Ухвала КЦС ВС № 452/1345/18

Ухвала 27 квітня 2020 року м. Київ справа № 452/1345/18 провадження № 61-4037ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Самбірська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, скасування розпорядження, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків щодо зазначення підстав касаційного оскарження з посиланням на випадки, передбачені положеннями частини другої статті 389 ЦПК України до 13 квітня 2020 року. У квітні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла уточнена касаційна скарга, надіслана на виконання вимог ухвали від 18 лютого 2020 року. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Уточнена касаційна скарга містить посилання заявника на роз`яснення, викладені у постановах Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», однак, враховуючи, що посилання на випадки, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, наявність яких є обов`язковою вимогою до змісту касаційної скарги, заявником не вказано, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали від 18 березня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху заявником не виконано, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року вважати неподаною і повернути заявнику. Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Н. Ю. Сакара