Ухвала КГС ВС № 910/17597/19

УХВАЛА 30 квітня 2020 року м. Київ Справа № 910/17597/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П., розглянувши заяву суддів Львова Б.Ю., Булгакової І.В. і Селіваненка В.П. про самовідвід у розгляді касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Фав-Україна» (далі - ТОВ «Фав-Україна») на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 зі справи № 910/17597/19 за позовом ТОВ «Фав-Україна» в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Легалплейс» (далі - ТОВ «Легалплейс») до акціонерного товариства «Укрсиббанк» (далі - Банк), товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» (далі - ТОВ «Українська металургійна компанія») про визнання прав кредитодавця такими, що припинилися, ВСТАНОВИВ: ТОВ «Фав-Україна» в інтересах ТОВ «Легалплейс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Банку і ТОВ «Українська металургійна компанія» про визнання такими, що припинилися, прав кредитодавця нараховувати проценти та вимагати їх сплати (погашення). Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2019 зі справи № 910/17597/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020, зазначену позовну заяву ТОВ «Фав-Україна» повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 03.03.2020 ТОВ «Фав-Україна» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020. У касаційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ «Фав-Україна» стверджує, що зазначені в позовній заяві обставини, які обумовлюють звернення до суду з позовом в частині інтересів ТОВ «Легалплейс», є виключними обставинами, які свідчать про те, що останнє не може звернутися до суду через органи, утворені згідно зі статутом товариства, з позовом до відповідачів про визнання прав на нарахування процентів припиненими. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанції неправильно застосовано приписи пункту 4 частини п`ятої статті 174 ГПК України, оскільки положення цієї статті не регулюють питання повернення позовної заяви, поданої у власних інтересах, у той час як ТОВ «Фав-Україна» подано позов одночасно у власних інтересах для захисту власних майнових корпоративних прав та інтересів, а також в інтересах ТОВ «Легалплейс». Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах практики ЄСПЛ (йдеться про рішення у справі «Фельдман та банк "Слов`янський"» проти України, заява №42758/05, від 21.12.2017), згідно з яким передбачено можливість звернення до суду з позовом учасника (акціонера) компанії одночасно як у власних інтересах, так і в інтересах іншої особи - компанії, учасником якої є позивач. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.03.2020 для розгляду справи № 910/17597/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Львова Б.Ю. (головуючого), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Фав-Україна» та ухвалено здійснити перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 18.12.2019 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 зі справи № 910/17597/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 30.04.2020 судді Касаційного господарського суду Верховного Суду Львов Б.Ю., Булгакова І.В. і Селіваненко В.П. на підставі пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України заявили самовідвід у розгляді справи № 910/17597/19. На обґрунтування наявності підстав для самовідводу судді зазначили таке. За змістом частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації. Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 № 6 «Про затвердження складу судових палат, персонального складу колегій суддів у складі судових палат, спеціалізації судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду» визначено спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Судді Львов Б.Ю., Булгакова І.В. і Селіваненко В.П. включені до складу судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством. Під час вивчення матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Фав-Україна» в обґрунтування позовних вимог у справі посилається на необхідність захисту своїх корпоративних прав як учасника ТОВ «Легалплейс» з часткою у статутному капіталі останнього 91,065 %, а також інтересів самого ТОВ «Легалплейс», яке не може самостійно звернутися до суду через органи, утворені згідно зі статутом товариства. При цьому ТОВ «Фав-Україна» у позовній заяві стверджує, що права та законні інтереси позивача як учасника ТОВ «Легалплейс», а також права та законні інтереси ТОВ «Легалплейс» у спірному випадку полягають, зокрема, у недопущенні зменшення вартості або й повного знецінення частки (корпоративних прав) позивача в статутному капіталі ТОВ «Легалплейс». Отже, спір у справі пов`язаний із захистом корпоративних прав. Зазначена категорія справ є спеціалізацією судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Водночас при здійсненні автоматизованого розподілу справи неправильно визначено категорію спору, у зв`язку з чим порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи. Пунктом 4 частини першої статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Наведені у заяві суддів Львова Б.Ю., Булгакової І.В. і Селіваненка В.П. обставини в розумінні приписів статті 35 ГПК України є підставою для самовідводу у розгляді зазначеної справи. Керуючись статтями 32, 35, 39, 234 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Заяву суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Львова Б.Ю. (головуючого), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П. про самовідвід у справі № 910/17597/19 задовольнити.

2. Справу № 910/17597/19 передати для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями з урахуванням їх спеціалізації. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Б. Львов Суддя І. Булгакова Суддя В. Селіваненко