Постанова 4815 № 569/7195/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 липня 2023 року м. Рівне Справа № 569/7195/23 Провадження № 22-ц/4815/849/23 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Галінська В.В. Ухвалу суду першої інстанції постановлено поза межами судового засідання 26 квітня 2023 року в м. Рівне Рівненської області Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючий суддя: Хилевич С.В. судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання іпотеки такою, що припинена, та про визнання припиненим договору поруки, в с т а н о в и в: У квітні 2023 року в суд звернулась ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк" або банк) про визнання іпотеки такою, що припинена, та про визнання припиненим договору поруки. В зв`язку з цим просила визнати припиненим договір поруки №152539 від 24 жовтня 2007 року, укладений між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 у забезпечення зобов`язань по кредитному договору №11240339000 від 24 жовтня 2007 року, та визнати іпотеку за договором іпотеки №9339-2 від 24 жовтня 2007 року такою, що припинена, і зняти обтяження. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2023 року цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду м. Києва. Постановляючи судове рішення, суд попередньої інстанції виходив із того, що відповідно до ч. 2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Натомість згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням АТ "УкрСиббанк" є м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12. Тобто справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. На рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, де вона покликалась на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в порушенні норм процесуального права. На її обґрунтування зазначалося про нехтування судом положеннями ст. 30 ЦПК України, якою визначено правила виключної підсудності цивільних справ. Так, відповідно до ч.1 вказаної норми закону позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Однак суд не врахував, що договори іпотеки та поруки було укладені в м. Рівне, заборона відчуження нерухомого майна внесена нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу і цивільна справа №569/8580/15-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором у забезпечення виконання якого були укладені договори іпотеки та поруки розглядалась у Рівненському міському суду. При цьому зважала на те, що позовна заява мотивована виконанням основного зобов`язання, а це, на думку заявника, спонукає до припинення похідних договорів. З викладених міркувань просила оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх підсудності та юрисдикції. За загальним правилом, якщо інше не встановлено Цивільним процесуальним кодексом України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. Разом з тим статтею 30 ЦПК України передбачені категорії справ, для яких встановлено виключну підсудність. За правилом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" надав судам роз`яснення, де зазначив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено, що правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, які виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Тому правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням), про недійсність договорів щодо такого майна та застосування наслідків недійсності договору, з приводу невиконання умов договору, предметом якого є нерухоме майно, з приводу звернення стягнення на нерухоме майно. Як видно з позовної заяви, позивач ставить питання про припинення договору іпотеки, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 255,3 м2, житлова площа 92 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке є його власністю. Отже, в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, адже предметом спору є, зокрема, договір іпотеки нерухомого майна, а тому справа всупереч висновкам суду попередньої інстанції не є підсудною Подільському районному суду м. Києва з огляду на загальні правила підсудності. На наведені обставини міський суд уваги не звернув, що унеможливлює чинність оскаржуваної ухвали, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції, в т.ч. і для вирішення питання про відкриття провадження. Підставою для скасування оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до п. п. 1,4 ст. 379 ЦПК України є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.ст. 374, 379, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий: С.В. Хилевич Судді: С.О.Гордійчук С.С.Шимків