Постанова Запорізький апеляційний суд № 319/5/20
від 24.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДата документу Справа № 319/5/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/265/20 Головуючий в 1-й інстанції Ходько В.М. Єдиний унікальний № 319/5/20 Доповідач в 2-й інстанції Гріпас Ю.О. Категорія - ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника - адвоката Єрмоленко Л.В. на постанову судді Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 березня 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Куйбишевського районного суду м. Запорізької області від 25 березня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , і накладено на нього адміністративне стягнення з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП у вигді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк в 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Як зазначено в постанові, 01.01.2020 року о 04 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння керував транспортним засобом «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Вокзальній навпроти кафе «Водолій» в смт. Комиш-Зоря Більмацького району Запорізької області, при цьому без необхідності виїхав на смугу зустрічного руху і в темну пору доби не вибрав безпечної швидкості руху, не вжив заходів для зменшення швидкості або об`їзду перешкоди, яку водій спроможний об`єктивно виявити та скоїв наїзд на транспортний засіб, що стояв «РЕНО», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобілі «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , «РЕНО», державний номерний знак НОМЕР_2 та авто «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_3 , які отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.2.9а, п.п.11.3, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник адвокат Єрмоленко Л.В. посилаючись на порушення суддею вимог матеріального і процесуального права просить скасувати постанову суду в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КПК України, і закрити провадження у справі в цій частині. Постанова в частині визнання винним ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП не оскаржується. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що огляд стан алкогольного сп`яніння проведено з порушенням порядку передбаченого ст.266 КУпАП та інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Інструкція №1452/735), а саме проведений більше ніж через дві години з моменту виявлення підстав для проведення огляду. Крім цього суд не дав оцінки її доводам про необхідність відбирання біологічного матеріалу у ОСОБА_1 з метою проведення лабораторних досліджень, при тому що останній заявляв про це в лікарні. Також на переконання апелянта суд поверхнево дослідив питання тематичного удосконалення лікаря, який проводив медичний огляд на стан сп`яніння. Отже захисник вважає, що результати медичного огляду також складені з порушенням вимог Інструкції №1425/735, тому їх не можна вважати доказами вини ОСОБА_1 . Також апелянт вказує, що суд викликав лише свідків працівників поліції, які є зацікавленими особами, інші ж свідки допитані не були. Відтак підстав вказувати у постанові показання свідків, як факт підтвердження вини ОСОБА_1 у суду не було. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник не з`явились, про час та місце проведення судового засідання, яке призначалось на 24.04.2020 ОСОБА_1 та адвокат Єрмоленко Л.В. повідомлені особисто. До початку судового засідання, призначеного на 24.04.2020 ні від ОСОБА_1 , ні від його адвоката Єрмоленко Л.В. клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Таким чином апеляційний суд вжив всіх можливих заходів для повідомлення осіб про час та місце розгляду справи за апеляційною скаргою, будь-які перешкоди для розгляду справи відсутні, відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП слід слухати справу у відсутність ОСОБА_1 та його адвоката Єрмоленко Л.В., враховуючи, що права, передбачені ч.1 ст.268 КУпАП не порушуються. Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Зі змісту ст.283 КУпАП випливає, що постанова суду має бути вмотивованою. Аналіз матеріалів справи свідчить, що зазначених вимог закону суддя місцевого суду дотримався в повному обсязі. Відповідно до положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суддею виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП України, повно і всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ОБ № 062245, серії ОБ № 060606 від 01.01.2020 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1 від 01.01.2020 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, письмовими поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності; поясненнями свідків; схемою місця ДТП та фототаблицями до неї; письмовими поясненнями учасників ДТП; довідками АРМОР та про відсутність у ОСОБА_1 повторності у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.124, 130 КУпАП, та вилучення посвідчення водія. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 01.01.2020 серії ОБ №062245, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані сп`яніння. Дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції відповідно до вимог ст.252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст.251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв`язку з чим, вірно встановив фактичні обставини справи щодо керування ОСОБА_1 , транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги захисника, є аналогічними з доводами висловленими під час розгляду справи судом першої інстанції та яким надана належна та обґрунтовано оцінка. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції та вважає, що вони ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Диспозицією ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, і факт його перебування в стані алкогольного сп`яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами. У відповідності з вимогами ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наявні в матеріалах справи докази та надаючи їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтами не надано. Вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції, а також під час медичного огляду на стан сп`яніння працівниками лікарні дотримано вимоги Інструкції затвердженої наказом МВС/МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. Інших підстав, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи не встановлено. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є очевидною і повністю підтверджується матеріалами справи. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Єрмоленко Л.В. залишити без задоволення. Постанову судді Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП залишити без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас