Постанова 4851 № 440/5217/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2020 р.Справа № 440/5217/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року, (головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, повний текст складено 16.03.2020 року) по справі № 440/5217/19 за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (далі - КП "Кременчукводоканал", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 02.10.2019 №004005104 в частині нарахування штрафу в сумі 10 072 239,33 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що штраф застосовано до підприємства за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, яка відбулася з вини податкового органу, оскільки податковий орган не здійснив зарахування у зазначений період коштів субвенції, чим штучно зменшив ліміт в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 02.10.2019 №004005104 в частині нарахування штрафу в сумі 10 072 239,33 грн. Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі податковий орган виклав зміст положень пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України, пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 № 569, при цьому, жодних мотивів стосовно того, в чому полягає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, відповідач не навів. Також зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено звільнення платників ПДВ від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Крім того, ДФС України 06.09.2017 зараховано КП "Кременчукводоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 7 849 704,20 грн. на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 по справі № 816/418/16, якою зобов`язано ДФС України зарахувати на рахунок підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість субвенції в сумі 7 137 129,57 грн. Проте після поновлення 06.09.2017 суми ліміту в СЕА ПДВ КП "Кременчукводоканал" не здійснено жодних дій щодо своєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за період січень 2016 року - вересень 2017 року. Податкові накладні/розрахунки коригування за вказаний період зареєстровано позивачем лише протягом липня-серпня 2019. Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу. 21.04.2020 від Головного управління ДПС у Полтавській області до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, якою на території України установлено карантин. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та від 16.03.2020 № 215 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" не припинено роботу органів державної влади - як судів, так і центральних, місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а лише переведено останніх на особливий режим роботи, рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на нього повноважень. Отже, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та від 16.03.2020 № 215 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" відповідач як орган державної влади, зобов`язаний організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на нього повноважень, а відтак, посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, як на підставу для відкладення судового засідання, є неприйнятним. Колегія суддів зазначає, що явка відповідача в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, Головне управління ДПС у Полтавській області не було позбавлене права подати додатково письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів правомірності своїх дій, які не були раніше подані до суду, якщо б вважали це за необхідне. У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, беручи до уваги, що апеляційне провадження ініційоване саме відповідачем, який виклав свої доводи в апеляційній скарзі, враховуючи можливість розгляду справи без надання усних пояснень представником Головного управління ДПС у Полтавській області, з метою дотримання строку розгляду справи, встановленого ст.309 КАС України, колегія суддів зазначає, що причини, викладені в клопотанні, не є поважними для відкладення розгляду справи за клопотанням суб`єкта владних повноважень, та вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін. Позивач подав до суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість КП "Кременчукводоканал" за період вересень-грудень 2016 року; січень-вересень 2017 року; березень, липень, вересень, листопад 2018 року, за результатами якої складено акт № 24167/16-31-51-04-12/03361655 від 04.09.2019 (т. 1 а.с. 21-22). В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму ПДВ - 20 471 434,99 грн. за період вересень-грудень 2016 року, січень - вересень 2017 року, березень, липень, вересень, листопад 2018 року. Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких контролюючим органом висновки акту перевірки визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України (т. 1 а.с. 136-143). 02.10.2019 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 004005104 яким до позивача застосовано штрафні санкції в загальній сумі 10 235 633, 06 грн, а саме: - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 1227,21 грн - штраф в розмірі 40% у сумі 490,89 грн; - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 20 470 207,78 грн - штраф в розмірі 50% у сумі 10 235 142,17 грн (т. 1 а.с. 145). Позивач, вважаючи неправомірним податкове повідомлення-рішення, оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 12.12.2019 залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 004005104 від 02.10.2019 залишено без змін. а скарга без задоволення. (т. 1 а.с. 172-179, 187-190). Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням в частині накладення штрафу в розмірі 10 072 239,33 грн., звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у спірних відносинах відсутня вина позивача в частині не реєстрації податкових накладних, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до п.п. 200-1.1, 200-1.2 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Згідно з п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до Державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що складені платниками податку податкові накладні, підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в установлені законодавством терміни, за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу. Відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами (дана норма кореспондується з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10. 2014 № 569). Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.9 Порядку № 569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків. На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків. У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС. ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення. Положення п.200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України визначають перелік допустимих джерел поповнення реєстраційного ліміту у межах системи електронного адміністрування з податку на додану вартість. Так, згідно з пп. "а" - "в" п.200.1-4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України. Отже, зі змісту п.200-1.4 ст.200-1 ПК України вбачається, що джерелами поповнення реєстраційного ліміту платника податків у спірних відносинах є: поповнення з поточного рахунку (пп. "а" п.200-1.4 ст.200-1 ПК України) та поповнення за рахунок субвенційних перерахувань з Державного бюджет) України (пп. "в" п.200-1.4 ст.200-1 ПК України). Судовим розглядом встановлено, що за період вересень-грудень 2016 року, січень-вересень 2017 року, березень, липень, вересень, листопад 2018 року КП "Кременчукводоканал" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14907 податкових накладних на загальну суму ПДВ - 20471434,99 грн. з порушенням граничного терміну, визначеного п.201.10 ст.201 ПК України для їх реєстрації. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору. Позивачем відповідно до Порядку про надання субвенції з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015 укладено договори про організацію проведення розрахунків № 4/375-ДФС від 04.12.2015 та № 6/375-ДФС від 08.12.2015 на загальну суму 7 137 129,57 грн (т. 1 а.с. 147-148). Відповідна сума була направлена позивачем на погашення заборгованості з ПДВ згідно платіжних доручень від 25.12.2015 № 3 (на суму 4 795 876, 00 грн), № 4 (на суму 2 341 253,57 грн.) Судовим розглядом встановлено, що відповідач в 2015 році не зарахував кошти субвенцій у розмірі 7 137 129,57 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, чим зменшив КП "Кременчукводоканал" ліміт для реєстрації податкових накладних. Зазначені обставини встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 у справі № 816/418/16 (яка набрала законної сили згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 та постанови Верховного Суду від 26.11.2019), якою визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам центрального питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуг з центрального водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради № 37513000002371 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 7 137 129,57 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №

375. Однак, фактичне зарахування вказаної суми на рахунок позивача в СЕА ПДВ відбулося лише 06.09.2017, після примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 816/418/16, що визнається сторонами по справі. Тобто, реєстраційний ліміт позивача в СЕА ПДВ протягом одного року та чотирьох місяців функціонував без врахування джерела поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість. Отже, судовими рішеннями по справі № 816/418/16 встановлено той факт, що КП "Кременчукводоканал" було позбавлене права врахування суми, отриманих субвенційних перерахувань у 2015 році саме внаслідок бездіяльності органів публічної влади, зокрема Державної фіскальної служби України. Колегія суддів зазначає, що бездіяльність органів державної влади свідчить про порушення приписів діючого законодавства та спричиняє перепони у господарській діяльності підприємства позивача у вигляді відсутності можливості реєстрації та видачі податкових накладних контрагентам КП "Кременчукводоканал" для формування останніми суми податкового кредиту за відповідний звітний період. Неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації Підприємством податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.03.2018 по справі № 819/777/17. Таким чином, КП "Кременчукводоканал" не мало можливості здійснювати реєстрацію податкових накладних в строки, визначені ПК України у зв`язку з тим, що на рахунку підприємства в системі електронного адміністрування ПДВ було від`ємне значення, яке виникло з тих підстав, що ДФС України протиправно не зарахувала на рахунок позивача кошти в сумі 7 137 129,57 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків. Судом встановлено, що у період з квітня 2017 до серпня 2017 позивач мав податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 703 966,00 грн., що підтверджується податковими деклараціями та після зарахування суми субвенції на рахунок електронного адміністрування ПДВ вживав дії щодо їх виконання. Господарська діяльність КП «Харківводоканал» у січні 2019 року підлягала врегулюванню постановами Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту НКРЕКП) від 20.09.2018 №1074 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141» та від 20.09.2018 №1075 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2015 року №2868», додатком до яких є структура тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Позивачем кошти витрачались відповідно до статей витрат, які визначені структурою тарифів, затвердженою вищезазначеними постановами НКРЕКП. З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що КП «Харківводоканал» не мало можливості спрямувати грошові кошти зі свого поточного рахунку на електронний рахунок в СЕА з ПДВ, оскільки державне регулювання господарської діяльності, з одного боку, унеможливлює отримання ним прибутку за рахунок самостійного підняття вартості послуг, а з іншого боку не дозволяє КП «Харківводоканал» спрямовувати кошти за напрямками, не передбаченими структурою тарифу. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що запроваджений механізм державного регулювання послуг позивача, виключає використання ним такого джерела поповнення електронного рахунку, як власні грошові кошти. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачу КП «Харківводоканал» були об`єктивно недоступні для використання два допустимих джерела поповнення реєстраційного ліміту в СЕА з ПДВ як поповнення власними коштами з поточного рахунку, так і субвенційні надходження. У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Факт неналежного виконання державними органами обов`язків, визначених законодавством, щодо перерахування коштів субвенцій, що, у свою чергу, спричинило перепони у господарській діяльності підприємства позивача у вигляді відсутності можливості реєстрації податкових накладних, підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили. З огляду на викладене, беручи до уваги безперервність та накопичувальний характер формування показників СЕА ПДВ, колегія суддів вказує, що саме дії відповідача та Міністерства фінансів України призвели до послідовного формування від`ємного значення СЕП ПДВ, послідовного та безперервного позбавлення позивача можливості вчасно реєструвати податкові накладні і таким чином уникнути застосування штрафних санкцій. Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Європейським судом з прав людини у рішенні від 23.07.2002 Справа Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні (п.79). Тобто, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції. Таким чином, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям, притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини. Відтак, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у спірних відносинах неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації підприємством податкових накладних відбулось з вини державних органів, у т.ч. контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням. Такий висновок суду першої та апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.03.2018 у справі № 819/777/17, від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 09.10.2018 по справі № 818/1073/17. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності накладення на КП Харківводоканал штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, у зв`язку з відсутністю вини платника податків у такому порушенні. Згідно із частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 02.10.2019 №004005104 в частині нарахування штрафу в сумі 10 072 239,33 грн . Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну правову оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року по справі № 440/5217/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 27.04.2020 року