Податковим кодексом України. Відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення. Згідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою позивачем податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Головним управлінням ДФС у Сумській області була прийнята податкова вимога №129975-54 від 30.05.2019, яка була направлена рекомендованою кореспонденцією та отримана позивачем 09.07.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13). Враховуючи викладене, судова колегія вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, Головне управління Державної податкової служби у Сумській області при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року по справі 480/4018/19 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року по справі № 480/4018/19 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 30.04.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»