Ухвала КЦС ВС № 643/6193/16-ц

У х в а л а 24 квітня 2020 року м. Київ справа № 643/6193/16-ц провадження № 61-6931 ск 20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства «Спектр» на постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року в справі за позовом приватного багатопрофільного підприємства «Спектр» до ОСОБА_1 , третя особа - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання правочину недійсним, В с т а н о в и в: 02 квітня 2020 року ПБП «Спектр» надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року. У касаційній скарзі ПБП «Спектр» просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року та залишити в силі рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, і ПБП «Спектр» порушує клопотання про поновлення цього строку, з посиланням на те, що повний текст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції на адресу заявника не надсилався. Однак, доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, зокрема, неотримання або неможливості отримання ПБП «Спектр» постанови Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року після його ухвалення та до часу подання касаційної скарги, неподання або неможливості подання касаційної скарги у строки, визначені в статті 390 ЦПК України, до матеріалів касаційного провадження заявником не додано, що вказує на необґрунтованість заявленого ним клопотання та необхідність відмови у його задоволенні. Таким чином, ПБП «Спектр» необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та належні докази (документи), які містять відомості щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року. У порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Як убачається із касаційної скарги, ПБП «Спектр» оскаржує рішення суду апеляційної інстанції, визначене в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України. У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, ПБП «Спектр» необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній, крім іншого, чітко та належним чином підстави (підставу) касаційного оскарженняпостанови Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України. Крім того, у порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) та місцезнаходження (для юридичних осіб) всіх учасників справи. Враховуючи наведене, ПБП «Спектр» необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу, із зазначенням у ній, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) та місцезнаходження (для юридичних осіб) всіх учасників справи. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи. Належним чином оформлена касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі). Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складав 1 378,00 грн. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У відповідності до касаційної скарги, ПБП «Спектр» оскаржує рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення двох немайнових вимог позивача (визнання правочину недійсним, зобов`язання вчинити дії). У зв`язку із цим, ПБП «Спектр», за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, має надати докази сплати судового збору, у сумі 2 204,80 грн (1 378,00*0,4*2*200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року. Однак, 22 квітня 2020 року рішенням Кабінету Міністрів України карантин продовжено до 11 травня 2020 року. У пункті 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України зазначено, зокрема, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Касаційну скаргу ПБП «Спектр» необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Залишити без руху касаційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства «Спектр» на постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 05 червня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали та закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко