Ухвала КЦС ВС № 455/999/19

Ухвала Іменем України 23 квітня 2020 року м. Київ справа № 455/999/19 провадження № 61-3075ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, В С Т А Н О В И В: 03 травня 2019 року Старосамбірським районним судом Львівської області видано судовий наказ у справі № 455/492/19 за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у розмірі однієї чверті із всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, починаючи з 08 квітня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу у справі №455/492/19 від 03 травня 2019 року. УхвалоюСтаросамбірського районного суду Львівської області від 10 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №455/492/19 від 03травня 2019 року, виданого Старосамбірським районним судом Львівської області повернуто без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що цивільним процесуальним законодавством не передбачено порядку розгляду заяви про скасування судового наказу про стягнення аліментів. Постановою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 вересня 2019 року залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що нормами процесуального закону не передбачено право звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у разі його видачі відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України, оскільки такий порядок перегляду судового наказу встановлений для судових наказів, виданих за всіма іншими вимогами, окрім вимог, зазначених у пунктах 4, 5 частини 1 статті 161 ЦПК України, тому суд першої інстанції правильно повернув заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу без розгляду. У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у лютому 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги усунуто у строк, встановлений судом. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. При цьому, згідно з частиною третьою статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом. Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду. Повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 травня 2019 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що нормами процесуального закону у їх системному взаємозв`язку не передбачено право звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у разі його видачі відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України, оскільки такий порядок перегляду судового наказу встановлений для судових наказів, виданих за всіма іншими вимогами, окрім вимог, зазначених у пунктах 4, 5 частини 1 статті 161 ЦПК України. При цьому, ОСОБА_1 було правильно роз`яснено, що відповідно до частин сьомої, восьмої статті 170 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та на законність оскаржуваних судових рішень не впливають. Підстави вважати, що судами допущено порушення норм процесуального права, відсутні. За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. П. Штелик А. А. Калараш В. М. Сімоненко