Ухвала КАС ВС № 816/846/16

УХВАЛА 27 квітня 2020 року Київ справа №816/846/16 адміністративне провадження №К/9901/9611/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №816/846/16 за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року задоволено позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: несплатою судового збору у розмірі 335 613,49 грн. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 23 грудня 2019 року відповідачем направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору у встановлений в ухвалі строк. Вказане клопотання ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року задоволено, продовжено такий процесуальний строк на десять днів з дня отримання копії даної ухвали. В подальшому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року відмовлено у задоволенні повторного клопотання апелянта про продовження строку сплати судового збору та скаргу повернуто в зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не усунуто у встановлений судом строк. Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, Головне управління ДПС у Полтавській області оскаржило його в касаційному порядку. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Постановляючи ухвалу від 31 січня 2020 року, суд виходив з того, що апелянтом не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору за її подання. Так, апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору. У задоволенні клопотання апелянта про продовження строку для сплати судового збору відмовлено, з огляду на те, що апелянтом вже подавалось клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду було задоволено, продовжено процесуальні строки, однак, у встановлені судом строки апелянтом вимоги ухвали суду виконані не були. Доказів, які підтверджують відсутність можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, апелянтом не надано, а обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом, а сплата судового збору, у розмірі, визначеному законом, є процесуальним обов`язком скаржника. Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Відповідно до частини другої, шостої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для повторного продовження строку для сплати судового збору. Доводи касаційної скарги зводяться до важкого матеріального становища органів Державної фіскальної служби та відсутністю коштів на сплату судового збору, що не спростовує наведених вимог чинного законодавства. Крім того, посилання скаржника на те, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження рішення є очевидно необґрунтованими. Так, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Повернення апеляційним судом апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону та повторне звернення до апеляційного суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи. Принагідно, колегія суддів зауважує, що посилання на ухвали Верховного Суду як на практику, за якою суб`єкту владних повноважень поновлюється строк на касаційне оскарження при первинному поверненні касаційної скарги з підстав неможливості сплатити судовий збір є необґрунтованими. Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Такі ухвали Верховного Суду не є правовою позицією, що є обов`язковою до застосування у розумінні закону. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат не повинна бути перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Крім того, скаржник у касаційній скарзі зауважує про нерозгляд судом апеляційної інстанції клопотання Головного управління ДПС у полтавській області про заміну відповідача його правонаступником. Стосовно вказаних доводів Суд зазначає наступне. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Таким чином, вказана правова норма передбачає встановлений законодавством проміжок часу, протягом якого суд наділений повноваженнями вирішення питання можливості заміни сторони правонаступником, а саме протягом судового процесу. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення Закону №3674-VI та статті 169, 296, 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №816/846/16. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: І. Л. Желтобрюх Судді О. В. Білоус Н.Є. Блажівська