Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/6085/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6085/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним дій та скасування вимоги про сплату боргу,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправними дії головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-927 - 57 від 11.05.2019 року; - скасувати вимогу головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-927-57 від 11.05.2019 року. В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем протиправно прийнято вимогу про сплату судового збору (недоїмки) щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як платника, оскільки позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та згідно з поданими деклараціями до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не отримував доходів від підприємницької діяльності, а тому у останнього не було обов`язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року у задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не виникає обов`язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі, який передбачений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 по 13.06.2019 року був зареєстрований я фізична особа-підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування, перебував на обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 11 травня 2019 року головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-927-57. У вказаній вимозі зазначено, що станом на 30 квітня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені позивача склала 21030,90 грн., у тому числі недоїмка 21030,00 грн., штрафи 00,0 грн., пеня 00,0 грн. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Отже фізична особа-підприємець, яка в силу положень ст.50 Цивільного кодексу України визначається як особа, яка здійснює своє право на підприємницьку діяльність, є платником єдиного внеску. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно положень п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску Отже фізична особа, яка зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності є платником єдиного внеску, при цьому, враховуючи положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", незалежно від того чи отримує вона дохід від такої діяльності чи ні. З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість аргументів позивача про те, що у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не виникає обов`язку сплачувати єдиний внесок. Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 зазначеного Закону недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Частинами 3 та 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953. Розділом VI Інструкції визначено порядок стягнення заборгованості з платників. Так, згідно з п.1, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках, зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом. Згідно з даними інформаційної системи органу контролю Якимчук С.В. був нарахований єдиний соціальний внесок в розмірі мінімального страхового внеску за 2017 рік у сумі 8448,00 грн. (704*12 міс.), за 2018 рік - у сумі 9828,72 грн. (816,06*12 міс.), за І квартал 2019 року - 2754,18 грн., що разом склало - 21030,90 грн., який заперечується платником. Отже, враховуючи наявність у позивача недоїмки по сплаті єдиного внеску, відповідачем правомірно сформовано та направлено позивачу оскаржувану вимогу. Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку втручання держави у право на мирне володіння майном, було законним, оскільки здійснювалось на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним, та було виправданим, так як мало на меті задоволення суспільного інтересу. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувана вимога є правомірної та не підлягає скасуванню. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року в адміністративній справі 160/6085/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко