Постанова 4851 № 524/295/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2020 р.Справа № 524/295/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Зеленського В.В., Суддів: Чалого І.С. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Котвицького Олексія Станіславовича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.03.2020, головуючий суддя І інстанції: Кривич Ж.О., вул. Першотравнева, 29/5, м. Кременчук, Полтавська, 39600, повний текст складено 13.03.20 у справі № 524/295/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Котвицького Олексія Станіславовича , Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Котвицького О.С. (надалі також - відповідач-1), Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП, в якому просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 594316 від 01.01.2020 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13.03.2020 позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову інспектора роти № 3 Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Котвицького О.С. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 594316 від 01.01.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у адміністративній справі закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення не прийняв до уваги, що на відеозапису, наданому до матеріалів справи одночасно із відзивом на адміністративний позов, добре зафіксовано момент порушення водієм пункту 9.4 Правил дорожнього руху. Зазначає, що позивач, у порушення вимог частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, не додала до позовної заяви жодних належних і допустимих доказів на підтвердження доводів, наведених в адміністративному позові. Звертає увагу, що суд першої інстанції не врахував, що під час винесення оскаржуваної постанови він діяв з дотриманням вимог чинного законодавства. Відповідачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.01.2020 інспектор роти № 3 Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Котвицький О.С. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 594316 (надалі також - постанова № 594316 від 01.01.2020, оскаржувана постанова) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 425,00 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що ОСОБА_1 01.01.2020 о 18 год 37 хв, керуючи транспортним засобом MITSUBISHI LANCER, державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Кременчуці на перехресті вул. Шевченко-Троїцька, виконуючи маневр повороту праворуч, завчасно не показала покажчик повороту відповідного напрямку руху, чим порушила пункту 9.4 ПДР. Скориставшись правом на оскарження постанови № 594316 від 01.01.2020 у судовому порядку, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про її скасування. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із відсутності належних доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також - КУпАП). Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та водночас зазначає таке. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За частинами другою та третьою статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. У розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Крім того, згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 ( із змінами та доповненнями, далі - ПДР). Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством. Як убачається із матеріалів справи відповідачем на підтвердження правомірності винесення постанови № 594316 від 01.01.2020 одночасно із поданням відзиву на адміністративний позов було надано відеозапис з місця події /а.с.27/. Проте, оскаржувана постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення. У порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові № 594316 від 01.01.2020 не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення. У такому разі, за відсутності у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі № 594104 від 28.09.2019 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл /а.с. 39/ не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснене на підставі неналежних доказів його вини. Аналогічна висновок сформований у постановах Верховного Суду 24.01.2019 року у справі № 428/2769/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, від 19.02.2020 у справі № 524/1284/17. З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в обґрунтування законності винесеної ним постанови та застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією частини другої статті 122 КУпАП, не долучено до матеріалів справи жодних належних доказів. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення. Проте, зазначена постанова є предметом оскарження, а тому не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові. Ураховуючи те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Твердження відповідача про те, що оскаржуючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності саме позивач повинен підтвердити належними і допустимими доказами доводи, наведені ним у адміністративному позові, є хибним, оскільки процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача. Інші доводи, наведені відповідачем у апеляційній скарзі, спростовуються зазначеними вище висновками суду апеляційної інстанції. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови та наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 . Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Котвицького Олексія Станіславовича залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.03.2020 року по справі № 524/295/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.В. Зеленський Судді І.С. Чалий Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 23.04.2020 року