Ухвала КАС ВС № 9901/112/20

УХВАЛА 27 квітня 2020 року Київ справа №9901/112/20 адміністративне провадження №П/9901/112/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мартинюк Н.М., суддів: Дашутіна І.В., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., Шевцової Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування окремих положень рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 16 квітня 2020 року звернулася до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - "Комісія"), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 3 червня 2019 року №345/ко-19 в частині абзацу третього резолютивної частини щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням. Підстави позову, зокрема, вмотивовані тим, що на думку позивачки, оскаржуване рішення було прийнято відповідачем з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Одночасно у позовній заяві ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності підстав пропуску такого строку позивачка вказує, що оскаржуване рішення Комісії вона отримала тільки 18 грудня 2019 року у відповідь на її запит. Як вказує позивачка, необхідною умовою здійснення стороною права на оскарження є її обізнаність зі змістом оскаржуваного рішення. Тому на підставі частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») вона вважає, що строк звернення до суду пропущений нею з поважних причин. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Частина четверта статті 22 КАС України передбачає, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, судом встановлено наступне. Вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України. Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята цієї статті). Пунктом 17 частини четвертої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відтак, строк для оскарження позивачкою рішення відповідача становить один місяць і його відлік розпочинається з дня, коли позивачка дізналася чи мала дізнатися про прийняте рішення. Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Положеннями частини першої статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби. Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує рішення Комісії від 3 червня 2019 року №345/ко-19 і зазначає, що спірне рішення їй не вручалося, а було отримано нею поштою, на власний запит лише 18 грудня 2019 року. З позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 16 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку. В аспекті спірних правовідносин слід зазначити, що повідомлені позивачкою обставини не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними підстав пропуску строку на звернення до суду та поновлення такого строку. Зокрема, позивачкою необґрунтовано причин тривалого очікування отримання спірного рішення, не вказано про об`єктивну неможливість звернення до ВККС про отримання тексту рішення з метою запобігання пропуску встановленого законом строку для оскарження акту, що, з огляду на наведене, могло б засвідчити про її намір відновити свої порушені права. За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. З врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вказані позивачкою у заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом є неповажними, тому позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачці строк, протягом якого вона матиме змогу вказати інші підстави для поновлення строку звернення з цим позовом . Відтак у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду потрібно відмовити. За приписами частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Крім того, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Всупереч вказаних вимог, ОСОБА_1 не зазначила у позовній заяві свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, а також ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, його засобів зв`язку (якщо такі відомі позивачці). Разом із цим згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Проте матеріали позовної заяви, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року складає: 2102 грн. Враховуючи зазначене, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі: 840,80 грн. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За наведених обставин та нормативного регулювання, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом: 1) надання клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав пропуску строку на звернення до суду і наданням доказів поважності причин його пропуску (для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених позивачкою в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку); 2) виконання вимог, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України; 3) надання документа про сплату судового збору. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, встановлений судом у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 243, 256 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до Верховного Суду із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування окремих положень рішення. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування окремих положень рішення залишити без руху. Встановити позивачці строк у десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Роз`яснити позивачці, що у перебіг цього строку не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк І.В. Дашутін А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.В. Шевцова, Судді Верховного Суду