Ухвала Велика Палата ВС № 320/5705/18

УХВАЛА 19 березня 2020 року м. Київ Справа № 320/5705/18 Провадження № 11-82за20 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Гриціва М.І., суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. перевірила звернення у формі касаційної скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, і ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною відмову управління ПФУ перерахувати йому пенсію учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, та зобов`язати управління ПФУ провести йому з 11 липня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Київський окружний адміністративний суд рішенням від 28 грудня 2018 року позов задовольнив. Визнав протиправною відмову управління ПФУ перерахувати ОСОБА_1 пенсію учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та зобов`язав управління ПФУ провести ОСОБА_1 з 01 липня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (5х3723,00), відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року в апеляційному порядку не переглядалося. 07 жовтня 2019 року позивач подав до суду першої інстанції заяву, у якій просив роз`яснити порядок та правильність виконання судового рішення у цій справі. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 15 жовтня 2019 року заяву позивача задовольнив та роз`яснив, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 в адміністративній справі № 320/5705/18 управління ПФУ зобов`язане перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 серпня 2018 року пенсію, обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (5х3723=18 615 грн), відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Роз`яснив також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Управління ПФУ не погодилося з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року і подало апеляційну скаргу. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2020 року скасував ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та ухвалив нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про роз`яснення порядку та правильності виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року залишив без задоволення. ОСОБА_1 не погодився із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду і подав касаційну скаргу. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03 лютого 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті касаційного провадження. Підставою для цього стало подання скарги на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. 04 березня 2020 року ОСОБА_1 надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій. Прохання мотивує тим, що ця справа стосується безпосередньо його порушених прав, свобод та інтересів, оскільки за результатами розгляду позовних вимог зменшено розмір його пенсії. Зі змісту та спрямованості аргументів звернення ОСОБА_1 можна узагальнити, що її автор насправді пропонує, щоб Велика Палата Верховного Суду проревізувала і переглянула ухвалу касаційного суду від 03 лютого 2020 року про відмову у відкритті касаційного провадження, відкрила касаційне провадження й здійснила касаційний перегляд касаційної скарги скаржника. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції. Згідно зі статтею 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку. Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що ухвала суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду. Доводи і аргументи скарги ОСОБА_1 не спростовують правових висновків зазначених рішень. У зв`язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)». Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 є неприйнятною, а тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути скаржнику. Керуючись пунктом 8 частини третьої статті 2, статтями 24, 346, 365 КАС України Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА: Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Касаційну скаргу та додані до нього матеріали повернути ОСОБА_1 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М.І. Гриців Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна Н. П. Лященко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г. Яновська В. С. Князєв