Постанова 4820 № 686/1587/16-ц

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/1587/16-ц Провадження № 22-ц/4820/935/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М. секретар судового засідання Чебан О.М. з участю представників сторін розглянув у відкритому судову засіданні цивільну справу № 686/1587/16-ц за апеляційною скаргою Приватної фірми «А і Є» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2020 року у складі судді Салоїд Н.М. про поворот виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної фірми «А і Є», третя особа, - товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькекобуд» про визнання недійсним рішень загальних зборів. Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про поворот виконання рішення суду, в обґрунтування якої вказувала, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 19.10.2016 року було задоволено апеляційну скаргу Приватної фірми «А і Є», скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14.06.2016 року та ухвалено нове рішення у справі, яким відмовлено у задоволенні її позовних вимог та стягнуто з неї на користь відповідача судові витрати в сумі 4856 грн. 56 коп. Вказаний розмір судового збору нею був сплачений в повному обсязі та згідно платіжного доручення № 5979 від 28.05.2019 року був перерахований Приватній фірмі «А і Є». Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 19.10.2016 скасовано та залишено в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14.06.2016 у справі за її позовом до Приватної фірми «А і Є» про визнання недійсним рішення загальних зборів. Таким чином, сплачений нею судовий збір за скасованим рішенням апеляційного суду від 19.10.2016 в сумі 4856 грн. 56 коп. підлягає поверненню, а тому вона просила в порядку повороту виконання судового рішення стягнути з Приватної фірми «А і Є» на її користь 4856 грн. 56 коп. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 було задоволено. Постановлено здійснити поворот рішення апеляційного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2016 року про повернення ОСОБА_1 судового збору в сумі 4856 грн. 56 коп. Приватною фірмою «А і Є». Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Приватна фірма «А і Є» оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу, постановити нову про відмову в задоволенні заяви, а також стягнути з ОСОБА_1 суму сплачених судових витрат. Апелянт вказує, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, відповідно оскаржувана ухвала постановлена незаконно. Стягнення судових витрат не є виконанням прийнятого по суті спору рішення. Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень Глави 8 судові витрати ЦПК України, а стаття 270 ЦПК України чітко передбачає порядок вирішення питання щодо судових витрат, якщо вони не були вирішенні під час прийняття рішення по справі. Отже, чинним ЦПК України не передбачено здійснення розподілу судових витрат судом першої інстанції в порядку повороту виконання судового рішення. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Так судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14 червня 2016 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Приватної фірми «А і Є» про визнання недійсними рішень загальних зборів власників. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2016 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 червня 2016 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до Приватної фірми «А і Є» про визнання недійсними рішень загальних зборів власників відмовлено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватної фірми «А і Є» 4856,56 грн. судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги. На виконання даного судового рішення в частині стягнення судових витрат, під час примусового виконання з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Приватної фірми «А і Є» 4856,56 грн., які виконавчою службою платіжним дорученням від 28 травня 2019 року були перераховані на рахунок Приватної фірми «А і Є». Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2016 року скасовано, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 червня 2016 року залишено без змін. При цьому питання про поворот виконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватної фірми «А і Є» 4856,56 грн. судових витрат вирішено не було. У відповідності до ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. За таких обставин справи, дотримання заявником порядку подання заяви про поворот виконання рішення суду, надання належного документу, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, вилучено державним виконавцем та перераховано стягувачу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних та обгрунтованих висновків про задоволення заяви про поворот виконання рішення. Доводи апеляційної скарги, що відсутні підстави для повороту виконання рішення, оскільки суд касаційної інстанції не приймав жодних рішень, які передбачені ч. 1 ст. 444 ЦПК України не приймав, слід відхилити. Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Нормами ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. З врахуванням викладених норм права, які визначають завдання цивільного судочинства, принципу пропорційності цивільного процесу, постанови Верховного Суду про скасування рішення апеляційного суду, яким стягнуто судові витрати і яке було виконано, фактичної відмови Верховним Судом в задоволенні апеляційної скарги, системного аналізу норм ч. 1 ст. 444 ЦПК України в сукупності з вищевказаними нормами цивільно-процесуального судочинства, слід дійти висновку, що в разі скасування касаційною інстанцією рішення апеляційного суду та залишення без змін рішення суду першої інстанції може бути застосовано ст. 444 ЦПК України для вирішення питання про поворот виконання скасованого рішення апеляційного інстанції, яке було виконано до касаційного розгляду справи. При цьому, суд вважає, що стягнення з позивача на користь апелянта судового збору за подання апеляційної скарги і виконання судового рішення, яке в послідуючому було скасовано, порушує права позивача і в інший спосіб захистити своє порушене право він не може. З цих підстав, колегія суддів вважає, що заявником обрано належний спосіб захисту порушеного права і у суду першої інстанції були підстави для задоволення відповідної заяви про поворот виконання рішення суду. Також не приймає до уваги суд і доводи апелянта, що стягнення судових витрат не є виконанням прийнятого по суті спору рішення, а суд касаційної інстанції мав змінити розподіл судових витрат при прийнятті рішення під час касаційного розгляду. Так ст. 265 ЦПК України визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат, а в ст. 141 ЦПК України як судові витрати розподіляються і з кого стягуються в залежності від результату розгляду справи. Рішення суду в частині стягнення судових витрат підлягає виконанню у відповідності до чинного законодавства, в тому числі і примусового виконання. Отже з врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що в розумінні норм ст. 444 ЦПК України допускається поворот виконання рішення і в частині стягнення судових витрат. Що стосується твердження апелянта, що саме суд касаційної інстанції мав змінити розподіл судових витрат, то в даному випадку на час прийняття судового рішення касаційною інстанцією рішення апеляційного суду про стягнення судових витрат вже було виконано, і розподіл судових витрат касаційною інстанцією не привів би до захисту порушеного права позивача. Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Приватної фірми «А і Є» залишити без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне рішення складено 29 квітня 2020 року. Судді А.М.Костенко Р.С. Гринчук Л.М. Грох