Постанова 4813 № 495/9788/18

Номер провадження: 22-ц/813/1764/20 Номер справи місцевого суду: 495/9788/18 Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю. Доповідач Дрішлюк А. І. Категорія: 48 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 , про стягнення пені (неустойки) та збитків по несплаті аліментів, - ВСТАНОВИВ: Процесуальний рух справи та позиції сторін в суді першої інстанції. 22 жовтня 2018 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені (неустойки) та збитків по несплаті аліментів, в якій позивачка просила стягнути з ОСОБА_3 пеню за несплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 165256,80 грн; стягнути з ОСОБА_3 суму збитків через несплату аліментів у розмірі 27094,61 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 червня 2014 року по справі № 495/3332/14-ц з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000,00 грн щомісяця, починаючи з 12.05.2014 року та до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ухиляється від сплати аліментів з травня 2014 року по теперішній час, не вживає заходів щодо ліквідації заборгованості по сплаті аліментів (а.с. 1-6). 14 січня 2019 року позивачка подала заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені за несплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 47183,61 грн (а.с. 36). Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені (неустойки) та збитків по несплаті аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню (неустойку) за несплату аліментів в період з 12.05.2014 року по 30.09.2018 року в сумі 14161,45 грн, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 96-102). Процесуальний рух справи та позиції сторін в суді апеляційної інстанції. 09 серпня 2018 року до Білгород-Дністровського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга позивача на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2019 року. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, під час розгляду справи судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Позивачка вказує, що судом першої інстанції неправильно розраховано розмір пеніпо несплаті аліментів, наголошуючи при цьому на періодичний характер зобов`язання по сплаті аліментів та необхідність окремого розрахунку розміру несплачених відповідачем аліментів за кожен місяць. Апелянтка також зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено розмір актуальних фактичних доходів відповідача. Позивачка також вважає, що суд помилково трактував вимогу про стягнення збитків, як вимогу про стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних та застосував закон щодо відповідальності боржника за прострочення оплати додаткових витрат на дитину, оскільки відповідно до ст.179 СК України аліменти, одержані на утримання дитини, є власністю дитини, а запропоновані позивачкою суми для стягнення з відповідача не є мірою відповідальності за прострочення сплати аліментів, а є збитками, які понесла дитина внаслідок порушення її права користування належним їй майном. Тому апелянтка просить скасувати оскаржуване рішення та винести нове, яким позов задовольнити в повному обсязі (а.с. 105-110). Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Апеляційне провадженнярозглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Позиція апеляційного суду по справі. Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний суд частково задовольняючи апеляційну скаргу вважає за необхідне зазначити наступне. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що донька перебуває на повному матеріальному забезпеченні позивача, батьки мають рівні зобов`язання по утриманню дітей, а тому виходячи з мінімального грошового рівня забезпечення дитини відповідного віку, встановленого законом, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вирішив їх частково задовольнити. Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.06.2014 року по цивільній справі №495/3332/14-ц, стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця: м. Білгород-Дністровський, Одеська область, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і/н НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ­ доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1000 гривень щомісяця, починаючи з 12.05.2014 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9). 19.08.2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Білгород - Дністровського МУЮ Журавель І.О. відкрито виконавче провадження ВП № 44450508 (а.с. 11-12). Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам від 10.10.2018 року, складеного головним державним виконавцем Білгород-Дністровського ВДВС ГТУЮ, встановлено заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_3 станом на 30.09.2018 року у сумі 47183,61 грн. (а.с. 14). Оскільки боржник належним чином не виконав рішення суду від 10.06.2014 року та ухилився від сплати аліментів, головним державним виконавцем Білгород-Дністровського МРВ ДВС ГТУЮ 10.10.2018 року винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (а.с. 16-17). З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просила суд стягнути з відповідача неустойку/пеню в розмірі, що не перевищує суму заборгованості, тобто 47183,61 грн (а.с. 36). В процесі розгляду справи відповідач повідомив суду, що погасив заборгованість з аліментів, на підтвердження чого надав до суду розписку, відповідно до якої він взяв борг в розмірі 49000 грн. Позивач не заперечувала факт того, що відповідач погасив заборгованість з аліментів. В матеріалах справи наявні розрахунки заборгованості, надані державним виконавцем до суду першої інстанції. Так, заборгованість по аліментах з 12.05.2014 року по 30.11.2015 року складає 18 місяців та 20 днів. З 01.12.2015 року по 30.09.2016 року 10 місяців. З 01.10.2016 року по 30.09.2018 року 24 місяців (а.с. 44,45,46). Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.04.2019 року в справі № 333/6020/16-ц. Отже, враховуючи вище наведене, апеляційний суд погоджується з розрахунком заборгованості, наведеним позивачем в апеляційній скарзі, відповідно до якого обчислена пеня щодо кожного простроченого платежу окремо з врахуванням кількості прострочених днів щодо сплати такого платежу. Наприклад, за травень 2014 року сума аліментів складає 645 грн (оскільки сплата аліментів була призначена з 12.05.2014 року). З дня прострочення сплати аліментів та до моменту сплати відповідачем заборгованості минуло 1583 дні. Отже, пеня складає 645,0х1%х1583=10210,35 грн. За червень 2014 року сума аліментів склала 1000 грн, термін прострочення 1553 днів, розмір пеня 15530 грн і т.д. Разом за 2014-2015 роки розмір пені складає 253120 грн. Разом з тим, враховуючи, що положеннями ч. 1 ст. 196 СК України встановлено, що розмір пені, яка може бути стягнена не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, апеляційний суд задовольняє позовні вимоги в цій частині (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Щодо інших позовних вимог. Як було вище зазначено, ч. 1 ст. 196 СК України визначає право одержувача аліментів на стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. Зокрема, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Частина перша вказаної статті була змінена та викладена в діючій редакції Законом України від 17.05.2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів». Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Зміни до вказаної статті були внесені Законом України від 03.07.2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання». Відповідно до ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Відповідно до ст. 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. Відповідно до ст. 10 СК України якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону). З вище наведеного вбачається, що законодавець безпосередньо в Сімейному кодексі передбачив спеціальний механізм захисту права на належне виконання боржником зобов`язання щодо сплати аліментів. Тобто, положення сімейного законодавства безпосередньо застосовуються до спірних правовідносин. Відтак, доводи апелянта щодо застосування до спірних відносин положень цивільного законодавства щодо відповідальності за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) відхиляються апеляційним судом. Позовні вимоги щодо індексації суми аліментів позивачем не заявлялись. Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу та на підставі ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення та ухвалює нове, яким частково задовольняє позовні вимоги. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2019 року скасувати в частині стягнення пені. В скасованій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 доОСОБА_2 , про стягнення пені (неустойки) та збитків по несплаті аліментів задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , пеню за несплату аліментів в період з 12.05.2014 року по 30.09.2018 року в сумі 47183,61 грн. Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк М.М. Драгомерецький Р.Д. Громік 24.04.2020 року м. Одеса