Постанова 4852 № 204/7747/19(2-а/204/10/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 204/7747/19(2-а/204/10/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2020 року в адміністративній справі №204/7747/19(2-а/204/10/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Національної поліції України Коротуна Андрія Сергійовича, третя особа: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Інспектора роти 4 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Коротуна Андрія Сергійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серія ЕАК № 1672737 від 27.10.2019 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2020 року позов задоволено, постанову серії ЕАК № 1672737 від 27.10.2019 року, винесену Інспектором роти 4 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Коротуна Андрія Сергійовича про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасовано. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує на підтвердження належним доказом - відеозаписом факту вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що інспектором батальйону № 1 роти № 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Коротун Андрієм Сергійовичем винесено постанову серії ЕАК № 1672737 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої 27.10.2019 року о 01.16.48 год., по вул. Чубинського, 1, водій ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. - дати дорогу. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Вважаючи, що надане відповідачем відео, досліджене в судовому засіданні, не може бути визнано належним та допустимим доказом через не встановлення походження цього відеозапису, оскільки оскаржувана постанова серії ЕАК № 1672737 від 27.10.2019 року не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, суд першої інстанції вказав, що відсутнє достовірне підтвердження скоєння позивачем правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, тому дійшов висновку про недоведеність вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення. Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними доказами у розумінні статті 73 КАС України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Встановлено, що оскаржена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації саме факту правопорушення. Тобто, в порушення частини третьої статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось. Зважаючи на те, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП, у такій постанові, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис. У разі відсутності в оскаржений постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис саме події порушення Правил дорожнього руху, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Таке правозастосування узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2019 року в справі № 464/2309/17. Інших доказів на підтвердження правомірності свого рішення відповідачем не надано. Враховуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність постанови. Доводи апелянта про доведеність факту вчинення правопорушення відеозаписом спростовані приведеними вище висновками суду. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2020 року в адміністративній справі №204/7747/19(2-а/204/10/20) -залишити без змін Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 21.04.2020 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов