Ухвала КАС ВС № 215/5994/18

УХВАЛА 27 квітня 2020 року Київ справа №215/5994/18 адміністративне провадження №К/9901/10678/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 215/5994/18 за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 215/5994/18 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу, який підтверджує факт сплати судового збору; заяви про поновлення строку, в якій з урахуванням викладених в ухвалі обставин вказати поважні підстави для поновлення строку. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження суд приходить до таких висновків. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За приписами частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Предметом оскарження в касаційній скарзі визначено, зокрема ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не включено до переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України. Верховний Суд зазначає, що наведеними положеннями законодавства визначено право учасників справи на касаційне оскарження ухвал суду апеляційної інстанції лише у визначених законом випадках згідно вказаного у частині третій статті 328 КАС України переліку ухвал, який є вичерпним і остаточним та розширеному тлумаченню не підлягає. Разом з тим, суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статтей 160,161 КАС України, формально підходити до цих норм, у зв`язку з чим апеляційні скарги безпідставно залишати без руху та повертати. Колегія суддів зазначає, що правомірність затосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статтей 160, 161 КАС України та залишенні її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали про повернення апеляційної скарги на підставі частини 169 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Водночас у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Вирішуючи дане клопотання, колегія суддів виходить з наступного. Підстави та порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлені статтями 346, 347 КАС України. Згідно з частинами третьою- шостою статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Зі змісту зазначеної норми слідує, що така підстава передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як незгода скаржника з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій відсутня. Крім цього, справа передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі відкриття касаційного провадження у справі судом касаційної інстанції (у цьому випадку - Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду) та виявлення в ході розгляду касаційної скарги підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених статтею 346 КАС України. КАС України чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках. Виходячи з вищенаведеного, у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 215/5994/18 за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Копію цієї ухвали направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Судді Верховного Суду