Постанова Рівненський апеляційний суд № 562/3677/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2020 року м. Рівне Справа № 562/3677/19 Провадження № 22-ц/4815/530/20 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Ковальчук Н.М., Хилевича С.В., учасники справи: позивач Комунальне підприємство "Здолбунівкомуненергія", відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року в складі судді Чорного І.А., проголошене в 13 год. 06 хв. в м. Здолбунів, дата складання повного судового рішення 4 лютого 2020 року, в с т а н о в и в: КП "Здолбунівкомуненергія" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення. Позов мотивує тим, що воно є підприємством комунальної форми власності і займається виробництвом, транспортуванням та розподіленням теплової енергії населенню, підприємствам та організаціям по м. Здолбунів. Відповідач користується послугами КП "Здолбунівкомуненергія", однак своїх зобов`язань по договору з оплати наданих позивачем послуг з централізованого опалення не виконує, у зв`язку з чим за період з 22 жовтня 2018 року по 9 квітня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 15936,82 грн. Вважає, що у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних з простроченої суми. З наведених підстав просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 15936,82 грн., інфляційні втрати в сумі 519,61 грн., три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у розмірі 291,49 грн. та судові витрати по справі. Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. 14.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд із зустрічною позовною заявою до КП "Здолбунівкомуненергія", в якому просила розірвати договір про надання послуг централізованого опалення, укладений між нею та КП "Здолбунівкомуненергія", та припинити нарахування оплати за надані послуги з центрального опалення. Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до КП "Здолбунівкомуненергія" про розірвання договору про надання послуг централізованого опалення та припинення нарахування оплати за надані послуги з центрального опалення повернуто відповідачу за первісним позовом ОСОБА_1 . Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року позов КП "Здолбунівкомуненергія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Здолбунівкомуненергія" заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 22 жовтня 2018 року по 9 квітня 2019 року в розмірі 15936 грн. 82 коп., індекс інфляції в сумі 519 грн. 61 коп., три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у розмірі 291 грн. 49 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач зобов`язана оплатити надані послуги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповним з`ясуванням усіх фактичних обставин справи. Зазначає, що висновок суду про виконання позивачем своїх зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, які не були оплачені, є помилковим, оскільки відповідно до ст.19, 24,25 Закону України "Про теплопостачання", п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний щомісячно до 20 числа, наступного місяця за розрахунковим, здійснювати оплату за використану теплову енергію. Однак, в судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося відповідачем, що вона не використовувала теплову енергію за період з 22 жовтня 2018 року по 9 квітня 2019 року, так як в її квартирі було встановлено систему автономного опалення. Звертає увагу на те, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності (ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про захист прав споживачів"). Тобто законодавцем визначено пріоритет права споживача на свій розсуд обирати вид необхідних послуг, їх кількість та якість. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову КП "Здолбунівкомуненергія" відмовити повністю. У відзиві на апеляційну скаргу КП «Здолбунівкомуненергія» вважає рішення суду законним та обґрунтованим, постановленим з дотримання норм матеріального та процесуального права. Просить його залишити в силі, а апеляційну скаргу-без задоволення. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 -адвоката Мокрицької Л.Я. про відкладення справи через запроваджений в Україні карантин слід відмовити, оскільки дана справа є малозначною і призначена до судового розгляду без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Судом встановлено, що 02.11.2015 року між КП "Здолбунівкомуненергія" та ОСОБА_1 було укладено договір №39-1-24 про надання послуг з централізованого опалення, за умовами якого позивач зобов`язався надавати послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_1 зобов`язалася своєчасно здійснювати оплату за отримані послуги. Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що споживач проводить оплату за отримані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Розрахунковий період оплати один календарний місяць. Термін внесення платежів не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що встановлено постановою Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у справі №562/3335/18, яка набрала законної сили. Відповідно до статей 19, 25 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості в судовому порядку. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як було правильно встановлено судом першої інстанції, надання позивачем послуг централізованого опалення ОСОБА_1 підтверджується актами про подачу теплової енергії № 76 від 23.10.2018 року та № 89 від 24.10.2019 року, відповідно до яких КП "Здолбунівкомуненергія" здійснює подачу теплової енергії до будинку. Згідно наданого позивачем розрахунку у ОСОБА_1 наявна заборгованість за надані послуги централізованого опалення за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року у розмірі 15936,82 грн. Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що відповідач належно не сплачувала за користування наданими їй комунальними послугами з теплопостачання, заборгованість по яких підлягає стягненню в судовому порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За наведеного, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача нараховані на сума боргу за надані послуги з теплопостачання інфляційні втрати в сумі 519,61 грн., а також три відсотки річних в сумі 291,49 грн. Відповідачем правильність проведеного КП "Здолбунівкомуненергія" розрахунку заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних не оспорюється. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неотримання нею послуг централізованого опалення, оскільки нею встановлено у квартирі систему автономного опалення є необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення. Відключення споживача від мереж ЦО і ГВП здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26 Правил). Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг центрального опалення та гарячого теплопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу комісію для розгляду таких питань. Комісія після вивчення конкретних умов приймає рішення, яке оформлюється протоколом, витяг з якого надається заявникові. При позитивному рішенні комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання. Згідно з пунктами 2.5, 2.6, 2.7 вищезгаданого Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця таких послуг та власника квартири або уповноваженої ним особи. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження відповідного акта сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення. Оскільки ОСОБА_1 не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження відключення нею, у встановленому законодавством порядку, належної їй квартири від мереж централізованого опалення, а також встановлення автономної системи опалення то колегія суддів вважає, що КП "Здолбунівкомуненергія" правомірно здійснювало нарахування по особовому рахунку відповідача за послуги теплопостачання. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання. Саме такий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року (справа №6-1192ц15) та Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2019 року (справа №522/401/15-ц) та від 12 грудня 2019 року (справа № 207/3776/15-ц). Крім того, із розрахунку заборгованості ОСОБА_2 вбачається, що в період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, нею частково погашалась заборгованість за надані послуги з теплопостачання, що свідчить про визнання останньою отримання вказаних послуг. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками су дуду першої інстанції щодо їх оцінки. Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив. Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року залишити без змін. Понесені витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги у сумі 2881,5 грн. віднести за рахунок ОСОБА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 28 квітня 2020 року. Судді: Бондаренко Н.В. Ковальчук Н.М. Хилевич С.В.