Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 608/222/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 608/222/20 пров. № А/857/3310/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М. суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В. за участю секретаря судових засідань Чопко Ю.Т. розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2020 року (головуючий суддя: Яковець Н.В., місце ухвалення м. Чортків) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Гладчука Юрія Степановича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, встановив: ОСОБА_1 , 30.01.2020 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.01.2020 серії ЕАК № 1997219. Обґрунтовує позов тим, що 19.01.2020 приблизно о 17 год 30 хв керував транспортним засобом Аudi Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 на автошляху М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече та побачивши, що попереду рухався із низькою швидкістю патрульний автомобіль SKODА, а також переконавшись, що перешкоду іншим транспортним засобам не створює, зустрічна смуга вільна здійснив маневр - обгін на прямій ділянці дороги, видимість якої не обмежена, в межах дозволених стандартів. В цей час, на 360 км вищезазначеного автошляху, його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції шляхом ввімкнення червоного проблискового маячка на підставі того, що нібито перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, тим самим порушив п. 34 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність. Проте, згодом працівники поліції помилково дійшли висновку, що ним було здійснено обгін ближче ніж за 100 м перед пішохідним переходом поза населеним пунктом, чим порушено, п. п. «в» п. 14.6 ПДР України. У зв`язку із чим була складена постанова, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Позивач вважає, що постанову винесено без врахування всіх обставин, не взято до уваги пояснень позивача, розгляд справи проведено необ`єктивно і неповно, а тому така підлягає скасуванню, а дії працівників поліції є протиправними. Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві. Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, 22.04.2020 подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що 19 січня 2020 року поліцейським 1 батальйону 2 роти УПП в Тернопільській області лейтенант поліції Гладчуком Ю.С. відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1997219 та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Згідно цієї постанови ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Аudi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 19 січня 2020 р. о 17.33 год на автошляху М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, здійснив обгін ближче ніж за 100 м перед пішохідним переходом поза населеним пунктом, порушив вимогу пп. «в» п. 14.6 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач виконав вимоги КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Крім цього, відповідачем надано докази, які підтверджують вину позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України). Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. З системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 122 КпАП України, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів, однак не можуть виступати самостійними суб`єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, від 09 квітня 2020 року у справі №181/581/17(2-а/181/17/17). Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що органом Національної поліції, у розглядуваній справі є Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, від імені якого, зокрема, поліцейський 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Гладчук Юрій Степанович, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення. Однак, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, як суб`єкт владних повноважень, у процесуальному статусі відповідача до участі у розгляді цієї адміністративної справи, судом першої інстанції залучений не був. Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача - поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Гладчука Юрія Степановича, оскільки у розглядуваній справі, належним відповідачем є Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, тобто відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у цій справі позов заявлено до неналежного відповідача - поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Гладчука Юрія Степановича, який не є суб`єктом владних повноважень, а отже з врахуванням відсутності в суду апеляційної інстанції повноважень замінити відповідача, підстави для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежного відповідача відсутні. Однак, вказані обставини, не позбавляють позивача, з метою захисту своїх прав, звернутися з позовом до суду до належного відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції. Відповідно до ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Пунктом 4 ч. 3 ст. 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Частиною 4 цієї статті передбачено, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при відмові у задоволенні позову, допустив помилкове застосування норм процесуального права, а тому оскаржене рішення, в частині мотивів відмови від позову слід змінити. Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 315, 317, 321, 322, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2020 року у справі № 608/222/20 змінити в частині мотивів відмови від позову. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін