Постанова 4807 № 334/1005/20

Дата документу Справа № 334/1005/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/255/20 Головуючий в 1-й інстанції Ісаков Д.О. Єдиний унікальний № 334/1005/20 Доповідач в 2-й інстанції Гріпас Ю.О. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Куцигіна І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною останнього на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк в 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Як зазначено в постанові, 22 лютого 2020 року о 14 год. 36 хв. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Пребрежна автомагістраль та вул. Нижньодніпровська в м. Запоріжжі, керував автомобілем Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, проба позитивна 1,74 %, в присутності двох свідків, з результатом погодився. Водій від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Транспортний засіб не був евакуйований у зв`язку з тим, що водій припаркувався без порушень ПДР та не створював перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) ПДВ України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення суддею вимог матеріального і процесуального права просить постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КПК України скасувати і закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що він у вказаний у постанові час лише перебував в транспортному засобі у якості пасажира, однак не керував ним. На переконання апелянта наявні у справі докази не підтверджують факт керування ним автомобілем. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Куцигіна І.В., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п.2.9 (а) ПДР України, та його провина у скоєнні правопорушення доведена в повному обсязі. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (пункт 10 розділу ІІ Інструкції). Згідно з п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП. Судовим розглядом встановлено, що 22 лютого 2020 року о 14 год. 36 хв. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Пребрежна автомагістраль та вул. Нижньодніпровська в м. Запоріжжі, керував автомобілем Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, проба позитивна 1,74 %, в присутності двох свідків, з результатом погодився. Водій від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Транспортний засіб не був евакуйований у зв`язку з тим, що водій припаркувався без порушень ПДР та не створював перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 292491 від 22 лютого 2020 року, який складено поліцейським за порушення вимог пункту 2.9 (а) ПДР України, а саме за керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується також поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які були свідками проходження медичного огляду водієм ОСОБА_1 на місці зупинки; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду проба позитивна 1,74%; показами приладу Alcotest Drager 6820 від 22.02.2020 року № 904, тест позивний 1,74%; відеозаписом правопорушення. Відповідно до ч.4 ст.256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція 2) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом не скористався, від надання пояснень відмовився, протокол підписав та отримав його копію. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв та на відеозаписі не зафіксовано. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, поліцейськими дотримано. Апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 292491 від 22 лютого 2020 року стосовно ОСОБА_1 складений у встановленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП. Доводи апеляційної скарги що транспортним засобом керував його знайомий спростовуються відеозаписом, доданим до матеріалів справи. Крім того, в автомобілі окрім ОСОБА_1 не було жодної людини. Під час проведення огляду та складання матеріалів щодо ОСОБА_1 , останній не повідомляв працівникам поліції та свідкам про те, що він не керував транспортним засобом. Така позиція захисту з`явилась вже під час розгляду справи судом. З клопотанням про виклик свідків ОСОБА_1 та його захисник не звертались. Більш того, ОСОБА_1 не повідомив хто саме за його версією перебував за кермом, а також не скористався можливістю самостійно забезпечити явку цієї особи до суду, що на думку суду апеляційної інстанції є способом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначені та під час апеляційного перегляду справи не встановлені. З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, внаслідок порушення ним пункту 2.9 (а) ПДР України не спростовують, підстав для скасування постанови та закриття провадження у справі не вбачає. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130КУпАП залишити без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас