LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4815569/4694/20

від 28.04.2020 ·

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2020 року м. Рівне Справа № 569/4694/20 Провадження № 22-ц/4815/638/20 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Кучина Н.Г. Ухвалу суду першої інстанції постановлено повним текстом поза межами судового засідання 17 березня 2020 року Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: суддя Хилевич С.В. судді: Бондаренко Н.В., Шимків С.С. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: ОСОБА_2 ; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, в с т а н о в и в: У лютому 2020 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації. Мотивуючи свої вимоги, зазначав, що на V З`їзді адвокатів України, який відбувся у комплексі "Плай" в с. Плав`є Сколівського району Львівської області, відповідачі поширили щодо нього недостовірну інформацію, що порушує його особисті немайнові права. За наведених обставин просив визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_3 щодо позивача на V З`їзді адвокатів України. Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 щодо позивача на V З`їзді адвокатів України. Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_4 щодо позивача на V З`їзді адвокатів України. Зобов`язати відповідачів спростувати поширену ними інформацію у спосіб, який вона була поширена. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 лютого 2020 року позов було залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення процесуальних недоліків шляхом подання позовної заяви з конкретизованими вимогами, роз`єднати позовні вимоги в окремо подані заяви та надати підтверджуючі документи сплати судового збору. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2020 року роз`єднано позовні вимоги. Виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та направлено справу за підсудністю до Голованівського районного суду Кіровоградської області. Присвоєно справі за позовом до ОСОБА_2 окремий номер. Також виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист честі про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та направлено справу за підсудністю до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області. Присвоєно справі за позовом до ОСОБА_4 окремий номер. На судове рішення позивачем подано апеляційну скаргу, де покликався на його незаконність і необґрунтованість. На її обґрунтування зазначалося про неврахування судом попередньої інстанції при направленні справи за підсудністю вказаних позивачем в заяві про усунення недоліків позовної заяви обставин. На переконання заявника, роз`єднання позовних вимог неможливе, оскільки обставини, про які йде покликання в позові, відбулися на одному З`їзді адвокатів України. Ці дії заподіяні всіма відповідачами разом, поширено інформацію було до однієї особи, тобто позивача, з підстав цих заяв та звернень на З`їзді адвокатів України прийнято одне рішення, а наведене підтверджується одними і тими самими доказами. З викладених міркувань просив оскаржувану ухвалу в частині направлення справи за підсудністю скасувати та передати справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації до Рівненського міського суду для продовження розгляду. У поданому відзиві ОСОБА_2 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою, просила залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому посилалася на те, що позивачем не наведено жодного, передбаченого ст. 379 ЦПК України, порушення, яке б потягло за собою скасування оскаржуваного судового рішення. На її думку, мотивувальна частина апеляційної скарги суперечить прохальній, адже, оскаржуючи ухвалу про направлення справи за підсудністю, заявник зводить свої доводи до незаконного роз`єднання позовних вимог, коли процесуальне законодавство не допускає оскарження в апеляційному порядку таких судових рішень. Отже, ухвала суду попередньої інстанції як в частині роз`єднання позовних вимог, так і щодо направлення справи за підсудністю до іншого суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законною та обґрунтованою, а відтак підстави для її скасування відсутні. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Так, за правилами частини першої ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. У Цивільному процесуальному кодексі України розмежовано поняття підсудності та юрисдикції, а саме: цивільна юрисдикція або юрисдикція загальних судів визначає загальну компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ та коло справ, які суди мають право розглядати і вирішувати в порядку цивільного судочинства, тоді як правила підсудності розмежовують підсудність справ судам одного виду юрисдикції - цивільної за територіальною ознакою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року, справа № 495/6724/17). Між тим, згідно з ч.ч. 15,16 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 ЦПК України. Цим правом скористався й ОСОБА_1 та за своїм вибором звернувся саме до Рівненського міського Рівненської області за місцем проживання відповідача, а саме ОСОБА_3 , який мешкає в кв. АДРЕСА_1 . На переконання колегії суддів, заявник не може бути позбавлений права обрати суд, до якого звертатися з даним позовом. В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог (ч. ч. 1, 6 ст. 188 ЦПК України). Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Як з`ясовано матеріалами справи, позов залишався без руху, а ОСОБА_1 надавався час для усунення процесуальних недоліків, зокрема подати уточнену позовну заяву з конкретизованими вимогами, а також роз`єднати їх в окремо подані заяви. Проте у відповідній заяві, поданій в порядку виконання вимог суду попередньої інстанції, позивач стверджував, що уточнити позовні вимоги буде можливо лише після надходження документів, які він просить витребувати. Крім того, покликався на неможливість роз`єднання позовних вимог через те, що ці вимоги пов`язані одними і тими ж обставинами, тобто поширеною відповідачами неправдивою інформацією, місцем розповсюдження такої інформації та прийнятим за наслідками поширення оспорюваної інформації рішенням. Також обставини, викладені в позові, підтверджуються одними і тими ж доказами. Відповідно до п.п. 3, 4, 6, 7 ч. 2 ст. 197 ЦПК України в підготовчому засіданні суд, в т.ч. у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше. З`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі. З`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Тому колегія суддів визнає передчасними висновки місцевого суду про виділення в самостійне провадження позовних вимог та передачі справи до іншого суду. В розумінні роз`яснень, наданих Пленумом Верховного суду України в пункті 15 постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 №2, від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог. Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). Роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв`язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову. Суд попередньої інстанції на наведене уваги не звернув, а передав до іншого суду справу, яка потребувала остаточного визначення предмета спору та визначення обставин, які підлягають з`ясуванню. Поготів, твердження суду лише про необхідність встановлення в майбутньому різних фактичних обставин, що на стадії відкриття провадження вказувало на неможливість спільного розгляду позовних вимог та спонукало до їх роз`єднання, без фактичного визначення цих обставин, є неправильним. Підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до пунктів 1, 4 ст. 379 ЦПК України є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий: С.В. Хилевич Судді: Н.В. Бондаренко С.С. Шимків

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»