Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/4456/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4456/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області в особі Територіального сервісного центру МВС № 2341 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 р. (суддя Новікова І.В.) в справі № 280/4456/19 за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області в особі Територіального сервісного центру МВС № 2341 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області в особі Територіального сервісного центру МВС № 2341 про визнання протиправними дій з відмови у перезакріпленні номерного знаку НОМЕР_1 за транспортним засобом марки BMW, моделі X5, 2010 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , зобов`язання безоплатно закріпити номерні знаки НОМЕР_1 за транспортним засобом марки BMW, моделі X5, 2010 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 . Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 р. позов задоволено частково, визнано протиправною відмову Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області в особі Територіального сервісного центру №2341 в перезакріпленні номерного знаку НОМЕР_1 за транспортним засобом марки BMW, моделі Х5, 2010 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , зобов`язано Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області в особі Територіального сервісного центру №2341 вчинити дії щодо перезакріплення номерного знаку НОМЕР_1 за транспортним засобом марки BMW, моделі Х5, 2010 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апелянта повторюють зміст відзиву на позову заяву відповідача та зводяться до того, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки відповідач не є правонаступником підрозділів Державтоінспекції МВС України (далі - ДАІ), а судом першої інстанції застосовано підзаконний акт, який регулює діяльність саме підрозділів ДАІ; номерний знак позивача не може бути перезакріплений за іншими особами, оскільки не відповідає діючим стандартам. У відзивах на апеляційну скаргу позивач та третя особа просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. На виконання розпорядження голови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 р. № 12-РО щодо рекомендації розгляду в порядку письмового провадження справ, призначених до розгляду в судовому засіданні на час, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», учасники справи повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позивач та третя особа просили здійснити апеляційний перегляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач просив відкласти розгляд справи, послався на лист Ради суддів України від 11.03.2020 р., в якому викладене прохання до учасників справи утриматися від особистої участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників справи. Зважаючи на те, що ця справа є справою незначної складності, судом не визнавалась явка представника відповідача до судового засідання обов`язковою, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, які передбачають розгляд судом апеляційної інстанції справи в порядку письмового провадження у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд визнав клопотання відповідача про відкладення розгляду справи таким, що не має бути задоволено, та розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач був власником транспортного засобу Volkswagen Passat, 2006 року випуску, за яким було закріплено державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . 25.09.2019 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №2341/2019/1490572, відповідно до умов якого до ОСОБА_3 перейшло право власності на автомобіль Volkswagen Passat , 2006 року випуску, а державний номерний знак, що був закріплений за вказаним автомобілем, передано на платне зберігання до Територіального сервісного центру №2314 Регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області. Відповідно до квитанцій позивачем здійснювались щомісячні платежі за зберігання ТСЦ № 2314 номерного знаку НОМЕР_1 . 22.08.2019 позивач звернувся до ТСЦ НОМЕР_4 із заявою, в якій просив номерні знаки НОМЕР_1 , які йому належать, передати для реєстрації його онуку - ОСОБА_2 22.08.2019 ОСОБА_2 до зазначеного сервісного центру подано заяву №243487360, в якій заявник просив провести операцію «410-Перереєстрація при заміні номерного знаку» щодо автомобіля марки BMW, модель Х5, 2010 року випуску. Листом ТСЦ №2341 від 23.08.2019 №31/8/2341-0-209 позивача повідомлено про те, що за результатами розгляду заяви про передачу номерних знаків НОМЕР_1 заяву залишено без задоволення згідно з пунктом 42 постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 «Номерні знаки із перереєстрованих або знятих з обліку транспортних засобів за умови їх відповідності стандартам перезакріплюються за зверненням власників за іншими придбаними ними транспортними засобами». Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився на заявою позивача на платному зберіганні у територіальному сервісному центрі МВС №2342, позивачем вносилась плата за зберігання, тому такий номерний знак може бути закріплений за заявою власника цього номерного знака за транспортними засобами інших власників. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо проведення безоплатного перезакріплення номерного знаку, суд першої інстанції вказав, що такі позовні вимоги є передчасними з огляду на те, що питання вартості такої послуги не виникало та не було підставою для відмови у перезакріпленні номерних знаків; оплата послуг за перереєстрацією транспортного засобу (в т.ч. за видачу нового свідоцтва про реєстрацію ТЗ) у зв`язку із зміною номерних знаків повинна здійснюється особою, якій на праві власності належить транспортний засіб та за яким закріплюються нові номерні знаки, а не позивачем, що свідчить про необґрунтованість такої вимоги. Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 був власником транспортного засобу Volkswagen Passat, 2006 року випуску, за яким було закріплено державний номерний знак НОМЕР_1 . У зв`язку з продажем позивачем 25.09.2019 р. ОСОБА_3 автомобілю Volkswagen Passat, 2006 року випуску, державний номерний знак, що був закріплений за вказаним автомобілем, передано на платне зберігання до Територіального сервісного центру №2314 Регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області. Саме позивачем здійснювались щомісячні платежі за зберігання Територіальним сервісним центром № 2314 номерного знаку НОМЕР_1 , що підтверджено відповідними квитанціями. 22.08.2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про передачу номерних знаків НОМЕР_1 , які йому належать, його онуку ОСОБА_2 22.08.2019 р. ОСОБА_2 до Територіального сервісного центру № 2314 подано заяву №243487360 про проведення операції « 410-Перереєстрація при заміні номерного знаку» щодо автомобіля марки BMW, модель Х5, 2010 року випуску. Листом відповідача від 23.08.2019 р. №31/8/2341-0-209 позивача повідомлено про те, що за результатами розгляду заяви про передачу номерних знаків НОМЕР_1 заяву залишено без задоволення згідно з пунктом 42 постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Статтею 34 Закону України від 30.06.1993 «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ встановлено, що державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов`язок щодо їх реєстрації. Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України. Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби, ТЗ), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків, встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (далі - Порядок № 1388). Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (пункт 3 Порядку № 1388). Пунктом 8 Порядку № 1388, встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов`язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків. Відповідно до абзацу 1 пункту 16 Порядку № 1388 номерний знак видається на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби. Пунктом 33 Порядку № 1388 передбачено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі, зокрема, зміни їх власників. При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться. Порядок здійснення центрами надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів та номерних знаків на ТЗ встановлюється Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів номерних знаків на них, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 (далі - Інструкція № 379). Абзацом 1 пункту 4.1. Інструкції № 379 передбачено, що у разі заміни номерних знаків (крім випадків їх втрати або викрадення) проводиться перереєстрація ТЗ із заміною свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта). При цьому попередньо видані номерні знаки вилучаються. На заяві обов`язково проставляються відмітка про їх вилучення із зазначенням дати вилучення та підпис уповноваженої посадової особи. Вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що вже були в користуванні, і при їх відповідності встановленим вимогам можуть видаватися для повторного використання або знищуватися в установленому порядку. Згідно з абзацом 1 пункту 5.2. Інструкції № 379 у разі зняття транспортного засобу з обліку, номерні знаки, які були закріплені за ТЗ, вилучаються, про що робиться відповідна відмітка на заяві. Відповідно до пункту 5.2. Інструкції № 379 у разі зняття транспортного засобу з обліку, номерні знаки, які були закріплені за ТЗ, вилучаються, про що робиться відповідна відмітка на заяві. За письмовою заявою власника ТЗ або уповноваженої ним особи на вказаний у заяві термін номерні знаки, які були закріплені за цим ТЗ і відповідають діючим стандартам, приймаються на зберігання Центром, який проводив зняття з обліку ТЗ, за умови внесення плати за їх зберігання відповідно до вимог пункту 3.5 глави 3 цієї Інструкції. Зазначені номерні знаки за зверненням їх власника перезакріплюються за іншими придбаними ними транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників. За відсутності такої заяви або після закінчення зазначеного в заяві терміну вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що були в користуванні, і при їх відповідності чинним стандартам можуть видаватися для повторного використання або знищуються в установленому порядку. Номерні знаки легкових автомобілів, виготовлені відповідно до вимог державних стандартів, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009, які здані до підрозділу Державтоінспекції МВС України без надання власником такого транспортного засобу письмової заяви про їх зберігання, знищуються в установленому законодавством порядку, а в разі надходження заяви про отримання такого номерного знака від іншого власника транспортного засобу виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства. Верховним Судом в постанові від 26.09.2018 р. в справі № 808/1340/17 висловлена наступна правова позиція. Пунктом 5.2 Інструкції № 379 встановлено, що власник номерних знаків має право на вказаний у заяві термін передати їх на зберігання до Центру, який проводив зняття з обліку ТЗ, за умови внесення плати за їх зберігання. І лише у разі відсутності такої заяви, номерні знаки, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009 знищуються в установленому законодавством порядку, а в разі надходження заяви про отримання такого номерного знака від іншого власника транспортного засобу виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, зазначеною Інструкцією визначено, що за заявою власника номерних знаків вони перезакріплюються за іншими придбаними ним транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників. Дія закону (нормативно-правового акта) чи навіть окремої його норми - це обов`язковість їх виконання (всіма) громадянами, посадовими особами, державними органами та іншими суб`єктами права стосовно певної сфери (виду) суспільних відносин, за певних обставин (ситуацій), протягом певного часу, на певній території (у певному просторі) та щодо конкретного кола суб`єктів права, тобто осіб, організацій (в широкому значенні цього слова), які наділені певними характеристиками. Отже, межі дії нормативних актів (законів) чи окремих норм визначаються критеріями (параметрами), зокрема, колом осіб, на яких поширюються норми акта. За відсутності прямої вказівки на звуження певного кола осіб вважається, що така норма поширює свою дію на усіх респондентів. Крім того, абзацом 7 пункту 42 Порядку № 1388 передбачено, що номерні знаки зі знятих з обліку транспортних засобів за умови їх відповідності стандартам перезакріплюються за зверненням власників за іншими придбаними ними транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників. Оплата вартості номерних знаків не може бути підставою обмеження прав особи ставити її у гірше становище порівняно з власником безкоштовних номерних знаків. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що номерні знаки, які зберігаються за письмовою заявою власника ТЗ або уповноваженої ним особи у Центрі, який проводив зняття з обліку цього ТЗ, за умови внесення плати за їх зберігання, за заявою власника номерних знаків перезакріплюються за іншими придбаними ним транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників. Прямої вказівки на протилежне Інструкція № 379 не містить. Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 як власником транспортного засобу при знятті цього транспортного засобу з обліку внесена плата за зберігання номерного знаку, такий номерний знак за заявою ОСОБА_1 повинен бути перезакреплений за транспортним засобом іншого власника. Відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову. Доводи апелянта спростовані висновками суду, викладеними вище. Посилання апелянта на неможливість перезакріплення номерного знаку НОМЕР_1 за іншим транспортним засобом з підстав невідповідності діючим вимогам ДСТУ у зв`язку зі змінами в символіці є необґрунтованими, оскільки вказані обставини в розумінні пункту 5.2 Інструкції №379 не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви позивача. Також з цього приводу судом першої інстанції цілком обґрунтовано зазначено, що відповідачем належними доказами не доведено, що номерний знак НОМЕР_1 знищено, в тому числі і у зв`язку із його невідповідністю ДСТУ, або видано для повторного користування. Стосовно посилання апелянта на наявність виключної компетенції відповідача у питанні реєстрації транспортних засобів та відсутності у суду компетенції з втручання у дискреційні повноваження відповідача суд зазначає наступне. Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин. Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області в особі Територіального сервісного центру МВС № 2341 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 р. в справі № 280/4456/19 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 р. в справі № 280/4456/19 за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області в особі Територіального сервісного центру МВС № 2341 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 27.04.2020 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 27.04.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко