Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/1706/20

Дата документу Справа № 334/1706/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/433/20 Головуючий в 1-й інстанції Баруліна Т.Є. Єдиний унікальний № 334/1706/20 Доповідач в 2-й інстанції Гріпас Ю.О. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною останнього на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і накладено на нього штраф у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 420,40 грн. Як зазначено в постанові, 23 березня 2020 році відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 20.03.2020 року о 20:30 год. в м. Запоріжжі по прибережній автомагістралі в районі буд. ЛЕП №193 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Згідно довідки з травмпункту КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР від 20.03.2020р. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду підлягає скасуванню, оскільки суд проігнорував його пояснення надані в судовому засіданні щодо відсутності складу правопорушення. Суд не звернув увагу на порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП. Крім того, посилається на той факт, що заклад охорони здоров`я, який відав довідку не входить до переліку закладів, яки надається право на проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Довідка (висновок) не відповідає вимогам закону. В матеріалах справи відсутнє направлення водія на огляд. Також зазначає, що суд не взяв до уваги судову практику в аналогічних справах. У своїй постанові суд перекрутив фактичні обставини справи та вдається до припущень. Зазначає, що фактично справа не розглядалась. Постанова не мотивована і явно не відповідає реальним обставинам справи та наявним доказам. На підставі викладеного апелянт просить скасувати постанову, а провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ч.1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп). Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Суддя місцевого суд в порушення вимог ст.283 КУпАП в постанові не зазначила опис обставин, установлених під час розгляду справи, лише констатувала зміст протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суддею суду першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі. В постанові судді місцевого суду зазначено, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у формі керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння підтверджується: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серія ДПР18 № 360333від 23.03.2020 р.; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №360332 від 23.03.2020р.; довідкою з «Адмінпрактики» про відсутність у ОСОБА_1 повторності ст. 130 КУпАП; схемою ДТП від 20.03.2020р.; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.03.2020р.; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.03.2020р.; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 20.03.2020р.; поясненнями ОСОБА_1 від 23.03.2020р.; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.03.2020р.; рапортом слідчого ВР ЗСТ СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Гарана Р.П. від 21.03.2020р; довідкою з травмпункту від 20.03.2020р. та іншими документами. Вказані висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, та є передчасними. Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 360333 від 23.03.2020, 20.03.2020 року о 20 год. 30 хв. в м. Запоріжжі по прибережній автомагістралі в районі буд. ЛЕП №193 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Згідно довідки з травмпункту КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР від 20.03.2020р. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Натомість апелянт зазначає, що огляд на виявлення стану сп`яніння проведено з порушенням, оскільки до того як у нього відібрали зразки крові для встановлення стану сп`яніння, йому на місці події надано першу медичну допомогу в кареті швидкої допомоги та введено ін`єкції для знеболювання. Відповідно до п.8 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. Таким чином, хоча медичний огляд ОСОБА_1 і проведено у відповідності до вказаної Інструкції, однак такий результат огляду не можна визнати достовірним, оскільки після дорожньо-транспортної події, в результаті якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження йому було введено знеболюючі, які могли вплинути на результат дослідження на стан сп`яніння. В той же час, суд апеляційної інстанції вважає, що довідка з травмпункту від 20.03.2020 не може бути підставою для складання протоколу стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вказівка про наявність етанолу в крові, не свідчить про наявність алкогольного сп`яніння, саме в такій концентрації, що перевищує 0,2 проміле та впливає на швидкість реакції. Відповідно до п.7 Розділу ІІІнструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Крім того, слід зазначити, що протокол серії ДПР18 № 360333 стосовно ОСОБА_1 складений з порушенням, оскільки подія сталась 20.03.2020 року о 20 год. 30 хв., а протокол складено 23.03.2020. Довідка з травмпункту складена лікарем КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР від 20.03.2020 о 21 год. 50 хв. Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що протокол серії ДПР18 № 360333 від 23.03. складено з порушенням ч.2 ст.254 КУпАП. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення - процесуальний документ, який є підставою для розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення. Протокол є підставою для складання постанови. При оскарженні постанови протокол необхідний для того, щоб відновити обставини вчиненого правопорушення, цей документ є одним з найважливіших доказів по справі. Суддя місцевого суду не звернув уваги на вказані порушення, не дав відповідної оцінки матеріалам справи та прийшов передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. У відповідності до вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддею вимоги зазначеної правової норми про всебічність, повноту та об`єктивність дослідження всіх обставин справи у їх сукупності не дотримані. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Окрім того, суддя першої інстанції під час розгляду адміністративної справи не встановив фактичних обставин, що утворюють склад адміністративного правопорушення та не виклав їх в мотивувальній частині постанови як формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Текст постанови суду містить лише посилання на протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Однак під час розгляду вказаного протоколу суд першої інстанції не звернув уваги на недоліки протоколу і доданих до нього матеріалів про які наголошував ОСОБА_1 та його захисник. Згідно вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Доводи апеляційної скарги з приводу безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованими, і такими, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої не надав належної та об`єктивної оцінки. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів. За встановлених під час апеляційного розгляду обставин справи, є законні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскарженої постанови у зв`язку з недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130КУпАП скасувати. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас