Постанова 4818 № 638/6835/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем Україним справа № 638/6835/17 провадження № 22-ц/818/929/20 22 квітня 2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю., за участю секретаря Кравченко О.О., імена (найменування) сторін: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа Десята харківська нотаріальна контора, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2019 року в складі судді Аркатової К.В., у с т а н о в и в: У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Десята Харківська нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Позовна заява мотивована тим, що після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Вона є єдиною спадкоємицею першої черги та прийняла спадщину, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем. Звернувшись до нотаріуса, вона довідалась, що майно покійної успадкувала сестра спадкодавця ОСОБА_2 на тій підставі, що вона відмовилась від спадщини. Зазначає, що вона є інвалідом П групи з дитинства та не пам`ятає, що відмовилась від спадщини. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане від 18 листопада 2016 року державним нотаріусом Сімаковою О.Г. Десятої харківської державної нотаріальної контори, серія № 3-1103, індексний номер 32431136, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1088415263101, номер запису про право власності 17504074. 20 вересня 2018 року ОСОБА_4 представник ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що після смерті матері позивачка звернулась до неї з пропозицією прийняти спадок, оскільки у неї є багато боргів і утримувати квартиру не має коштів. Померла зробила ремонт в квартирі АДРЕСА_2 , де позивачка мешкала з чоловіком на час смерті своєї матері. Після прийняття спадщини у її племінниці виник конфлікт з чоловіком і вона дозволила проживати ОСОБА_1 в спірній квартирі. При цьому ОСОБА_2 несе витрати по утриманню цієї квартири та допомагає племінниці. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не доведено суду обставин, що внаслідок стану здоров`я вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та не мала можливості керувати ними, чи не розуміла обставин щодо вчинення даного правочину та його наслідків. 27 листопада 2019 року ОСОБА_3 представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено без врахування того, що ОСОБА_1 є інвалідом П групи з дитинства та не пам`ятає факту написання нею заяви про відмову від спадщини. ОСОБА_2 та Десята харківська нотаріальна контора рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Матеріали справи свідчать, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (а. с. 5). Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за актовим записом № 7779 (а. с. 6, 7). 17 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Десятої харківської нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 сестри спадкодавця. Заяву було зареєстровано у книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 656 та заведено спадкову справу за № 274/2016. Постановою державного нотаріуса Сімакової О.Г. Десятої харківської державної нотаріальної контори від 10 лютого 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8). Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є інвалідом П групи та не пам`ятає про обставини написання заяви про відмову від спадщини. Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини (згідно з частиною другою статті 1272 ЦК України). Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України). Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За встановленими у справі обставинами, ОСОБА_1 у заяві від 17 травня 2016 року відмовилась від спадщини після смерті матері на користь сестри спадкодавця ОСОБА_7 . Отже, позивач як спадкоємець за законом скористалась своїм правом відмови від спадщини. Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, виходячи зі змісту заяви позивача та положень статті 1273 ЦК України. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). З огляду на викладене, правові підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину законом недійсним відсутні. Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при складанні заяви про відмову від спадщини ОСОБА_1 за станом здоров`я не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстацнії. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п.1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 5листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 23 квітня 2020 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді А.І.Овсяннікова О.Ю.Тичкова