Постанова 4857 № 1.380.2019.006035

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006035 пров. № А/857/2015/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Носа С.П., Онишкевича Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Оприска Миколи Васильовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Кухар Н.А. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівської області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівської області, відповідач) №Л-5252/0-3016/0/37/-19 від 20.06.2019 про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), орієнтованою площею 23,9479 га та зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), орієнтованою площею 23,9479 га на території Великовільшанської сільської ради Золочівського району Львівської області. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у задоволені позову було відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача Оприско М.В. подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити адміністративний позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано правил застосування норм матеріального права в часі та застосовано положення статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин, а на час розгляд справи. Натомість, згідно ч.2 ст.134 ЗК України, в редакції станом на 2012 рік (отримання розпорядження Золочівської районної державної адміністрації Львівської області №387 від 24.07.2012) не підпадали продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Вказує, що позивач, звертаючись із клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для передачі в оренду терміном на 49 років зазначав, що є користувачем цієї земельної ділянки на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації Львівської області №387 від 24.07.2012, однак у зв`язку із реальним визначенням межових знаків потребує відновленню та просив надати дозвіл. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Львівської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 , яка діяла за дорученням від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для передачі в оренду терміном на 49 років, орієнтовною площею 23,9479 га, для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Великовільшанської сільської ради Золочівського району Львівської області. Листом ГУ Держгеокадастру у Львівській області №Л-5252/0-3016/0/37-19 від 20.06.2019 «Про розгляд клопотання» позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність мотивуючи тим, що відповідно до ч.2 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеним статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельні ділянки. Роз`яснено, що відповідно до ст.134 цього ж кодексу, право оренди запропонованої позивачем земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Порядок надання земель в користування регламентовано ст.ст.92, 123, 134 ЗК України. Статтею 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радо Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки зі зміною її цільового призначення та формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) регламентовано ст.55 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003 (далі - Закон №858-IV). Згідно ст.791 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, яке здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Оскільки, дана земельна ділянка не є сформована, передача здійснюється шляхом розроблення проекту землеустрою. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що можливість отримання позивачем зазначеної у заяві земельної ділянки для ведення фермерського господарства, допустиме за умов, передбачених ст.136 ЗК України, зокрема, включення її до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. 20.09.2011 між ФГ ОСОБА_1 та ПП «Форппроект» був укладений договір № 153-09/11 про надання робіт, послуг, умовами якого є виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки по передачі в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства на території Великовільшанської сільської ради. Розпорядженням Золочівської районної державної адміністрації Львівської області №387 від 24.07.2012 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для передачі в довгострокову оренду Фермерському господарству ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Великовільшанської сільської ради, пунктом 3.1 якого було Фермерському господарству ОСОБА_1 необхідно було укласти договір оренди землі із Золочівською районною державною адміністрацією в місячний термін з дня реєстрації розпорядження. Згідно ст.17 ЗК України (чинної станом на день прийняття розпорядження), до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належало, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Відповідно до ст.124 ЗК України (чинної станом на день прийняття розпорядження), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Статтею 125 цього Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно ч.5 ст.126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Як правильно було встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, у березні 2019 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з метою укладення договору оренди згідно розпорядження. Про дану обставину позивач вказує у своєму клопотанні від 28.05.2019, поданому до ГУ Держгеокадастру у Львівській області. Листом ГУ Держгеокадастру у Львівській області №П-2120-/0-2114/0/37-19 від 10.04.2019 позивачу було відмовлено в укладенні договору оренди земельних ділянок. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області з проханням надати копію землевпорядної документації, яка затверджена розпорядженням Золочівської Районної державної адміністрації (далі - РДА) №387 від 24.07.2012. З листа відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області №0-13-0.24-251/106-19 від 02.05.2019 вбачається, що згідно книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди станом на 01.01.2013 на ім`я ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та договір оренди землі, площею 17,5 га на території Золочівського району не зареєстровані. Також листом повідомлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки фермерському господарству ОСОБА_1 для передачі в довгострокову оренду терміном на 49 років, загальною площею 23,9479 га для ведення фермерського господарства на території Великовільшанської сільської ради, що затверджена розпорядженням Золочівської РДА №387 від 24.07.2012, від ПП «Форпроект» до місцевого фонду документації із землеустрою до відділу не надходила. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не було виконано вимоги п.3.1 розпорядження №387 від 24.07.2012 стосовно укладення договору оренди землі із Золочівською РДА в місячний термін з дня реєстрації розпорядження, а відтак державну реєстрацію права оренди земельної ділянки не здійснено. Закон №858-IV визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування. Згідно ст.25 Закону №858-IV, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Відповідно до п.п. «ґ», «і», «к» ч.2 ст.25 Закону №858-IV, до видів документації із землеустрою, окрім іншого відносяться : г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель. Статтею 50 цього Закону передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Згідно ст.55 Закону №858-IV, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою : особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву). Отже, для відведення земельної ділянки має виготовлятися саме проект землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду, а не розроблення технічної документації. Статтею 22 Закону №858-IV передбачені підстави проведення землеустрою, однією з них, є укладений договір між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою. Замовники документації із землеустрою відповідно до статті 26 цього Закону можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є, зокрема, юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами- землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст.28 Закону №858-IV, розробники документації із землеустрою зобов`язані інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою та виконувати всі умови договору. Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом. Згідно п.2.2. Договору №153-09/11 від 10.09.2011, ПП «Форпроект» (далі - Виконавець) зобов`язується виконати для ФГ ОСОБА_1 (далі - Замовник) роботи послуги, відповідно до умов, встановлених договором. Подати при необхідності технічну документацію для проведення державної землевпорядної експертизи та забезпечити реєстрацію, видачу державного акту на земельну ділянку. Відповідно до листа відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області №0-13-0.24-251/061-19 від 02.05.2019 технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки ФГ ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства від ПП «Форпроект» до місцевого фонду документації із землеустрою відділу у Золочівському району не надходила. Згідно ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Частиною четвертою статті 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до Положення про ГУ Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №285 від 12.11.2019, ГУ є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Так, п.п.13 Положення регламентовано, що ГУ розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Отже, повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Львівської області покладені на ГУ Держгеокадастру у Львівській області. Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Кодексу. Поруч з цим, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч.2, ч.3 ст.134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст.123 Кодексу. У свою чергу, відповідно до ч.2 ст.134 ЗК України, не підлягають, продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів, використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями, будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів, надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні, надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено, розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України, надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб, надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону, надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала, будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд,котелень,кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд), передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва, надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України «Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим» зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим, поновлення договорів оренди землі, передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності, надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків, надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, судом враховуються покликання відповідача у відзиві, що Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» №1012-VІІІ від 18.02.2016 (набрав чинності 03.04.2016), внесено зміни в ч.2 абз.16 ст.134 ЗК України, який до внесення змін надавав можливість передавати в оренду земельні ділянки державної форми власності для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Частиною першою статті 136 ЗК України передбачено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Тобто, з 03.04.2016 передача громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства здійснюється не в порядку ст.123 ЗК України, а шляхом проведення земельних торгів. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що можливість отримання вказаної позивачем у заяві земельної ділянки для ведення фермерського господарства, допустиме за умов передбачених ст.136 ЗК України, а саме включення її до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Оприска Миколи Васильовича залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року по справі №1.380.2019.006035 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Т. В. Онишкевич